Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки до третього розділу

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. Висновки
  3. Висновки
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. ВИСНОВКИ
  10. Висновки

Відомі різні механізми реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина. Серед них особливе місце належить несудовим способам захисту, зокрема за допомогою інституту омбудсмена. Саме Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, здійснюючи парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції, відіграє провідну роль у забезпеченні прав особи серед інших державних органів та громадських організацій.

Вважаємо, що вищенаведені пропозиції щодо удосконалення правової регламентації діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надання та закріплення нового змісту в його повноваженнях сприятимуть підвищенню авторитету останнього серед громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних інституцій, створить більш ефективну систему забезпечення, реалізації і захисту прав та свобод людини і громадянина.

 

Висновки

1. Інституція омбудсмена є не лише бажаним, а й необхідним елементом національної системи захисту прав людини в Україні.

2. Уповноважений з прав людини є невід'ємним елементом конституційної системи захисту прав і свобод людини і громадянина, яка включає в себе в першу чергу систему судів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародні судові та інші органи, членом або учасницею яких є Україна;

3. "Сильна" модель українського омбудсмена, закладена в законі про Уповноваженого, має бути підкріплена низкою процесуальних норм у відповідних кодексах та законах;

4. Специфіка правового статусу Уповноваженого з прав людини полягає в тому, що він не належить до будь-якої з гілок державної влади, а є органом, особливого роду, з унікальним статусом.

5. Виконуючи свої функції, український омбудсмен тісно взаємодіє з правоохоронними органами, зокрема з органами внутрішніх справ. Так, з метою перевірки умов утримання заарештованих Н.І.Карпачова часто відвідує тюрми, слідчі ізолятори. Адже у випадках порушення органами прав і свобод людини вона вправі вимагати від їх керівництва вжиття відповідних заходів. Уповноважена має також право ознайомлюватися з таємною інформацією та отримувати копїї документів, що її цікавлять.

6. Аналізуючи вищенаведене, потрібно зазначити, що для розвитку України як правової держави, а нашого суспільства – як демократичного, права людини повинні бути пріоритетними, набути вищої цінності, виступати обмеженням всевладності держави не лише юридично, а й фактично. А тому, подальше вдосконалення правового статусу Уповноваженого підвищить ефективність його діяльності як посередника між громадянами й органами державного управління, сприятиме демократизації правових механізмів.

7. Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини все більше привертає увагу багатьох вчених саме завдяки своїй «неординарній» природі та меті створення. Українські правовики спрямовують свої дослідження переважно у напрямку виділення недоліків правової регламентації діяльності та самого механізму функціонування національного омбудсмена, при цьому висловлюють власні позиції щодо розроблення шляхів їх удосконалення.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 123 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.399 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав