Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Збір за спеціальне використання води: платники, об'єкт оподаткування, ставки збору, порядок обчислення, обліку, сплати і подання податкової декларації

Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Водним кодексом Українипередбачено, що водокористуван­ня в Україні може бути загальним або спеціальним (ст. 46 ВКУ).

Загальне водокористуванняздійснюється громадянами без­оплатно і не вимагає оформлення будь-яких дозволів (ст. 47 ВКУ).

А от спеціальне водокористуваннязгідно положень статті 48 ВКУ — це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюю­чих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання за­бруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням ка­налів і воно за законодавством було і залишається бути платним.

З набранням чинності Податкового кодексу України змінилася назва збору, дещо порядок його справляння, ставки і значно роз­ширилося коло платників збору за спеціальне використання води. Законодавче регулювання нарахування і сплати збору за спеціальне використання води встановлено положеннями розділу XVI Податкового кодексу України (розділ XVI, статті 323 - 328).

Практика підприємницької діяльності в Україні свідчить, що спеціальне водокористування суб'єктами господарювання для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогоспо­дарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогоспо­дарських та інших державних і громадських потреб, а також для задоволення питних потреб населення здійснюється на підставі відповідного дозволу., який видається державними або міськими радами.

Дозвіл на спеціальне водокористуванняпервинному водо­користувачу видається:

¾ управліннями екології та природних ресурсів в областях - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавно­го значення;

¾ Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласни­ми, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з відповідними територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно із ст.5 Водного кодексу до водних об'єктів загально­державногозначення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопоста­чання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як од­нієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фон­ду загальнодержавного значення, а також віднесені до ка­тегорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значенняналежать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів за­гальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізова­ного водопостачання.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюєть­ся за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод та/або державними орга­нами геології - в разі використання підземних вод, а також дер­жавними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання за­бруднюючих речовин.

Для вторинних водокористувачів дозволом на спеціальне во­докористування є договір на постачання води і водовідведення з первинним водокористувачем і встановлений у дозволі для пер­винного водокористувача ліміт використання води та відведення стічних вод його абонентами.

Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня повинні надавати органам ДПС та органам вод­ного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. У свою чергу водокористувачі, які отримали дозволи та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, що­року також до 20 січня повинні надавати органам ДПС та органам водного господарства перелік водокористувачів-абонентів.

Платниками збору за спеціальне використання води визначе­но водокористувачів - суб'єктів господарювання незалежно, від форми власності: юридичних осіб, їх філії, відділення, представни­цтва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичних осіб - підприємців, які використовують воду:

1) отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі);

2) отриману шляхом забору води від первинних або інших во­докористувачів (вторинні водокористувачі);

3) для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибни­цтва (ст. 323 ПКУ).

Таким чином, новацією ПКУ є те, що підприємства, устано­ви, організації незалежно від форми власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують воду для власних, питних і санітарно-гігієнічних потреб сплачуватимуть збір за спеціальне використання води, починаючи з 1 січня 2011 року. До цього часу збір за спеціальне водокористування на ці потреби ними не сплачувався. Оскільки на даний момент чинним законодавством не визначено поняття «використання води для, задоволення санітарно-гігієнічних потреб, тому його слід розумі­ти як використання води для пиття, приготування їжі, утримання житлових приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані, використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах та ру­комийниках.

Відтак, в ПКУ розширено поняття вторинних водокористува­чів. Якщо до набрання чинності ПК до вторинних водокористува­чів належали лише водокористувачі, які використовували воду, отриману шляхом забору води з водозабірних споруд первинних водокористувачів (тобто суб'єктів господарювання, які мають власні водозабірні споруди й відповідне обладнання для забору води), то з 01.01.11 р. до вторинних водокористувачів належати­муть також водокористувачі, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів інших водокористувачів.

Важливо, що водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів і при цьому ви­користовують воду для господарської діяльності, направленої на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюють на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання (п. 326.13 ПК).

При цьому господарською діяльністю вважається діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалі­зацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, яка проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 ПКУ).

Об'єктом оподаткування зборомза спеціальне використан­ня води для водокористувачів, як і до набрання чинності ПКУ, є фактичний обсяг води,який вони використовують, з урахуван­ням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 324.1 стат­ті 324 ПКУ).

Разом з цим об'єктами оподаткуваннязбором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

¾ для потреб гідроенергетики - фактичні обсяги води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для ви­роблення електроенергії (пп. 324.2.1 ПКУ);

¾ для потреб водного транспорту - час використання поверх­невих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажир­ським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (пп. 324.2.2 ПКУ);

¾ для потреб рибництва об'єктом оподаткування є фактич­ний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у т. ч. для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (пп. 324.2.3 ПКУ).

Причому, збір за спеціальне водокористування під час експлу­атації водних шляхів буксирним флотом справляється з 01.01.11 р., тоді як до цієї дати буксирний флот звільнявся від сплати збору за спеціальне водокористування в частині використання поверх­невих вод.

В ПКУ дещо розширено перелік напрямків використання води, за які з 01.01.11 р. збір не справляється (пп. 324.4.4, 324.4.6, 324.4.10, 324.4.11 ПКУ), а це означає, що обсяги води, які поіменовані в п.324.4 статті 324 не виступатимуть об'єктами оподат­кування збором. Тобто, як і раніше, збір з 01.01.11 р. не справля­ється за воду, що використовується для протипожежних потреб, задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (пп. 324.4.1 ПК), для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.

Законодавчо встановлені ставки зборуза спеціальне вико­ристання води згідно положень п. 325.1-325.7 ст. 325 ПКУ.

Розмір цих ставок визначено у гривнях за 100 м3, (тоді як до 01.01.2011 р., норматив цього збору встановлювався в копійках за 1 м3). Загалом, у порівнянні зі ставками, які застосовувались у 2010 році, вони збільшені в 1,185 разів. При цьому, ставки збо­ру за спеціальне використання поверхневих вод залежать від ба­сейну річок, включаючи притоки всіх порядків, а ставки збору за спеціальне використання підземних вод від регіону (п.325.1 -325.2 статті 325ПКУ).

Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетикистановить 5,24 грн. за 10 000 м3 води, пропу­щеної через турбіни гідроелектростанцій, а за використання по­верхневих вод для потреб водного транспортуз усіх річок, крім Дунаю, становлять: для вантажного самохідного та несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 грн. за 1 тоннаж-добу експлуатації; для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,01 грн. за 1 місце-добу експлуатації (до 01.01.11 р. норматив збору встановлювався в копійках за 1 тоннаж-добу експлуатації та за 1 місце-добу експлуатації.

Ставки зборуза спеціальне використання води для потреб рибництвастановлять: поверхневої води - 27,52 грн. за 10 000 м3 , підземної води - відповідно 33,09 грн. за 10 000 м3, тоді як до 01.01.11 р. збір справлявся в копійках за 100 м3 води. А ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять: 25,60 грн. за 1 м3 поверхневої води; 29,86 грн. за 1 м3 підземної води.

Запроваджено нову ставку збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води- 5,93 грн. за 100 м3 води. Раніше за таку воду збір не справлявся. За використання води з лиманів збір справляється за ставкою 29,66 грн. за 100 м3, як і з інших водних об'єктів.

Як і в попередні роки, з 01.01.11 р. теплоелектростанції із прямоточною системою водопостачання збір за фактичний об­сяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охо­лодження конденсату, обчислюють із застосуванням коефіцієнта 0,005, а житлово-комунальні підприємства - коефіцієнта 0,3 (п. 325.8, 325.9 ПК).

За використання води з каналівзастосовуються ставки, уста­новлені для збору за використання води з того водного об'єкта, з якого забирається вода в канал. А при використанні води зі змі­шаних джерелводопостачання застосовуються ставки збору, установлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змі­шані джерела.

Порядок обчислення збору водокористувачами встановлено статтею 326 ПКУ. Водокористувачі на підставі задокументованих даних первинного обліку використання води, згідно з показан­нями вимірювальних приладів, самостійно обчислюють збір що­кварталу наростаючим підсумком із початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснене таке ви­користання.

За загальним правилом збір обчислюється первинними і вто­ринними водокористувачами, виходячи з фактичних обсягів ви­користаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів), водних об'єктів з урахуванням обсягів втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціаль­не водокористування, лімітів використання води, ставок збору за спеціальне використання вод та передбачених ПКУ коефіцієнтів для окремих водокористувачів. Розрахунок заповнюється за фор­мою податкової декларації збору.

Нарахований за звітний період збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і водного транспорту та збір за воду, використану в межах установленого в дозволі ліміту включається до складу витрат платника податку на прибуток в повному обсязі. Збір за понадлімітне використання води справляється із прибутку, що за­лишається в розпорядженні платника після оподаткування.

В бухгалтерському облікузбір за спеціальне використання води згідно розрахунку, як правило, також визнається витратами операційної діяльності та відображається за дебетом рахунків від­повідних витрат і кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» субрахунок 642 «Розрахунки за обов'язковими пла­тежами» аналітичний рахунок «Розрахунки зі збору за спеціальне використання води».

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокорис­тувачем - постачальником.

Слід враховувати, що порядок обчисленняводокористува­чами збору за спеціальне використання води також залежить від окремих чинників, специфічних напрямків діяльності, способів і характеру водокористування, джерел використаної води тощо. За спеціальним алгоритмом обчислюється збір водокористувачами, які споживають воду:

¾ зі змішаного джерела і обчислюють збір, з урахуванням об­сягів води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів;

¾ із каналів і обчислюють збір, виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів, установлених для водного об'єкта, з якого забирається вода в канал;

¾ для потреб гідроенергетики і обчислюють збір, виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідро­електростанцій, та ставок збору;

¾ для потреб рибництва і обчислюють збір виходячи з фак­тичних обсягів води,

¾ необхідної для поповнення водних об'єктів під час розве­дення риби та інших водних живих ресурсів (у т. ч. для по­повнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) та ставок збору;

¾ збір за воду для потреб охолодження обладнання оборотної системи водопостачання обчислюють виходячи із фактич­них обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи;

¾ збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту у разі експлуатації водних шляхів вантажними самохідними та несамохідними суднами обчислюється ви­ходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки збору, а пасажирськими суднами - виходячи з місця-доби та ставки збору.

За всі інші обсяги фактично використаної води водокористува­чі обчислюють збір на загальних підставах.

Справляння збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє во­докористувачів від сплати збору за спеціальне використання води.

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначатимуть органи водного гос­подарства (п. 326.11 ПК), тоді як до 01.01.11 р. такі обсяги підтвер­джувались управліннями зрошувальних систем.

Починаючи з 01.01.11 р.,у разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів, укладення договорів на по­ставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозво­ли, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів пові­домити про це органам ДІІС та органам водного господарства (п. 326.12 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного лімітувикористання води збір обчислюється і сплачу­ється у 5-кратному розмірівиходячи з фактичних обсягів води, використаної понад установлений ліміт, ставок збору та коефіці­єнтів (ст. 327 ПКУ). За понадлімітне використання води збір об­числюється за коленим джерелам водопостачання, окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами. За відсутності у водокористувача дозволу зі встановленими в ньому лімітами - використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті, як за понадлімітне використання (тобто у 5-кратному розмірі). Відомо, що до набрання чинності ПКУ збір у 5-кратному розмірі сплачувався лише за понадлімітне викорис­тання водних ресурсів, а за відсутність дозволу зі встановленими в ньому лімітами 5-кратний розмір не застосовувався. Тому платни­кам, які не мають дозволу, доцільно звернутися до компетентних органів і отримати його.

Важливим є те, що ПКУ передбачає відповідальність водо­користувачівза відсутність водовимірювальних приладів. Так, якщо платник має можливість установити вимірювальний, при­лад, але не встановив його, то збір сплачується у 2-кратному роз­мірі (п. 326.10 ПК). Однак, механізм та критерії визначення мож­ливостей платника щодо установки і наслідків відповідальності не встановлено (не передбачено).

У разі якщо протягом шести місяців платник не сплачував збір або сплачував його в неповному обсязі, орган ДПС подає інформа­цію про такого платника збору до органу, що видав дозвіл на спеці­альне водокористування, для скасування такого дозволу.

Порядок розрахунків та сплати збору визначено статтею 328 ПКУ, він не змінився. Базовий (звітний) податковий період для збо­ру дорівнює календарному кварталу. Платники обчислюють збір наростаючим підсумком із початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2010 року №1009. Цим наказом затверджено три форми податкових декларацій:

1) збору: за спеціальне використання поверхневих та під­земних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водо­постачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхне­вих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води, що до дається;

2) збору за спеціальне використання води для потреб гідро­енергетики, що додається;

3) збору за спеціальне використання поверхневих вод для по­треб водного транспорту (крім стоянкових та службово-до-поміжних суден).

Порядком адміністрування (пп. 49.18.2 статті 49 ПКУ) збору за спеціальне використання води передбачено, що податкові декла­рації подаються водокористувачами-платниками органам ДПС за місцем податкової реєстрації у строки, визначені для квартально­го податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (подат­кового) кварталу. Винятком з цього правила є податкова декла­рація за спеціальне використання води для потреб водного тран­спорту, яка не подається за перший квартал, а збір не сплачується.

Разом із деклараціями до органів ДПС подаються копії до­зволу на спеціальне водокористуваннята/або договору на по­ставку води, а також статистичної звітності про використання води (п. 328.7 ПК).

Платники зобов'язані сплатити задекларовані суми збору про­тягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем гранич­ного строку для подання декларації (п. 57.1 статті 57 ПКУ). Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається опера­ційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 статті 49 ПКУ). Для сплати таке перенесення термі­нів ПК не передбачене.

Податкові декларації зборуподаються платниками збору органам державної податкової служби у строки,визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. По­даткова декларація за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається. Збір спла­чується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, а саме: протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного стро­ку для подання податкової декларації за місцем податкової реє­страції. Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується.

Відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банків­ські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльнос­ті та складають окремий баланс, подають декларації та сплачують збір за своїм місцем податкової реєстрації. За інші відокремлені підрозділи подає декларацію і сплачує збір водокористувач, до складу якого входять такі підрозділи. При цьому податкова декларація подається та збір сплачується до органу ДПС за місцем зна­ходження водних об'єктів та за ставками збору, установленими для цих водних об'єктів.

З прийняттям ПКУ всі законодавчі норми, що регулювали сплату збору за спеціальне водокористування в частині викорис­тання поверхневих та підземних вод втратили чинність.

 

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.032 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав