Читайте также:
|
|
Під час факторизації факторів першого порядку Р.Кеттеллом було виділено вісім факторів другого порядку, з яких п’ять були визначені як основні та суттєві при інтерпретації результатів тестування: екстраверсія, тривожність, незалежність, соціопатія, жорстка врівноваженість. Слід зазначити, що фактори тривожності та екстраверсії найбільш інформативні під час діагностики особистості.
Психолог, який здійснює психодіагностичне вивчення, повинен глибоко розуміти та грамотно володіти діагностичним матеріалом, яким він користується. У свою чергу, начальники підрозділів психологічного забезпечення перед допуском психолога до проведення тестування повинні пересвідчитись у професійній компетентності підлеглого фахівця постійно тримати на контролі якість його роботи.
ФАКТОР „Екстраверсія - інтроверсія”
Формула визначення фактора екстраверсії має наступний вигляд:
Fе = 7A + 4F + 5H – 3Q2
(показники факторів використовуються в сирих балах)
Отриманий результат | Стени фактора другого порядку |
12 і менше | |
13 – 23 | |
24 – 38 | |
39 – 54 | |
55 – 70 | |
71 – 86 | |
87 – 100 | |
101 – 116 | |
117 – 129 | |
130 і більше |
Полюс „Екстраверсія”
Любить спілкуватись. У цілому характеризується наявністю інтересу, який направлений на зовнішні події. Інтерес до внутрішніх переживань виражений слабко. Сприяє кращій адаптації в житті порівняно з протилежним полюсом низьких оцінок.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
А (+) (теплота), F (+) (безпечність), H (+) ( сміливість), Q2 (-) (соціабельність)
(необхідно дивитись оцінки, які отримав респондент за даними факторами).
Фактори А і Q2 визначають ступінь привабливості спілкування, а інші фактори (F і Н) є показниками здатності реалізувати дану потребу.
У випадку низької оцінки за фактором А або високої за фактором Q2 особа не відчуває потреби у спілкуванні, а при низьких значеннях F і Н спілкування не буде приносити задоволення через скованість, сором’язливість, невміння відстоювати власні інтереси.
У цілому високі оцінки фактора екстраверсії другого порядку сприяють кращій адаптації порівняно з низькими.
ФАКТОР „Екстраверсія” полюс „Інтроверсія”
Не любить спілкуватись. У цілому характеризується наявністю інтересу до внутрішнього світу, внутрішнім переживанням особистості. Інтерес до зовнішніх подій виражений слабко. Помірна інтроверсія (7-8 стенів) не обмежує адаптаційних можливостей особистості.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
А (-), F (-), H (-), Q2 (+)
(необхідно дивитись оцінки, які отримав респондент за даними факторами):
А(-) + Q2(+) – свідчить про відсутність вираженої потреби в спілкуванні (не потребує підтримки та уваги оточуючих).
Фактор екстраверсії другого порядку не є головним індикатором порушень в емоційній сфері. Цю роль відіграє фактор тривожності другого порядку. У той же час крайні високі та крайні низькі оцінки за фактором екстраверсії повинні ретельно вивчатись при складанні висновку. Найбільшу підозру у Вас повинні викликати випадки, коли респонденти демонструють крайній ступінь інтроверсії.
Психолог повинен пам’ятати, що інтроверсія – непогана риса, якщо вона проявляється помірно. Наприклад, для працівників підрозділів, при роботі в яких необхідно ретельно все обдумувати, мати справу з точною апаратурою, проводити спеціальні досліди тощо, необхідно бути в деякій мірі інтровертованим. Такий працівник не схильний до широкого спілкування (А), не вважає за необхідне бути імпульсивним та безпечним (F -) або соціально сміливим (Н-) і, як правило, не особливо потребує часто взаємодіяти з групами людей (Q2 -). Можна припустити, що людина з екстремально низькими оцінками за фактором екстраверсії, характеризується досить низьким рівнем енергії лібідо та може виявити тенденції, пов’язані з різноманітними первинними факторами: крайні низькі показники (А-), тенденцію до згладженого прояву емоцій (вкрай низька F), крайні боязкість та скритність, пов’язані з повною відмовою від ризику (вкрай низька Н). Наведена комбінація оцінок у сполученні з оцінкою 9 або 10 стенів за фактором Q2 припускає потребу в уникненні інших людей, яка зустрічається не часто.
Інтерпретація крайніх оцінок за фактором другого порядку повинна корегуватись оцінками, отриманими за первинними факторами. Наприклад, респондент з оцінкою 2 стена за фактором екстраверсії міг отримати її, якщо показав 8 стенів за фактором Н, дуже низькі оцінки за факторами А і F плюс високу оцінку за фактором Q2. У даному випадку психолог має вилучити компоненти, що входять до Н-, тому виникає зовсім інша картина, ніж та, яку мали, виходячи тільки з оцінки фактора екстраверсії другого порядку.
Висока оцінка за фактором екстраверсії, як правило, не зменшує адаптаційних можливостей людини на відміну від низької оцінки. Тому високу екстраверсію ми повинні розглядати як сприятливу. У той же час крайня висока оцінка по екстраверсії може породжувати деякі проблеми. Наприклад, дуже сильна потреба у взаємодії з іншими людьми може виявитись шкідливою, якщо необхідно працювати на самоті. В іншому випадку крайня висока оцінка з екстраверсії може свідчити про нездатність особистості жити без постійного задоволення потреби в залежності (дуже низькі показники Q2). Проблема може бути ще більшою, якщо така особистість отримає Е+ (домінантність), В+ (високий інтелект) та Q1+ (бунтівливість). З одного боку така людина потребує спілкування з людьми, а з іншого – досить інтелектуальна і критична, їй притаманна достатня енергія, імпульсивність, сміливість і з нею важко бути поруч.
ФАКТОР „Тривожність”
Формула визначення фактора тривожності має наступний вигляд:
Fт = -4С + 2L + 3O + 5Q4
(показники факторів використовуються в сирих балах)
Отриманий результат | Стени фактора другого порядку |
(-11) і менше | |
(-10) – (-2) | |
(-1) - 7 | |
8 – 19 | |
20 – 32 | |
33 – 44 | |
45 – 56 | |
57 – 68 | |
69 – 78 | |
79 і більше |
(Високі значення)
Загальний показник нервово-психічного неблагополуччя
Фактор другого порядку „тривожність – пристосованість” є основним показником патології в тесті 16 РF. Під тривожністю слід розуміти негативні переживання внутрішнього занепокоєння, заклопотаності, необхідності пошуків, які переходять в ажіотажне збудження непродуктивного демобілізуючого характеру. Дослідження тривожності показали, що, незважаючи на той факт, що тривожність суттєво залежить від обставин, кожна людина має свій особистий характерологічний рівень тривожності, навколо якого і відбуваються її коливання при зміні оточуючих обставин. Даний фактор саме і виступає як такий показник особистісного рівня тривожності.
Респондент відрізняється високим рівнем неситуативної тривоги. Це виявляється в переживанні внутрішнього хвилювання і заклопотаності, відчуттях необхідності будь-яких пошуків.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
C(-) Н (-) L(+) O(+) Q 3 (-) Q4(+)
Фактори L,О і Q4 вказують на емоційні переживання негативного характеру, а С та Q3 -на контроль над емоціями та поведінкою.Даний факт вказує на два різноманітних механізми розвитку і компенсації тривожності. Необхідно пам’ятати, що фактори Н та Q3 не завжди присутні у факторі тривожності другого порядку. Тому вказані фактори і не наведені в загальній формулі розрахунку тривожності другого порядку.
Фахівець, який здійснює психодіагностичне вивчення, завжди повинен ставитись серйозно до високої оцінки фактора другого порядку. Звичайно можна припустити, що особа з високою оцінкою намагається показати себе з гіршого боку, але це вимагає ретельної перевірки. Частіше за все особа, яка отримала високу оцінку, визнає великий дистрес і стурбована пошуком допомоги.
При високому рівні тривожності ми можемо спостерігати різноманітну вираженість первинних факторів. І незважаючи на велику кількість можливих варіантів, можна зазначити, що якщо підвищується Q4, це свідчить про те, що тривожність, скоріше за все, буде високою. Досвід показав, що фактор С значно знижує прояви тривожності. Особистість з оцінкою 7 стенів по фактору тривожності другого порядку, може мати С наприклад 2 або 7 стенів. В другому випадку, ми можемо засвідчити, що людина має необхідні ресурси для того, щоб вирішити власні проблеми конструктивним шляхом. Така особа характеризується високою силою „Я” та може непогано справлятись із власним стресом. Особа з низьким С (2 стени) буде мати менш позитивний прогноз. Як правило, високі показники Q4 поєднуються з низьким Q3. Якщо Q4 та Q3 високі, то можна припустити, що особиста психологічна захисна структура сильно перенапружена. В такому випадку необхідно вивести особу із нестерпної ситуації, в якій вона знаходиться.
Порівнюваний аналіз даних показників допомагає глибше зрозуміти джерело та механізми формування підвищеної тривожності:
С(-) та Q3(-) – погана саморегуляція емоційних станів
ФАКТОР „Тривожність”
(низькі значення)
Загальний показник нервово-психічного благополуччя. Респондент відрізняється низьким рівнем не ситуативної тривоги.
Низька оцінка необов’язково є показником психічного здоров’я. Досить низька оцінка за фактором тривожності в поєднанні з високим або низьким показником МД інтерпретується по-різному. Так, при високому МД особистість щось приховує, але що - ми не знаємо. У такому випадку необхідно провести додаткове тестування.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
C(+) Н (+) L(-) O(-) Q 3 (+) Q4(-)
Q4 – емоційний комфорт, обумовлений задоволенням багатьох проблем респондента.
ФАКТОР „Компульсивність - соціопатія” (низькі значення)
Має схильність до асоціальної поведінки.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
G (-) – недолік моральних регуляторів поведінки;
Q3 (-) – поганий самоконтроль поведінки.
Подекуди в даному факторі другого порядку зустрічаються L і Q2.
На полюсі низьких значень фактора необхідно зосередити увагу на свободі й відсутності обмежень.
ФАКТОР „Компульсивність - соціопатія” (високі значення)
Не має схильності до асоціальної поведінки.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
G (+) – соціальна нормативність;
Q3 (+) – хороший самоконтроль поведінки.
(Необхідно дивитись оцінки, які отримав респондент за даними факторами)
На полюсі високих значень фактора необхідно зосередити увагу на конформності, ригідності і відсутності спонтанності.
ФАКТОР „Жорстка врівноваженість” (високі значення)
Енергійна, реалістична поведінка, яка керується переважно інтелектом, ніж почуттями. Кмітливість, практичність, готовність об’єктивно вирішувати життєві проблеми. Тримається відособлено, прямолінійний в мисленні, не схильна до фантазування.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
А(-) – емоційна холодність (відособленість, відчуженість);
І (-) – несентиментальність (суворість, жорсткість);
М (-) – практичність, прагматизм.
У жінок значну роль відіграють фактори Е+ (домінантність) та L+ (підозрілість).
Висока оцінка фактора відповідає енергійній та реалістичній поведінці, яка керується інтелектом, а не почуттями. Для таких осіб характерні кмітливість, практичність, інтелектуальна жвавість, готовність об’єктивно вирішувати життєві проблеми. Такі особи тримаються відособлено, прямолінійні в мисленні і не схильні до фантазувань, людина з високою оцінкою фактора тісно пов’язана з успіхом роботи у відповідальних професіях. Жорстко врівноважена, „холодна” особистість розглядається більше як психічно „пильна”, ніж особистість, якій не притаманні такі якості.
ФАКТОР „Жорстка врівноваженість” (низькі значення)
Поведінка слабко контролюється інтелектом, залежить від власних емоцій. Даний полюс відповідає заглибленості в особистісні переживання, відірваності від реальності, схильності відчувати, а не діяти.
Цей полюс утворений наступним сполученням первинних факторів:
А(+) – емоційне тепло;
І (+) – м’якість, чутливість;
М (+) – мрійливість.
Особи з низькою оцінкою за даним фактором у меншій мірі контролюються своїм інтелектом і, як правило, більш залежні від впливу емоцій. Даний полюс відповідає зануреності в особисті переживання, відірваності від реальності, схильності відчувати, а не діяти. Такі люди можуть вносити елементи ризику в професії, де важливим є контроль над емоційними проявами і стійка увага до роботи.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |