Читайте также:
|
|
Моя доню. Всі труди Мого пресвятого Сина і Мої власні дії є повні скритого повчання і неомильної науки для тих смертних, що старанно і шанобливо роздумують над ними. Господь покидав Мене, щоб шукаючи Його в журбі і сльозах, Я могла його знову знайти у радості разом із рясними плодами для Моєї душі. Бажаю, щоб ти наслідувала Мене у цій тайні, і шукала Його з такою ревністю, щоб постійне всепоглинаюче прагнення ніколи не мало спочинку в твоєму житті, аж поки не будеш тримати його, щоб вже більше не втратити. (Пісня Пісень, 2,4-6). Щоб ти ліпше зрозуміла цю тайну Господа, запам'ятай, що безгранична Премудрість зробила людей здібними тішитися Його вічним блаженством, і поставила їх на шляху до цього щастя; тільки лишила їх у неперервному сумніві, чи одержать це блаженство, наповнюючи їх навперемін і страхом втратити його навічно, і радісним сподіванням його здобути. Ця тривога породжує у мислячих людей непроминаючий страх і огиду до гріха, котрий одинокий може їх позбавити прекрасного майбуття; все це разом є запобіжним заходом, щоб їх не спіймали і не звели тілесні і видимі речі цієї землі. Сотворитель допомагає в цій тривозі, додаючи до природного розумування силу віри і надії; вони є шпорами їх любові, що спрямовує їхні пошуки до знайдення остаточної мети. Поряд з тими, та й другими чеснотами, що засіваються при хрещенні, Бог посилає натхнення і помагає душі не заснути, коли Господь відсутній, - не забути про Нього і про себе, поки Його тимчасово не видно. Тим способом вона йде вірним шляхом, аж поки знайде величну ціль, де всі її нахили і прагнення будуть заспокоєні.
З цього ти можеш уявити собі, яким заскорузлим є неуцтво смертних, і як мало хто з них зупиняється на хвильку, щоб порозмишляти про дивний лад в Сотворенні, про премудрість всіх трудів Всевишнього, націлені на цю захоплюючу мету. Багато лиха переносять люди через таку бездумність, коли без міри загрібають земні добра й насолоди, як ніби там їх остаточна мета. Вершиною збочення, що протиставиться світовому ладові Сотворителя, є те, що смертні в цьому проминаючому і короткому житті так втішаються видимими речами, як ніби це їх остання ціль; тимчасом навпаки, вони повинні так вживати всі сотворені речі, щоби забезпечити собі, а не втрачати найвище Добро, котрим є Бог. Тому, Моя найдорожча, пам'ятай про це небезпечне людське безумство.
Розглядай всі насолоди і радості цього світу, як ненормальність, його регіт, - як причину для скорботи, чуттєві приємності - як самообман, як джерело глупоти, котра затроює серце, гальмує і руйнує всяку істинну мудрість. Живи в постійному і святому страху згубити вічне життя, і не тішся нічим, тільки Господом, аж поки повністю не прийдеш до Нього.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |