Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ 1. Теоретичні відомості про визначний інтеграл

Читайте также:
  1. А. Відомості про формувальну оснастку
  2. Виділіть найперші характерні ознаки релігійності як стану людської свідомості.
  3. Висновки до першого розділу
  4. Витоки національної свідомості
  5. Віддзеркалення поняття “саморегуляція соціального процесу” в теоретичній спадщині
  6. Властивості визначеного інтеграла
  7. Властивості визначеного інтеграла.
  8. Властивості свідомості
  9. Вміння вчитись як інтегральна якість.
  10. Вправи до розділу 8.

1.1 Задачі, що привели до поняття визначеного інтеграла

Розглянемо дві задачі — геометричну та фізичну.

 

1. Обчислення площі криволінійної трапеції. Нехай на відрізку [а, b] визначена неперервна функція у = f (х) і будемо поки що вважати, що f (х) 0 для усіх x є [а, А].

 

Фігуру, обмежену кривою у = f (х), відрізком [а, b] осі 0х, прямими х = а та х = b, називають криволінійною трапецією. В окремих випадках може f (а) = 0 або f (b) = 0 і тоді відповідна сторона трапеції стягується в точку.

 

Для обчислення площі S цієї криволінійної трапеції поділимо відрізок [а,b] довільним чином на n частин точками

 

а = х0 < x1 < х2 <... < xk <... < хn = b

 

 

Довжини цих частин

Перпендикуляри до осі 0х, проведені із точок ділення до перетину із кривою у = f (х), розділяють усю площу трапеції на n вузьких криволінійних трапецій. Замінімо кожну із цих трапецій прямокутника з основою та висотою , де Площа кожного такого прямокутника дорівнює

 

Сума площ усіх таких прямокутників буде дорівнювати

Таким чином, площа S криволінійної трапеції наближено дорівнює цій сумі, тобто

Ця формула буде тим точнішою, чим менше величина

Щоб одержати точну формулу для обчислення площі S криволінійної трапеції, треба в цій формулі перейти до границі, коли Тоді

2. Обчислення шляху, який пройшла точка. Нехай потрібно визначити шлях S, який пройшла матеріальна точка, що рухається в одному напрямі із змінною швидкістю V(t) за час від t0 до T [3].

 

Поділимо проміжок часу T-t0 на n частин: Δt1,Δt2,…,Δtn.

 

Позначимо через довільний момент часу із проміжку Δtk, а значення швидкості у цій точці позначимо

Точка, що рухається з постійною швидкістю Vk на проміжку часу Δtk, проходить за цей час шлях а за час T - t0 вона пройде шлях

Будемо вважати, що шлях S, пройдений точкою, наближено дорівнює цій сумі. Коли Δtk→0, тоді змінна швидкість на проміжку Δtk мало відрізняється від постійної Vk. Тому дійсне значення шляху, пройденого точкою за час T - t0 буде дорівнювати границі цієї суми при max Δtk→ 0, тобто

До аналогічної суми зводиться задача про роботу змінної сили, що направлена по прямій лінії — траєкторії руху точки, до якої прикладена ця сила та інші задачі.

1.2 Означення визначеного інтеграла та його зміст

Нехай функція f (х) задана на відрізку [a, b]. Розіб'ємо цей відрізок на n частин точками ділення а = х0 < x1 < x2 <... < хn = b

 

У кожному проміжку [xk-1, xk] довжиною

Δхk = хk- хk-1

оберемо довільну точку і обчислимо відповідне значення функції

Побудуємо суму яку називають інтегральною сумою для функції f (х) на відрізку [а,b].

 

Означення 1. Якщо існує скінченна границя інтегральної суми при незалежна від способу ділення відрізка [а,b] на частини та добору точок то ця границя називається визначеним інтегралом від функції f (х) на відрізку [а,b] і позначається

Математично це означення можна записати так:

Відмітимо, що числа а та b називають нижньою та верхньою межами, відповідно.

 

Згідно з цим означенням рівності (1) та (2) тепер можна записати у вигляді

 

тобто площа криволінійної трапеції S та шлях S, пройдений точкою із змінною швидкістю V = f (t) виражаються визначеним інтегралом. Перевірка існування скінченної границі інтегральної суми для кожної функції утруднена. Але такої перевірки робити не треба тому, що використовують таку відому теорему [1].

 

Теорема 1. Якщо функція f (х) неперервна на відрізку [а, b] або обмежена і має скінченну кількість точок розриву на цьому відрізку, то границя інтегральної суми існує, тобто функція f (х) інтегрована на [a, b].

 

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 63 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Розділ 2. Практичне застосування визначеного інтегралу в економіці | Далі розглянемо кілька завдань на визначення надлишку споживача. | НЕ 1. 2. Актуальні проблеми злочинів у сфері господарської діяльності. | ІІ. ЗАДАЧІ | НЕ 2.2. Кримінально-правова кваліфікація злочинів у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав