Читайте также:
|
1. Наявність цілей та задач, які відповідають загальним цілям та задачам навчального предмета.
2. Дотримання дидактичних принципів у навчанні та вихованні.
3. Постійне збагачення учнів знаннями, уміннями та навичками з предмету та систематичний розвиток.
4. Використання різноманітних методів роботи, які відповідають особливостям навчального матеріалу, змісту уроку та активізують пізнавально-творчі здібності учнів.
5. Диференційований підхід до дітей з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.
1.3. Типи уроків трудового навчання
Типи уроків з трудового навчання, визначаються за такими критеріями:
уроки за змістом
з обробки тканини, паперу, деревини...
за способом проведення
урок-екскурсія, урок-гра, кіноурок
за цілями навчання
- урок засвоєння учнями нових знань
- урок формування умінь і навичок
- урок закріплення знань, умінь і навичок
- урок систематизації і узагальнення знань, умінь і навичок
- комбінований урок.
Для початкових класів найбільш доцільним типом уроку є комбінований.
1.4. Основні вимоги до структурних елементів уроку трудового навчання
1. Тема – визначається відповідно до змісту навчальної програми. Головна навчальна мета уроку визначає його тип і відповідну структуру, а не навпаки.
2. Мета – навчальна мета має бути сформульованою для учнів (як суб’єкта навчального процесу) і може бути їм повідомлена. Усвідомлення мети уроку дає змогу аналізувати діяльність учнів та вчителя, прогнозувати результат, який планується отримати. Для учнів її доцільно представити у вигляді визначених на урок завдань. Чітко сформульовані завдання краще записати на дошці (показати на слайді, плакаті), щоб школярі мали перед очима перелік того, чого мають навчитися і що виконати. Такі записи стануть у нагоді під час підбиття підсумків практичної роботи (організації рефлексії).
Виховну і розвиваючу мету вчитель формулює для себе, відповідно, ця частина мети учням не повідомляється.
Мета уроку має бути реальною, конкретною, спрямованою на ту ділянку процесу, в структурі якого буде розгортатись спільна діяльність чи взаємодія учнів та вчителя.
3. Актуалізація опорних знань – на цьому етапі вчитель активізує роботу школярів, з’ясовуючи наявні у них знання, отримані на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів, а вчитель слухає, робить акценти на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку.
4. Завдання визначають на основі навчальної мети і їх обов’язково повідомляють школярам на початку уроку. Завдання стосуються виключно уроку, мають бути короткими і зрозумілими для кожного учня. Під час повідомлення завдань вчитель повинен забезпечити зворотній зв'язок з класом (чи всі зрозуміли сказане). Кількість завдань і їх зміст повинні бути реальними і посильними для учнів. У підсумках уроку вчитель звертає увагу на завдання учнів: які завдання було виконано, а які – ні.
5. Мотивація навчальної діяльності учнів дає можливість переконати їх у необхідності виконання даної роботи, засвоєнні відповідних знань, умінь тощо. Психологи доводять: якщо учень не працює під час уроку або веде себе пасивно, то це означає, що він не мотивований на даний вид діяльності. На цьому етапі доцільно застосовувати методи для створення проблемних ситуацій, щоб викликати у дітей здивування, інтерес до теми уроку тощо.
6. Повідомлення нового матеріалу. Проводиться аналіз зразка виробу і його графічного зображення. Учитель демонструє наочні посібники. Учні працюють з підручниками. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталей, конструктивні особливості.
7. Планування трудового процесу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу на технологічній картці і в практичному виконанні.
8. У процесі самостійної роботи закріплюються знання, вміння і навички, які одержують учні під час пояснення учителя. Учитель організує фронтальну роботу з учнями: попереджує та виправляє помилки, дає додаткові пояснення. Це найважливіша частина уроку, на яку відводиться до 25-35 хвилин.
9. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.
10. Рефлексія – це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці. Тому вона є значимою частиною уроку. Вказаний етап можна провести за такою схемою: учитель пропонує порівняти заплановані завдання уроку з одержаними результатами, встановити зв'язок між тим, що вже відомо для виготовлення об’єкту проектування, і тим, що необхідно ще зробити чи яких знань, умінь набути, щоб реалізувати проект.
Результати правильно проведеної рефлексії виявляються у тому, що учні можуть самостійно дійти думки про необхідність заміни конструкційного матеріалу, з якого виготовлена деталь об’єкту проектування, чи внести окремі конструктивні елементи.
Всі проаналізовані елементи уроку трудового навчання складають основу його структури і знаходяться у тісному дидактичному зв’язку.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 180 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |