Читайте также:
|
Досліджуючи зв’язки між ознаками, виділяють два типи зв’язків: функціональний і кореляційний.
Функціональним називають такий зв’язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції).
У соціально-економічних явищах частіше спостерігаються такі зв’язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв’язок між ознаками дістав назву кореляційного зв’язку.
Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.
Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознаками; при множинній – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.
Парна кореляція
Використовуючи дані індивідуального завдання, розрахуємо однофакторну кореляційну залежність, при цьому за результативну ознаку візьмемо продуктивність свиней в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області, а за факторну - кількість витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней. Використаємо статистичну інформацію за 2000-2012 рр (Таблиця 5.1). Дані для проведення кореляції відображені в додатку Ж.
Таблиця 5.1
Розрахунок залежності продуктивності свиней, кількості витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області
…………………………………………………………………………..
I. Прямолінійну форму зв’язку визначають за рівнянням прямої лінії:
.
II. Отже, рівняння кореляційного зв’язку між продуктивністю свиней і кількістю витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней матиме вигляд:
Економічний зміст цього рівняння такий: коефіцієнт регресії (в)показує, що в досліджуваній сукупності підприємств із збільшенням кількості витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней продуктивність свиней зменшується в середньому на 0,008 ц/гол. Параметр а (у нашому прикладі 0,75), як вільний член рівняння, має тільки розрахункове значення і не інтерпретується.
III. Підставивши у рівняння регресії значення x, дістанемо теоретичні рівні продуктивності свиней.
IV. На підставі даних табл. 5.1 обчислимо коефіцієнт кореляційної залежності продуктивності свиней від кількості витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней:
Коефіцієнт кореляції показує, що між кількість витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней і продуктивністю свиней в досліджуваних підприємствах існує тісний зв’язок.
Висновок: коефіцієнт детермінації 
показує, що 6,67% загального варіювання продуктивності свиней зумовлено відмінностями в кількості витрачених кормів на виробництво 1 ц приросту свиней, а решта (93,33%) - іншими факторами, які в даному випадку не було враховано.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |