Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методологія і принципи психологічного дослідження

Науково-дослідницька діяльність викладача є основним засобом пе­ревірки ефективності його педагогічних впливів на студентську аудито­рію. Це єдине джерело дієвого пізнання особливостей студентського віку, умов особистісного зростання і професійного становлення студентів.

Психологія вищої школи використовує наукові методи, щоб опису­вати й пояснювати психолого-педагогічні феномени, які мають місце в освітньому просторі вищого навчального закладу. При розв'язанні кон­кретних завдань дослідження важливе значення має ставлення дослідника-науковця до основних категорій науки та визначення своєї методоло­гічної позиції, провідних теоретичних поглядів.

Методологія - вчення про методи пізнання та перетворення світу.

Методологія в широкому розумінні - вчення про структуру, логічну організацію, висновки і засоби діяльності в галузі теорії та практики (О.Г. Спіркін, С.Г. Юдін). У вужчому значенні методологія вказує науці шлях пізнання, отримання і пояснення необхідних фактів, вияв і розкрит­ій закономірностей явищ, які досліджуються. Це система взаємопов'яза­них і взаємодоповнюючих методів.

Методологічні питання вивчення тієї чи іншої психологічної проблеми можуть мати як теоретичний, так і вужчий, конкретний або прикладний характер. Одним із методологічних напрямів сучасної психологічної на­уки є системний підхід (Б.Ф.Ломов), який полягає в уявленні, вивченні та конструюванні психологічних явищ і об'єктів як системи. Системне дослідження характеризують так:

· підхід до досліджуваного явища, об'єкта як цілого;

· розкриття стійких компонентів і зв'язків між ними, які утворюють структуру системи, тобто забезпечують її впорядкованість і організа­цію;

· знаходження вертикальних і горизонтальних структур, перші з яких передбачають різні рівні та їхню ієрархію;

· управління, за допомогою якого розвивають систему, реалізують зв'язки між різними компонентами та рівнями.

Часто термін «методологія» використовують як еквівалент поняття «науковий метод», оскільки єдино прийнятною є наукова методологія, а провідним принципом дослідження - принцип науковості.

Які ознаки наукового підходу до вирішення проблеми психологічного дослідження?

По-перше, проблема має бути визначеною. Визначити проблему озна­чає охарактеризувати її так, щоб вона стала доступною ретельному до­слідженню. Вміння сформулювати проблемне питання залежить від спо­стережливості науковця, його допитливості, здатності помітити щось но­ве й цікаве, що виходить за межі відомого психологічного знання.

По-друге, проблема повинна бути викладена так, щоб її можна було пов'язати з сучасною психологічною теорією та відомими емпіричними фактами. Без урахування чинних підходів і наукових відомостей щодо її розв'язання результати дослідження не будуть становити ніякої цінності, адже психологія - це набагато більше, ніж зібрання «сирих» фактів. Во­ни повинні бути ще певним чином систематизовані та проінтерпретовані в ракурсі психологічної теорії і примножених знань. Для дослідника це означає опрацювання якомога повнішого обсягу наявних наукових дже­рел (наукова література, електронна база даних, архівні матеріали відо­мих експериментів тощо). Визначається предмет і мета дослідження.

По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, яка потребує пере­вірки. Гіпотеза має узгоджуватися з теоретико-методологічним підґрун­тям і бути однозначно вираженою, щоб її можна було підтвердити або відхилити результатами дослідження.

По-четверте, мусить бути визначена процедура дослідження (етапи, конкретні методи і методика дослідження). Можливості дослідника без­межні до тих пір, доки він ретельно може здійснювати відповідний екс­периментальний контроль.

По-п 'яте, збір фактів, їхній аналіз, узагальнення і пояснення. Важли­во, щоб факти заслуговували довіри. Для цього треба знати, яка кількість фактів є достатньою та як їх можна перевірити на доказовість (це забез­печується методами математичної статистики).

По-шосте, формулюють висновки, які є теоретичним підґрунтям для визначення наукової новизни і практичної значущості результатів дослід­ження.

У психологічному дослідженні є загальні правила (принципи), до­тримання яких є обов'язковим для отримання достовірного матеріалу, а також логічні етапи (від поставленої наукової проблеми до висновків). Головним таким принципом є принцип об'єктивності - його реалізація забезпечує надійність, однозначність результатів і неупередженість авто­ра при фіксації фактів та їхній інтерпретації. Це важливо тому, що наші суб'єктивні (особистісні) настанови можуть створювати серйозні перешкоди на шляху розуміння поведінки людини. Ми привносимо в оціню­вання психологічних фактів власні уявлення і цінності, які сформувалися в нашому унікальному минулому досвіді. Саме тому треба враховувати валідність і надійність методів дослідження, а зібрані емпіричні дані ма­ють пройти перевірку на статистичну достовірність.

Що заважає об'єктивно інтерпретувати отримані результати дослід­ження?

По-перше, певна упередженість дослідника, схильність бачити те, що він бажає бачити. Через це він інколи не помічає ті факти, які не співпа­дають із його очікуваннями (гіпотезою дослідження).

По-друге, інколи дослідникові бракує спостережливості, або ж він сприймає психологічний факт дуже вузько чи занадто широко.

Щоб досягти потрібної об'єктивності, треба застосувати кілька методів або звести їх до мінімуму, проте суттєво збільшити обсяг вибірки (кіль­кість досліджуваних). Це дуже важливо, наприклад, при анкетуванні.

Психологічне дослідження проводять за такими етапами:

1) Відповідно до наукової проблеми і теми дослідження визначають його об'єкт і предмет, мету, гіпотезу та завдання.

2) Вибір наукових методів дослідження, які доповнюють один одного (наприклад, спостереження і експеримент).

3) Визначення умов дослідження (лабораторний або природний екс­перимент).

4) Розроблення плану експериментального дослідження.

5) Вибір методів оброблення емпіричних даних (кількісний, якісний аналіз).

6) Інтерпретація зібраного експериментального матеріалу.

7) Формулювання висновків і визначення сфери їхнього застосування.
Коротко охарактеризуємо ці етапи дослідження.

Обґрунтування актуальності проблеми дослідження здійснюють на основі аналізу проблемної ситуації, яка відображає суперечність між ре­альним станом об'єкта дослідження та сучасними завданнями (наприк­лад, особистісний розвиток майбутнього фахівця як пріоритетний напря­мок реформування вищої освіти в Україні).

Одночасно досліднику потрібно розрізняти об'єкт і предмет дослід­ження. Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує про­блемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження містить­ся в межах об'єкта - це якась конкретна сторона, аспект, властивість або відношення об'єкта дослідження. Об'єкт і предмет дослідження як кате­горії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослід­ження визначає тему дисертаційної праці або магістерської роботи.

При визначенні об'єкта потрібно враховувати, що об'єкт у психоло­гічному дослідженні - це частина об'єктивної психологічної реальності (тобто того, що існує незалежно від нашої волі та свідомості), яку потріб­но дослідити. Предмет психологічного дослідження міститься в межах об'єкта як вузька, чітко окреслена частина психологічної реальності, яка безпосередньо досліджується. Наприклад, об'єкт дослідження - генезис професійного мислення студентів гуманітарного вищого навчального за­кладу, а предмет дослідження - розвиток творчого професійного мис­лення студентів університету засобами активних методів навчання. Чітке формулювання об'єкта і предмета дослідження (не занадто широко та не дуже вузько) дає змогу досліднику отримувати справді наукові, конкретні знання, які можна реально впроваджувати в педагогічний процес.

Потрібно зазначити, що один і той самий об'єкт дослідження може ма­ти кілька предметів дослідження. Наприклад, об'єкт психологічного до­слідження - адаптація першокурсників до навчання у вищій школі. Його предметом може бути, наприклад: 1) особливості дидактичної адаптації першокурсників до вивчення психології у ВНЗ; 2) індивідуально-особистісні та соціально-психологічні чинники успішної адаптації першо­курсника до ВНЗ; 3) особливості соціальної адаптації першокурсників до умов спільної діяльності в студентській академічній групі та ін.

Надзвичайно важливо в науковому дослідженні визначити мету, сфор­мулювати гіпотезу та окреслити його завдання.

Мета наукового дослідження - головний елемент структури і над­звичайно важливий методологічний інструмент дослідження. Для правильної постановки мети дослідження потрібно чітко з'ясувати таке:

1) Сутність досліджуваної проблеми та її головні суперечності; основні проблемні питання теоретичного та (або) експериментального характеру, які підлягають вирішенню шляхом наукового дослідження.

2) Сучасне теоретичне знання, яке може бути використане для пояс­нення структури і законів функціонування об'єкта, який вивчається.

3) Основні шляхи та обсяг необхідного теоретичного та (або) експери­ментального обґрунтування предмета дослідження.

4) Відомі в психології (або провідній щодо об'єкта дослідження науці) методи і засоби для проведення теоретичного та (або) експериментально­го вивчення предмета.

Не потрібно формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму ме­ту. Треба, наприклад: «Теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати програму стимулювання самоактуалізації майбутніх педа­гогів у навчально-виховному процесі ВНЗ» (Л.М. Кобильнік), «Теоретич­но обґрунтувати й експериментально підтвердити вплив когнітивно-Стильових відмінностей особистості майбутніх психологів на їхнє про­фесійне становлення» (Л.Л. Жердецька).

Центральне місце в дослідженні посідає гіпотеза, яка є конкретною формою наукового передбачення. Гіпотезу висловлюють у вигляді при­пущення, що висувають для пояснення явища, яке вивчається, його сут­ності, структури, зв'язків, рушійних сил та ін.

Гіпотеза правомірно вважається головним методичним стрижнем будь-якого дослідження, однак тільки тоді, коли їй підпорядкований цілеспрямований пошук, обробка й аналіз наукової інформації на всіх етапах дослідження. Для правильної розробки та побудови гіпотези потрібно:

1) однозначно встановити рівень основних суперечностей між най­менш розробленими питаннями проблеми дослідження;

2) уточнити невизначені або заново введені наукові поняття як еле­менти предмета дослідження, на основі логіки дослідження дати одно­значне їхнє трактування, якщо потрібно - визначити у вигляді припущен­ня нове поняття;

3) чітко визначитися в розумінні явища, яке є об'єктом дослідження, усвідомити його структуру, функції та зв'язки;

4) дати критичний аналіз взаємозв'язку елементів, які вивчаються, та узагальнити (синтезувати) отримані знання в гіпотезу дослідження;

5) чітко і лаконічно обґрунтувати основні моменти та методи теоре­тичної й емпіричної перевірки гіпотези.

Гіпотеза магістерського дослідження з психології - це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних розмірковувань і спостережень припущення про основні напрями розв'язання наукової проблеми. У ній важливо зазначити умови ефективності визначених результатів дослід­ження для цілей оптимізації процесу професійної підготовки майбутньо­го фахівця у вищій школі.

Гіпотеза в науковому дослідженні може бути як проста (традиційна), так і рівнева. Наприклад, тема дослідження: «Формування «Я-концепції» майбутнього психолога в умовах вищого навчального закладу». Йо­го об'єкт дослідження: «Особистісне становлення студента вищого на­вчального закладу як майбутнього психолога». Предмет дослідження: Особливості генезису «Я-концепції» майбутнього психолога в умовах навчально-професійної діяльності. Мета роботи: «Виявлення психолого-педагогічних умов формування позитивної «Я-концепції» студента університету як майбутнього психолога». Гіпотеза: «Формування пози­тивної «Я-концепції» студента як майбутнього психолога залежить від загальних умов організації навчального процесу в університеті, якщо діа­гностична й психокорекційна робота зі студентами поєднується з оптимізацією взаємин у системі «викладач - студент».

Основні методологічні вимоги до постановки завдань дослідження:

1) Завданнями дослідження називають проблемні запитання, відпо­віді на які необхідні для досягнення мети дослідження.

2) Визначення, формулювання і послідовність викладу завдань до­слідження повинні чітко відповідати його темі, об'єкту, предмету, меті та гіпотезі.

3) Сукупність поставлених у дослідженні завдань має бути мінімаль­ною, достатньою для досягнення мети дослідження.

Одним із завдань дослідження може бути, наприклад, «окреслити па­раметри, показники, ознаки та критерії професійного мислення майбут­нього педагога».