Читайте также:
|
Зрозуміло, що кожна установа має чи повинна мати певні політики і концепції розвитку та супроводження інформаційної інфраструктури, зокрема політики інформаційної безпеки. Зважаючи на обмеженість обсягу повідомлень, пропоновані тези містять стисле подання принципових міркувань та висновків щодо політики розвитку інформаційної інфраструктури комерційного банку лише з одного, але важливого питання: легалізації програмного забезпечення робочих станцій.
Згідно визначення Закону України “Про авторське право і суміжні права”, комп'ютерна програма – набір інструкцій..., виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату. Комп’ютерні програми є результатом творчої діяльності їх розробників, об’єктом авторського права (ст.18 вказаного Закону) і самі по собі (за екзотичними виключеннями, наприклад, при інвестуванні в їх створення) не є об’єктами, що цікавлять банк самі по собі. Для забезпечення статутних задач банк потребує комплексних програмних продуктів, що створюються з використанням комп’ютерних програм і є власне об’єктами ринкової економіки. При оцінці програмного продукту крім властивостей самих програм суттєвими є його ціна, технічна і ринкова політики компанії-постачальника, її авторитет, можливість придбання необхідної конфігурації, якість і доступність документації та підтримки, можливості та вартість оновлення, наявність необхідних сертифікатів, наявність спеціалістів та можливості їх навчання, якість оформлення прав та зобов’язань постачальника та отримувача, тощо. При виконанні техніко-маркетингових досліджень слід враховувати, що створені з використанням непоганих комп’ютерних програм програмні продукти можуть виявитися непридатними для застосування в конкретному банку.
Останнім часом на Україні набула сили компанія з так званого ліцензування ПЗ. Під ліцензією зазвичай розуміється спрощена угода про передачу певного обсягу прав стосовно ПЗ від розробника до отримувача. У зв’язку з цим необхідно відзначити, що у світі поширено декілька видів ліцензій. Крайнім випадком є відкрита ліцензія, згідно якої постачальник залишає за собою усі виключні авторські права, і передає отримувачу невиключні, зокрема можливість відтворювати, вивчати та змінювати програму. Іншим крайніми випадком є закрита комерційна (пропієтарна) ліцензія, згідно якої постачальник залишає за собою усі можливі права, і передає отримувачу лише право використати програму на певній кількості комп’ютерів, без жодних гарантій та компенсацій. Є декілька проміжних видів ліцензій, що передбачають часткову передачу прав, наприклад, тільки на використання, без права продажу, тиражування та вивчення. Зазвичай відкриті ліцензії дешеві або безкоштовні. Переважна більшість так званих ліцензійних угод, пропонованих постачальниками, не відповідають чинному вітчизняному законодавству або не є укладеними, оскільки важко визнати укладеною угоду, учасники якої ні про що не домовлялися.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 90 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |