Читайте также:
|
Г.М. Куделіна, асистент
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк
На даний час в Україні здійснюється реформування системи технічного регулювання, метою якої є гармонізація існуючих систем стандартизації, метрології, оцінки відповідності з аналогічними європейськими та міжнародними системами.
Процес гармонізації українських національних стандартів із міжна-родними і європейськими стає дедалі динамічнішим. Протягом 2008-2011 років Держспоживстандарт України забезпечував розроблення стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, перш за все:
- таких, що є доказовою базою дотримання вимог технічних регламентів, які базуються на директивах ЄС;
- щодо визначення якості, безпечності та довговічності продукції (нанесення покриттів, зберігання сільськогосподарської продукції тощо);
- щодо процедур оцінки відповідності, інформаційних технологій, енергозбереження;
- щодо методів контролю сільськогосподарської та харчової продукції, продукції металургійного комплексу, легкої промисловості, а також товарів широкого вжитку.
Крім того, відповідно до Програми перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ, протягом 2008 року Держспоживстандарт перевірив 336 міждержавних стандартів (при запланованих 321); прийняв 343 міждержавні стандарти як національні, актуальність яких підтверджена експертами технічних комітетів; скасував 519 міждержавних стандартів, на заміну 466 з яких прийняті відповідні національні стандарти.
Протягом цього періоду продовжувалась робота стосовно перевірки підприємствами Держспоживстандарту технічних умов (ТУ) на відповідність вимогам законодавчих, нормативно-правових та нормативних документів.
Невідповідність ТУ, в основному, спричинена тим, що підприємства-власники ТУ не переглядають їх на відповідність вимогам нових національних стандартів, які набрали чинності після реєстрації зазначених ТУ.
Система технічного регулювання – система правового регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та ринкового нагляду.
Однак в Україні вона побудована на попередній доринковій системі, і суттєво відрізняється від того, що розуміють під стандартизацією, сертифікацією або оцінкою відповідності в Європі та у країнах із розвиненою економікою, таких як країни – члени Організації економічного співробітництва та розвитку. Українська система технічного регулювання створює для бізнесу тягар, непорівнянний із його можливими вигодами для суспільства. Саме тому дослідження даної проблематики є сьогодні актуальним.
В рамках такого реформування проходить адаптація національного законодавства до вимог СОТ та ЄС, впроваджуються європейські директиви шляхом прийняття технічних регламентів, які встановлюють обов'язкові вимоги до продукції і процесам.
В умовах світової економіки технічне регулювання є основною складовою національної політики у сфері якості, яка зорієнтована на потреби людини. Саме стан системи технічного регулювання свідчить про технологічний прогрес будь-якої країни, конкурентоспроможність її продукції та технічну спроможність її виробників. Складовими української «інфраструктури забезпечення якості» є: стандартизація, метрологія, оцінка відповідності, акредитація, нагляд та захист прав споживачів
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 88 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |