Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм як філософське осмислення науки.

Читайте также:
  1. Билет № 6 Я.А.Коменский-основоп.педагогической науки. Знание его наследия для развития педагогической теории школы
  2. Визначте головне коло філософ. проблем та основні напрямки їх осмислення
  3. Виникнення і закономірності розвитку науки.
  4. Вопрос 21. Новое время. Предпосылки становления науки.
  5. Еволюція поняття «матерія”. Філософське і наукове значення
  6. Завдання 59. Сучасна методологія науки: неопозитивізм і постпозитивізм.
  7. Инновации разрабатываются и проводятся не органами государственной власти, а работниками и организациями системы образования и науки.
  8. Класичні і сучасні аспекти співвідношення філософії і науки.
  9. Магия – передовой форпост современной науки.
  10. Научное и практическое значение геологической науки. Роль геологии в формировании мировоззрения людей.

Позитивізм (від латинського слова „positivus” – позитивний, ствердливий) – філософський напрямок, що заперечує цінність традиційної філософії. Позитивізм визнає єдиним джерелом «позитивного» знання тільки спеціальні науки, що спираються на емпіричний досвід.

Основоположник позитивізму француз О. Конт (1798 – 1857 рр.) вважав, що позитивне знання, на відміну від спекулятивних міркувань попередньої філософії, повинне бути точним, корисним, достовірним.

Дійсний дух науки, по Конту, то не є пошук кінцевих причин, не пояснення явищ, а опис того, як ці явища відбуваються. Отже, завдання науки – поступово накопичувати факти й поширювати принципи емпіричного природознавства на всі галузі науки.

Неопозитивізм виник в 20-е роки ХХ ст., у джерел якого стояли М. Шлік (1882 – 1936 рр.) і Р. Карнап (1891 -1970 рр.).

Зберігши вихідні принципи позитивізму, неопозитивізм убачав завдання філософії в аналізі мовних засобів вираження знання. Осмисленими неопозитивізм оголошував тільки ті висловлення, які допускають емпіричну перевірку – так звану «верифікацію». Приклад безглуздого, з погляду неопозитивізму, висловлення – це традиційне для попередньої філософії висловлення про приховану сутність. Таке висловлення не можна піддати процедурі верифікації – ні підтвердити, ні спростувати. Але якщо так, тоді безглуздою стає вся попередня філософія і втрачають зміст усі її моральні й естетичні судження. Реальне пізнання, як наголошує неопозитивізм, вичерпується природознавством, та й то його мову слід уточнювати через неточність.

Постпозитивізм зв'язують із творчістю К. Поппера (1902 - 1994 рр.) та його послідовників і критиків (Т. Куна, І. Лакатоса, П. Фейєрабенда). За Поппером найважливіше завдання філософії – здійснення так званої демаркації, тобто розрізнення наукового й ненаукового знання, а також розрізнення емпіричних наук і логіки, математики, філософії. Методом демаркації Поппер вважає фальсифікацію – процедуру, що здатна тестувати будь-яке знання щодо його науковості: якщо знання має науковий характер, то воно припускає принципову можливість свого спростування. Отож, як то не дивно, науковою можна вважати лише таку теорія, що її можна фальсифікувати вже зараз чи у майбутньому. А та теорія, що не піддається фальсифікації ні за яких обставин – не наукова.

Ще одне важливе зауваження: постпозитивісти на відміну від неопозитивістів, не вважають науку самодостатньої, а відзначають її залежність від соціально-культурних чинників, у тому числі від філософських ідей, розглядають науку в її динаміці, в історичному розвиткові, відмовляються від проведення однозначних розрізнень між теорією й емпірією, наукою і філософією.

В позитивізмі філософська думка пройшла складну еволюцію в ХІХ - ХХ ст. - від заперечення ролі філософії у розвитку науки до її визнання.

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 24 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Що то є філософія. | Філософська думка в Стародавній Індії. | Антична філософія. | Арабська, середньоазіатська й єврейська філософія. | Загальна характеристика західноєвропейської схоластики. | Особливості філософії епохи Відродження. | Основні проблеми філософії Нового часу. | Свідомість, її структура та проблема виникнення. | Пізнання, його сутність і зміст. | Поняття суспільства. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав