Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОЗДІЛ 4. Міжнародне співробітництво

1.1 Співробітництво Державної фіскальної служби України з міжнародними організаціями

Актуальність теми полягає у тому, що з часів обрання Україною зовнішньополітичним пріоритетом інтеграцію до ЄС особливої актуальності набуло питання приведення нормативно-правових актів нашої держави у відповідність до законодавства ЄС. Податкове право є однією з галузей національного законодавства, яке Україна зобов'язалася узгодити із європейським інтеграційним правом. Відповідно до Конституції України (ст.1) Україна є соціальною правовою державою. Отже, її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави щодо рівня фінансування суспільних благ, із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечуватиме формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантій громадян на достатній життєвий рівень. Внаслідок розширення ЄС Україна отримала прямий доступ до єдиного, розширеного, гармонізованого ринку ЄС з 450 мільйонами споживачів. Стає очевидним, що Україна у більшій мірі, ніж інші країни, зможе отримати переваги від доступу до єдиного ринку ЄС з високим рівнем відкритості, єдиним переліком торгових правил і адміністративних процедур, єдиним митним тарифом та з вільним рухом товарів, послуг, громадян і капіталу без внутрішніх бар'єрів (прикордонного контролю, сертифікатів).

Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (Intra- European organization of Tax Administrations) – це міжнародна організація, створена рішенням Третьої Конференції з питань податкового адміністрування у державах центральної та східної Європи та країнах Балтії (СЕЕВ) у жовтні 1996 року.

Основною метою ІОТА є стимулювання багатосторонньої допомоги, обмін професійною інформацією між членами ІОТА через постійний форум для податкових адміністрацій, проведення навчання, організація конференцій, семінарів, видання публікацій, надання технічної допомоги з урахуванням інтересів країн – членів ІОТА в податковій сфері.В Організації є податкові адміністрації європейських держав. Сьогодні повними членами Організації, включаючи Україну, є 46 європейських податкових адміністрацій. Співробітництво України з ІОТА триває з 1999 року. У вересні 2003 року під час 7-ої Генеральної Асамблеї ІОТА, Таллін, (Естонська Республіка), було схвалено рішення щодо набуття Україною асоційованого членства в Організації (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2004 № 784). У травні 2006 року в м. Будапешті під час 10-ої Генеральної асамблеї ІОТА Україну було прийнято у повні члени організації. Членство в ІОТА затверджено(постанова Кабінету Міністрів України № 582, 2006р.). Координаційна рада керівників податкових служб держав учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - КРКПС СНД), яку створено Рішенням Голів урядів СНД від 31.05.2001 за участі України, є органом галузевого співробітництва, що сприяє узгодженій діяльності податкових органів держав - учасниць СНД.

Протягом останнього часу відбулись такі заходи:

- засідання експертів в рамках підготовки до засідання КРКПС СНД, 1-2 жовтня 2013 року (м. Мінськ, Республіка Білорусь) під час проведення якого податковим службам держав-членів КРКПС СНД надано, доповнено та уточнено інформацію в частині податкової практики в Україні;

- засідання КРКПС СНД (03.10.2013 року, м. Мінськ, Республіка Білорусь), в ході якого Міністерством доходів і зборів України здійснено наступні доповіді відповідно до порядку денного: „Про надання статусу базових організацій держав-учасників СНД із підготовки, професійної перепідготовки та підвищенню кваліфікації кадрів в сфері податків і оподаткування Фінансовому університету при Уряді Російської Федерації і Національному університету державної податкової служби України та про проведену роботу зазначеними організаціями” та „Про необхідність актуалізації положень Угоди між державами-учасницями СНД про співробітництво та взаємну допомогу із питань дотримання податкового законодавства і боротьби із порушеннями в цій сфері. Перспективним напрямком подальшого співробітництва є вивчення сучасних методів роботи з платниками податків для забезпечення добровільного дотримання ними податкових зобов’язань.

Рада керівників митних служб держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі – РКМС СНД) є постійно діючим органом галузевого співробітництва СНД, призначеним для забезпечення координації взаємодії митних служб держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі митної політики.

У рамках виконання плану дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на 2013 – 2016 роки, Плану заходів з реалізації Дорожньої карти співробітництва з ОЕСР на 2011 – 2014 роки, Плану заходів щодо набуття членства в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на 2011 – 2014 роки, Міндоходів здійснило заходів щодо набуття Україною членства в Глобальному форумі ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей. Згідно рішення Голови Глобального Форуму 21 жовтня 2013 року Україна стала його 121 членом.

Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей – це міжнародна структура, створена рішенням Ради Організації з економічного співробітництва та розвитку від 17.09.2009, серед членів якої всі країни Великої Двадцятки, країни-члени ОЕСР, основні міжнародні фінансові центри, а також багато країн, що розвиваються (всього 126 країн).

Участь в Глобальному форумі дозволить Україні:

- активізувати та полегшити процес укладання угод про обмін інформацією з іншими країнами, зокрема міжнародними фінансовими центрами;

- отримувати інформацію про законодавчу та нормативно-правову базу країн у сфері прозорості оподаткування;

- стати привабливішою для іноземних інвесторів з огляду на імплементацію міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією;

- розширити обмін податковою інформацією з країнами – учасниками Глобального форуму, що сприятиме боротьбі з податковими ухиленнями та, відповідно, збільшенню надходжень до бюджету.

Діяльність Глобального форуму пов'язана з важливими міждержавними ініціативами, серед яких особливе місце посідає боротьба з незаконними фінансовими потоками, в рамках якої Глобальний форум сприяє протидії корупції та відмиванню коштів. Крім цього, Глобальний форум забезпечує технічне сприяння при імплементації стандартів з прозорості та обміну інформацією, в результаті якої значно спрощується ведення багатосторонніх переговорів при укладанні угод про обмін інформацією. Повна інформація з національних і міжнародних джерел дозволить податковим органам поліпшувати ефективність дотримання платниками податків національних податкових законодавств і зосереджуватися на ухиленнях від податків. Відповідно участь України у Глобальному форумі є надзвичайно важливою для національної безпеки.

Отже, участь у роботі організацій дозволяє ініціювати обговорення важливих питань податкової життєдіяльності країн, приймати спільні рішення щодо необхідності актуалізації положень багатосторонніх міжнародних угод, учасниками яких є країни СНД, та здійснювати спільний пошук шляхів вдосконалення роботи у податковій сфері.

1.2 Міжнародний досвід реформування податкових систем

Основним шляхом узгодження правових норм України та Європейського Союзу є адаптація – процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного впровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності права України до європейського права. Серед форм, зокрема правової адаптації, можна виділити наступні:

– наближення процесу прийняття, внесення змін чи скасування правових норм із метою наближення положень національного законодавства до положень актів законодавства Європейського Союзу для створення належних умов імплементації правового порядку Європейського Союзу;

– координація процесу узгодження тієї частини національного законодавства та практики його застосування, з якої наближення або транспозиція є неможливими або непотрібними;

– імплементація процесу транспонування актів законодавства Європейського Союзу, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження (імплементація у вузькому сенсі); цей процес також включає тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права, які відповідають європейському праву, органами державної влади (імплементація у широкому сенсі);

– гармонізація процесу коригування законодавства держав – членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов'язкову силу для держав – членів ЄС та вимагають від цих держав приведення їх внутрішнього законодавства у відповідність до положень директив.

Метою та завданнями цього процесу є:

– аналіз та оцінка рівня виконання ст.51 «Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством та Україною», згідно якій Україна повинна здійснити заходи щодо поступового приведення національного законодавства, у тому числі і податкового, у відповідність до законодавства Європейського Союзу;

– аналіз рівня виконання плану дій «Україна – ЄС», підписаного 21 лютого 2005 р. у Брюсселі, яким передбачено такі євроінтеграційні заходи:

а) імплементація стратегії адаптації законодавства у пріоритетних сферах, визначених у ст.51 УПС, включаючи удосконалення якості та послідовності законопроектної роботи;

б) на основі спільного розуміння завершення спільної роботи із ЄС із підготовки плану-графіку та визначення пріоритетів для моніторингу і сприяння імплементації;

Впровадження нових механізмів звітування платників податків шляхом подання податкової звітності засобами електронного зв'язку залишається для органів державної податкової служби одним із важливих напрямків поліпшення процесу обслуговування платників податків.

Використовуючи такий формат подання звітності, можна уникнути черг, зекономити час та гроші, які витрачаються на доставку звітності до податкових органів. До того ж програмне забезпечення звітності автоматично виконує чимало спеціальних розрахунків та самостійно знаходить помилки. Подаючи звітність в електронному вигляді, не треба перенавчатись, адже сторінки електронної форми звітності повністю відповідають звітному документу на паперових носіях, а система електронних ключів робить електронну звітність захищеною від стороннього втручання.

Саме із впровадженням у життя системи електронного документообігу наша держава наблизиться до світових економічних стандартів, адже більшість розвинутих країн світу давно відмовилася від паперового документообігу і віддала перевагу електронним деклараціям. Понад 60 країн використовують електронну форму звітності.

Передовий досвід уніфікації податкової системи, зокрема, демонструє Швеція. Це країна, в якій податки є інструментом справедливого перерозподілу доходів. Тож реформування податкової системи ведеться під лозунгом «єдина декларація — єдиний рахунок, єдиний платіж — єдина адреса (платежу)». Кожному громадянину Швеції присвоюється єдиний фіскальний номер (ID), який є уніфікованою формою державного обліку населення.

Значна увага, як у нашій країні, так і за кордоном (в Італії, Німеччині, Великій Британії, Швейцарії тощо), приділяється, наприклад, спрощеній системі оподаткування малого бізнесу. У деяких країнах, крім спрощеної системи оподаткування, вводяться додаткові умови зменшення суми сплати податків. Це здебільшого сприяє відмові від тіньової господарської діяльності, що дає змогу збільшити розміри податкових надходжень до бюджету. Перевагою спеціального податкового режиму на підставі спрощеної декларації є її простота. Будь-який платник податку може самостійно визначати свої податкові зобов’язання шляхом використання залежно від рівня доходу відповідної ставки податку.

З огляду на досвід країн із розвиненою економікою, які теж здебільшого методом проб і помилок впроваджували податкове законодавство на своїх територіях, наша держава, зокрема, вимагає нетрадиційного підходу до кодифікації наявної податкової системи. Результатом такого підходу може бути передусім стабілізація основ оподаткування, закладення підвалин цілісної податкової бази, з іншого – створення сприятливих умов для вдосконалення механізму нарахування і стягнення податків. Нині можна стверджувати, що в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл та перерозподіл на цілі економічного і соціального розвитку.

ВИСНОВКИ

Отже, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями ДФС є:

1) реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування:

державної податкової політики;

державної політики у сфері державної митної справи;

державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів;

державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску;

державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.