Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

КЛАСИФІКАЦІЯ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ

Закінчення табл. 2.7

2.4.2. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

За переважним способом передачі інформації виділяють кілька основних груп засобів навчання. Найпоширеніші з них такі:

Аудіальні — засоби для відтворення звуку й посилення мовлення викладача. У великих лекційних аудиторіях вони дають можливість зменшити навантаження на його голос, забезпечити добру гучність в аудиторії, коли відстань від викладача до останнього ряду перевищує 20 м.

Візуальні — засоби для передачі інформації за допомогою зображень. Це можуть бути статичні засоби (діапроектори, епідіа­скопи) і класні дошки (кодоскопи та звичайні дошки — білі або булавкові).

Діапроектори та епідіаскопи призначено для отримання зображень на великому екрані зі слайдів, журналів, книг.

Значним недоліком візуальних засобів є необхідність часткового або повного затемнення аудиторії, що ускладнює конспектування. Серед недоліків зазначимо часто неефективну конструк­цію екрана, що вимагає альтернативного використання дошки або проектора.

Класні дошки найрізноманітніших видів досить розповсюджені та мають важливе значення, тому що вони є основним засобом евристичного навчання, створюють можливості для співучасті студентів у творчому процесі, яким є здобуття знань, та за­безпечують використання такого потужного фактора впливу, як рух. Використання всіх видів дошок має суттєвий недолік: викладач пише, обернувшись спиною до студентів, що обмежує можливість коментування й пояснення записів. Розв’язання такої суперечності цілковито залежить від педагогічної майстерності викладача. Іншим недоліком є неможливість збереження записів на дошці, особливо у випадках мозкового штурму або за інших видів колективної творчої діяльності зі студентами. Цю технічну проблему можна розв’язати кількома шляхами: використанням дошки-блокнота (коли аркуші із записами зберігаються для подальшого аналізу й застосування ідей) та спеціальної дошки з можливостями копіювання записів (Panasonic) тощо.

Кодоскоп — оптична дошка з можливостями проектування на екран записів на спеціальних плівках (транспарантах). Такі записи викладач може зробити перед заняттям або під час пояснення. Дієвішим є перший варіант. Транспаранти успішно замінюють традиційні плакати і є ефективнішими з погляду можливостей використання і змісту, який вони передають. За змістом це можуть бути тези основних теоретичних положень, схеми, що розкривають сутність питання, статистичні матеріали (таблиці, графіки, діаграми), які допомагають проілюструвати практичні прояви економічних процесів, виявити тенденції та закономірності. Зображення на транспарантах можуть бути виконані за допомогою комп’ютера та віддрукувані через принтер або копір. Це має всі переваги технічного виконання. Іншим способом є виконання зображень вручну спеціальними маркерами. Це, зрозуміло, більш трудомісткий процес.

Технологія створення транспарантів

1-й спосіб. Набраний на комп’ютері зміст (текст, схеми, інші графічні зображення) роздруковується за допомогою принтера не на звичайному папері, а на спеціальних плівках формату А4, призначених для принтерів і копіювальних машин.

2-й спосіб. За допомогою спеціальних маркерів виконується вручну зображення (текст, схема, малюнок) на будь-яких придатних плівках, призначених для проекторів, видавничої діяльності, виконання технічних креслень тощо. При цьому потрібно оптимально підбирати товщину риски маркера, щоб якісно виконати зображення.

3-й спосіб. Зображення можна виконати на папері вручну, за допомогою комп’ютера або поєднуючи різні підходи. Потім воно копіюється на спеціальну плівку для принтерів і копіювальних машин.

Кожен із цих способів має свої переваги й недоліки. Їхнє використання залежить тільки від майстерності викладача й наявності відповідного обладнання.

Новим кроком у візуалізації навчального матеріалу є використання презентацій MS Power Point. Вони дають змогу залучити всі фактори активізації уваги студентів: світло, рух, зображення ситуації, кольори, різні форми передачі змісту.

Суттєвою перевагою презентацій є можливість перегляду слайдів у будь-якій послідовності, а також відповідної адаптації змісту зі зміною тенденцій чи статистичних показників, зручність збереження матеріалів (на дискетах), що не потребує багато місця. Головною умовою використання презентацій є наявність комп’ютера й проектора в навчальній аудиторії.

Вимоги до використання ТЗН

Ефективність використання ТЗН ґрунтується на таких ви-
могах:

Ø дидактична доцільність, відповідність обраних засобів змісту навчального матеріалу;

Ø зручність користування, автоматизоване або ручне управління зміною кадрів;

Ø надійність роботи, яка забезпечується якістю ламп, вимикачів, штепселів, довжиною кабелів, особливостями відтворення зображень тощо;

Ø простота підготовки до роботи в умовах звичайних навчальних приміщень; у цьому аспекті знову ж виграють проектори і дошки (на противагу кінопроекторам і комп’ютерам);

Ø відсутність світлових і звукових завад при роботі (у першу чергу такі шуми властиві різноманітним проекторам);

Ø можливості розроблення дидактичних матеріалів для використання ТЗН самим викладачем або навчально-методичним центром; у навчальному процесі ефективними є матеріали, розроблені викладачем з урахуванням потреб конкретного навчального закладу;

Ø оптимальні маса й габарити, а також ціна ТЗН;

Ø наявність в аудиторіях спеціально обладнаного місця для встановлення ТЗН чи кріплення настінних засобів; можливість для викладача раціонально використовувати своє робоче місце (стіл, кафедра) і дошку.

2.4.3. ДИДАКТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
ЗАСОБІВ НАОЧНОСТІ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІКИ

За способом зображення предмета вивчення в економіці (об’єк­тів, процесів чи явищ) засоби наочності можна поділити на такі групи:

1. Натуральні об’єкти: а) предмети господарської діяльності людей, що вивчаються в аудиторії (наприклад, колекції грошових знаків, бланки документів, прикладні комп’ютерні програми тощо); б) господарські об’єкти в їхньому природному середовищі, які вивчаються під час екскурсій чи виробничої практики, продук­ція їхнього виробництва, системи взаємодії між ними тощо). Вони служать для формування безпосередніх уявлень про предмети та явища, їхні властивості, зв’язки й відношення.

2. Відтворення натуральних об’єктів і явищ: а) моделі (зокрема комп’ютерні); б) ілюстративні зображення (фото, картини, слайди, діапозитиви, малюнки тощо). Вони відтворюють узагальнені образи відповідних об’єктів чи явищ з певного погляду, акцентують увагу на конкретних аспектах господарської діяльності людей, сприяють розвитку уяви.

3. Описи предметів і явищ за допомогою символів: а) вербаль­ні посібники (підручники, довідники, робочі зошити, текстові таблиці); б) графічні схематичні посібники (схеми різних видів і призначення); в) графічні статистичні посібники (графіки, діаграми, статистичні таблиці). Вони сприяють формуванню логічного мислен­ня, розкривають сутність і структуру об’єктів і явищ, особливості їхнього просторового функціонування, допомагають засвоєнню теоретичних знань, формуванню вмінь аналізувати економічні об’єкти та явища, визначати їхні кількісні показ­ники, працювати з технічними засобами, фіксувати й опрацьовувати отриману інформацію, класифікувати її відповідно до заданих критеріїв (параметрів).

Вибір конкретних засобів навчання (наочності) залежить від багатьох факторів. Серед них: вид навчальної діяльності, зміст і обсяг теми, вимоги до рівнів засвоєння знань студентів, тривалість навчального заняття та його форма, наявність відповідних засобів і т. ін.

Так, під час лекційних занять у великих групах ефективно використовувати проектори, комп’ютери, засоби відтворення й посилення звуку. На практичних заняття з успіхом можна використовувати роздаткові матеріали (тексти, бланки документів, описи випадків чи ситуацій, умови завдань (задач), а також комп’ю­терні прикладні програми «Галактика», «1С: Бухгалтерія», «1С: Підприємство», «Банківське ситуаційне моделювання» тощо.

Зрозуміло, чим більші вимоги до формування конкретних умінь студента — майбутнього економіста, тим різноманітніші та складніші засоби мають бути використані в навчальному процесі.

Тривалість заняття також суттєво впливає на вибір відповідних засобів наочності. На короткому занятті (45 хв) доцільно використати невелику кількість засобів (1-2). Триваліше заняття (2—6 год) потребує більшої різноманітності та складності обраних навчальних знарядь.

Загальним принципом вибору є динаміка від простого до складного.

2.4.4. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
І ТЕХНОЛОГІЙ У ВИВЧЕННІ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Інформаційні системи й технології набувають дедалі більшого поширення в економічній освіті. Оскільки сучасна професійна діяльність економіста неможлива без застосування новітніх досягнень комп’ютерної техніки, то й професійна підготовка майбутніх фахівців потребує відповідного підходу (табл. 2.8).

Історія використання інформаційно-обчислювальної техніки в навчальному процесі налічує всього кілька десятків років, тому пошуки способів оптимального її поєднання з традиційними засобами й методами навчання знаходяться на самому початку шляху.

Накопичений у багатьох навчальних закладах, зокрема в КНЕУ, досвід вивчення економічних дисциплін, дає змогу зробити деякі узагальнення:

1. Комп’ютерні технології навчання (КТН) пов’язані з усіма етапами освітнього процесу та є важливим фактором якості навчання.

Застосування КТН безпосередньо залежить від умов навчального закладу й підпорядковується його дидактичним цілям.

Ефективність використання КТН прямо обумовлена конкретними завданнями вивчення циклу дисциплін або професійної підготовки майбутнього економіста в цілому.

2. Як і будь-які інші засоби навчання, КТН можуть бути використані на всіх етапах навчального процесу: для здійснення мотиваційно-настановчої функції («що, як і для чого вчити?»), для викладу й пояснення нової інформації, для закріплення й узагальнення вивченого, виконання вправ і завдань, різних видів самостійної аудиторної та позааудиторної роботи, усіх елементів контролю й самоконтролю, для навчальних проектів з використання інформації з усіх доступних мережевих джерел.

Таблиця 2.8