Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла

Важко прогнозувати поведінку людини в будь-якій конкретній ситуації. Тому, щоб підвищити точність отриманих результатів тестування, психолог повинен розглядати не тільки ті риси, які притаманні особистості, але також і ті перемінні, які не належать до рис, - такі, як настрій людини в даний момент і конкретні соціальні ролі, яких вимагає ситуація.

Більше того, необхідно зважувати кожну рису з точки зору її значущості в ситуації, яка розглядається. Наприклад, якби особа знаходилась в емоційно збудливій ситуації, тоді при прогнозуванні її відповідної реакції найбільшу вагу слід було б приписати такій рисі, як тривожність.

Надійність шкал тесту суттєво збільшується при використанні для кожного пункту багатомірного „ключа-вектора”. Більшість пунктів (як і багатьох багатомірних опитувальників) мають значущі кореляції (і відповідно можуть вносити потенційно вагомий внесок) не з одним, а з декількома факторами. Тобто для уточнення профілю отримані стени необхідно коректувати з урахуванням зв’язків між шкалами. Даний факт продиктований тим, що первинні 16 особистісних факторів не є статистично незалежними: можемо говорити про значущі статистичні кореляції між факторами. Наприклад, респондент, який отримав високий бал по фактору О, у 75% випадків повинен отримати й високий бал за фактором Q4. Це обумовлено тим, що ці фактори з високими навантаженнями входять в інтегральну рису темпераменту „тривожність” або „нейротизм”. Також і (Е+) корелює зі „сміливістю” (Н+), „сила Суперего” (G+) – з „самоконтролем” (Q3+), „чутливість” (І+) – із „мрійністю” (М+), „консерватизм” (Q1 -) – з „конформізмом” (Q2 -). Усі ці кореляції обумовлені існуванням вказаних вище базисних рис, інтегруючих особистісні риси у визначені блоки – „вторинні фактори”.

При високих показниках шкали брехні можна припустити, що респондент намагався викривити результати тестування з метою створення більш приємного, соціально бажаного враження, щоб подати себе в більш вигідному світлі. У подібних випадках викривленню, насамперед, піддаються емоційні фактори, які можуть свідчити про психологічне неблагополуччя особистості (С,L,O,Q4).

Респондент буде намагатись показати, що він добре контролює власні емоції (С+), не має схильності до тривожної підозрілості у відносинах (L -), не відчуває подавленого настрою через невпевненість у собі і схильність до почуття провини (О -), не буває занепокоєним та напруженим через фрустрацію будь-яких потреб (Q4 -). За напрямком саме вказаних полюсів і будуть зміщені оцінки респондента. У кінцевому рахунку оцінка фактора тривожності другого порядку може бути суттєво занижена.

У той же час оцінка фактора екстраверсії другого порядку, швидше за все, буде завищеною. Так, у сфері спілкування обстежуваний буде намагатись подати себе як людину доброзичливу (А+), сміливу (Н+), життєрадісну (F+) і таку, що орієнтується на групу (Q2). При отриманні високих оцінок за шкалою брехні результати тестування визнаються ненадійними і далі не інтерпретуються. У рідких випадках здійснюється інтерпретація скоректованого (з урахуванням вище викладених тенденцій) профілю.