|
Читайте также: |
Розраховано за: [198, с. 519]
У користуванні всіх категорій господарств області знаходиться 452,6 тис. га сільсько-господарських угідь, у т.ч. 200,2 тис. га ріллі, 94,8 тис. га сіножатей та 130,6 тис. га пасовищ.
Станом на 01.01.2010 року в області ведуть сільськогосподарську діяльність 1771 сільськогосподарське підприємство, в тому числі 1616 селянських фермерських господарств, 244,4 тис. особисті господарства населення. Незважаючи на малоземелля, висока інтенсивність землекористування дає можливість виробляти 1,9 % валової продукції сільського господарства України [198, с. 108].
Сільське господарство поряд з промисловістю займає провідне місце в економіці області, в ньому створюється близько 13,2 % валової доданої вартості. На сільськогосподарських підприємствах зайнято 3,9 % працюючих, в особистих підсобних господарствах – третина економічно активного населення. В аграрному секторі краю здійснено перерозподіл власності на землю і майно на користь селянських особистих господарств, де виробляється майже 95 % валової продукції сільського господарства.
У структурі сільськогосподарського виробництва тваринництво складає 47,3 %, рослинництво – 52,7 %. Основними видами сільськогосподарської продукції в області є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, в яких регіон є самодостатнім.
Зернове господарство є ефективною галуззю, однак через обмеженість сільськогосподарських угідь область не може повністю забезпечувати себе продовольчим зерном. Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні і надранні овочі. В низинних районах області зосереджено виробництво теплолюбних овочевих культур (огірок, помідор, перець, баклажан тощо), в передгірній зоні виробники спеціалізуються на вирощуванні капусти, картоплі, буряку, моркви та ін.
Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва є надзвичайно актуальною для Закарпаття в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, але і великого контингенту відпочиваючих [46].
Закарпаття – один з регіонів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства. Вина та коньяки Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин і коньяків держави, неодноразово отримували золоті медалі на міжнародних виставках-ярмарках. Сучасними районами найбільшого розповсюдження промислового виноробства на Закарпатті є Ужгородський, Мукачівський, Берегівський, Іршавський та Виноградівський.
Серед галузей тваринництва провідними для регіону є м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво.
Закарпаття за своїми фізико-географічними, кліматичними, природно-ресурсними та соціально-економічними умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку рекреації. Визначальними чинниками при цьому виступають – наявність гірської системи Східних (Українських) Карпат, комфортні кліматичні умови Закарпатської низовини, унікальні й різноманітні бальнеологічні ресурси, багатство флори і фауни, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури. В регіоні розвинені майже всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюється практично протягом цілого року.
Близько 80 % території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Ґорґани, Свидовець, Чорногору, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет містить в собі гору Говерла (2061 м), яка є найвищою точкою області і України [217]. Відокремлене від решти України природною перешкодою – Карпатськими горами з кількома перевалами, Закарпаття сторіччями формувало свою особливу історію, культуру і ментальність.
Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору року. Санаторії, пансіонати і будинки відпочинку області одночасно можуть приймати до декількох тисяч відпочиваючих [78].
Розвитку туризму в області сприяє і помірно-континентальний клімат. В природно-кліматичночному плані Закарпаття поділяється на три ландшафтні зони: низовинну, підгірну та гірську. Літо сухе, жарке. Середня температура липня в низовині становить +19-20°С; в передгір’ях +17-18°С, в горах +6 -8°С. Літо іноді буває спекотним. Трапляються посухи. Зима – м’яка, малосніжна з частими відлигами. Найхолоднішим зимовим місяцем є січень. Температури коливаються в січні: у низовині від -2°С до -3°С, в передгір’ї від -3°С до -4°С; в горах від -5°С до -9°С. Тривалість зими на рівнині 30 – 75 днів, у горах – 100 – 120 днів.
Важливим для туристичної діяльності на території краю є також стан транспортної мережі. Сучасне Закарпаття має досить розвинену транспортну систему, яка представлена розгалуженою мережею залізничного, автомобільного, повітряного та трубопровідного транспорту.
Територією області проходять 2 автодороги державного значення, зокрема магістральна Київ – Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачево – Рогатин довжиною 207,5 км, та міжнародний транспортний коридор № 5 (Критський) — Лісабон – Трієст – Любляна – Будапешт – Київ – Волгоград.
Залізничні колії на території області мають протяжність 1476 км. Із
них 785 км – головні, з яких половина електрифіковані.
Через залізничні вузли Чоп, Мукачеве, Батьово, Ужгород проходять основні внутрішні залізничні лінії Чоп – Ужгород – Ужок – Львів, Чоп – Солотвино, здійснюється залізничне сполучення з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та трьома виходами через Карпатський перевал з містами Львів, Київ, Харків, Чернівці, Сімферополь та іншими.
В області діє 19 контрольно-пропускних пунктів та пунктів спрощеного переходу через державний кордон, в тому числі 8– автомобільних пунктів, 6 – для залізничного транспорту, 1 – у міжнародному аеропорту „Ужгород” [166].
Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів області станом на 1 січня 2010 року налічувала: 19 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 1 будинок-пансіонат відпочинку, 35 баз та інших закладів відпочинку, 557 дитячих оздоровчих таборів місткістю 12,7 тис. ліжок [153]. Серед областей Західного регіону за кількістю місць у санаторно-оздоровчих закладах та чисельністю оздоровлених Закарпаття поступається лише Львівській області.
Туристичну діяльність на території області у 2009 році здійснювали 94 організації, які обслужили 56,3 тис. туристів (показник є меншим за аналогічний у 2008 році на 26,9 %) і надали туристичних послуг на 27,4 млн. грн., що, відповідно, є меншим за показник 2008 року на 32,8 %. Отже тенденції у туристичній діяльності намітилися негативні, що беззаперечно вплине на розвиток економіки краю.
Також вкрай негативним є те, що, незважаючи на поступовий розвиток міжнародного співробітництва, кількість іноземних туристів, які відвідують область, щороку знижується з 14728 осіб у 2005 році до 7761 осіб станом на 2009 рік, тобто маже вдвічі – аж на 47,3 % [153].
У цей же час збільшення обсягів міжнародного туризму позитивно впливає на розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури регіону, сприяє збереженню та модернізації мережі об’єктів готельної інфраструктури. Так, у 2009 році на Закарпатті функціонувало 69 готелів та інших місць для короткотермінового проживання, що є більшим на 81,6 % за показник 2005 року (коли в області функціонувало тільки 38 готелів), в яких обслужено понад 104 тис. приїжджих, у тому числі іноземців – понад 15 тис.осіб. За результатами діяльності у 2009 році загальний обсяг доходів готелів та інших місць для короткотермінового проживання склав 71,7 млн. грн., в тому числі від основного виду діяльності – 40,5 млн. грн. [198, с. 504].
Швидкими темпами протягом останніх років здійснювалось в області будівництво невеликих туристично-рекреаційних об’єктів (кемпінгів, міні-готелів, баз відпочинку, пансіонатів тощо). Серед новозбудованих – заклади високого рівня, які за короткий проміжок часу завоювали прихильність відвідувачів: бази відпочинку „Воєводино” (Перечинський район), „Ельдорадо”, готель „Фортуна” (Свалявський район), готель-ранчо „Золота гора”, готель „Камелот” (Ужгородський район), готель „Гостинний дім”, чотиризіркові готелі „Олд континент” та „Едуард” (м. Ужгород). В більшості готелів, що знаходяться у власності фізичних осіб, спектр додаткових послуг урізноманітнюється, це: руські лазні, конференц-зали, інтернет-клуби, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, кальян-клуби, винний фонтан, солярії, джакузі, казино, прокатні пункти лижного спорядження, приватні підйомники, прокатні пункти гірських велосипедів, прогулянки на конях, ловля риби у приватних ставках та форельниках тощо.
В останні кілька років на Закарпатті реалізовуються великі інвестиційні проекти. Здійснюється будівництво санаторно-оздоровчих комплексів „Солені Млаки” (Мукачівський район) та „Термал-Стар” (с. Нижнє Солотвино, Ужгородський район), реконструкція діючого санаторію „Деренівська купіль” (с. Нижнє Солотвино, Ужгородський район).Введено в експлуатацію спальні корпуси санаторію ТОВ „Сузір’я” у с. Солочин на 145 ліжок та пансіонату „Сонячна долина” на 119 місць у с. Поляна Свалявського району [166].
Найбільшу інвестиційну привабливість на території області становлять перспективні туристично-рекреаційні території, які придатні для створення гірськолижних курортів. Серед них території полонини Драгобрат та гори Близниця Рахівського, Боржавського масиву Міжгірського, полонини Руна Перечинського, гори Красія Великоберезнянського та Синяк Мукачівського районів. Крім цього формуються гірськолижні комплекси для аматорів, які тільки починають займатися гірськолижним спортом, наприклад, турбаза „Новоселиця”, „Плішка” та інші.
Закарпаття має сприятливі умови і потенціал для подальшого розвитку туризму і рекреації європейського рівня. Набуває розвитку сільський зелений туризм, який позитивно впливає на соціально-економічне становище сільських населених пунктів. Досить швидкими темпами розвивається супутня туристично-рекреаційній галузі інфраструктура. В області зареєстровано понад 2000 пам'яток історії, культури та архітектури, проводяться заходи з їх збереження [198, с. 22].
Важливою складовою ресурсного потенціалу є умови для геотуризму в Закарпатській області. В монографії В. Мікловди, Ф. Шандора, Г. Кіш та інших розкриті особливості цього інноваційного виду туризму та його вплив на привабливість регіону.
Геотуризм як новий вид туризму, на думку згаданих авторів, має притаманні йому особливості:
- взаємне посилення дії (синергізм) – всі елементи географічного характеру працюють разом, щоб створити туристичну дестинацію, яка буде більш привабливою, ніж окремі її частини, таким чином відбувається привернення уваги подорожуючих;
- залучення суспільства – ця особливість геотуризму означає, що місцеві жителі відіграють велику роль в організації відпочинку на геотуристичних територіях. Місцевий бізнес та групи людей приєднуються та поєднуються для того, щоб створити відмінний та автентичний продукт для туристів;
- інформування як відвідувачів, так і приймаючу сторону – резиденти вивчають унікальність та особливості місць та культури тієї чи іншої території, для того, щоб знати, як саме привабити геотуристів. І тільки тоді, як самі місцеві жителі повністю ознайомляться з територією свого проживання, вони можуть повною мірою надати можливість туристам взяти для себе якомога більше від подорожі;
- економічні переваги для жителів території – в процесі освоєння туристами території, туристична індустрія наймає місцевих працівників, користується місцевими послугами, продуктами та послугами постачальників. Коли члени суспільства почнуть розуміти переваги геотуризму, вони візьмуть відповідальність за управління дестинацією на своїй території, що буде приносити їм не тільки економічну вигоду, але й економічну стабільність;
- підтримка цілісності території – свідомі туристи надають особливу перевагу місцевим характеристикам, в той час як резиденти, які отримують економічні переваги від туризму, бережно ставляться до місць, які є унікальними на даній території;
- прекрасні подорожі – туристи з ентузіазмом приносять додому нові знання та враження. Їх розповіді підштовхують друзів, родичів відвідати ті самі місця, вивчити ту саму культуру;
- збереження та захист дестинації – заохочення бізнес-структур до збереження та охорони місць, привабливих для геотуристів, так як їм це вигідно з економічної точки зору. Знаходження таких ділових моделей, які б мінімально впливали на деградацію території, а навпаки – були б корисними для її розвитку;
- збереження ресурсів – важливо, щоб бізнес-структури мінімізували водне забруднення, енергоспоживання, водовикористання, надмірно яскраве нічне освітлення тощо. Такі заходи повинні бути широко пропагандовані для того, щоб залучати туристів, які є екологічно свідомими, а тим самим залучати велику частину туристичного ринку [133].
До негативних факторів, які впливають на перспективу комплексного розвитку туризму та санаторно-курортної галузі Закарпатської області, на теперішній період часу належать:
¨ слабка комунікаційна доступність перспективних для освоєння в туристично-рекреаційних цілях територій;
¨ невідповідність комфортності та організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційної інфраструктури міжнародним нормам і стандартам;
¨ відсутність законодавчого забезпечення розвитку сільського (зеленого) туризму;
¨ значна територіальна диференціація у господарському використанні рекреаційного потенціалу [151].
Отже, підсумовуючи все проаналізоване вище, можна зробити висновок, що в цілому Закарпатська область в економічному плані має всеукраїнське значення, як регіон, який володіє значним потенціалом лісової та деревообробної промисловості, виноробства, овочівництва, молочної промисловості, виробництва тютюну, мінеральних вод.
Мальовнича природа та історичні пам’ятки можуть стати підставою для значного розвитку туризму та курортної справи на рівні всієї країни та у масштабі Європи.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |