Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Бій у глибині оборони противника.

Читайте также:
  1. Бои 13 июля. Прорыв тылового оборонительного рубежа
  2. Виды оборонительных стратегий.
  3. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
  4. Вогневе ураження противника.
  5. ВОПРОС№54:Международные отношения в начале 2 мир войны. Нападение фашистской Германии на СССР и оборонит бои на терр Б.
  6. Задачі цивільної оборони в сучасних умовах
  7. И (59) ВОПРОС№54:Международные отношения в начале 2 мир войны. Нападение фашистской Германии на СССР и оборонит бои на терр Б.
  8. Коефіцієнт бойової ефективності щодо боротьби з танками, БМП (БТР) противника.
  9. Начало второй мировой войны и оборонительные бои 1941

Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів батальйону і розвивається в складній і обстановці, яка швидко змінюється. Командир батальйону (роти) повинний уважно спостерігати за ходом бою, управляти вогнем усіх засобів і вчасно підтримувати підрозділи, які досягли найбільшого успіху, вміло використовувати їх успіх для маневру і раптової атаки у фланг і в тил опорним пунктам противника іншими підрозділами.

Загородження і перешкоди в ході бою підрозділи обходять або долають по проходах, які проробляються інженерно-саперними підрозділами, самостійно або з застосуванням танків і бойових машин піхоти, оснащених навісним обладнанням, використанням груп розгородження (розмінування).

Батальйон (рота), який діє в другому ешелоні або загальновійськовому резерві бригади (батальйону), переміщується потай, як правило, в передбойовому порядку за батальйонами (ротами) першого ешелону, від одного рубежу до іншого, використовуючи захисні властивості місцевості, у готовності до розвитку успіху, розширенню прориву в бік флангу і відбиттю контратак, заміни підрозділів першого ешелону, а також до знищення противника, який залишився в тилу наступаючих підрозділів.

Другий ешелон (резерв) батальйону висувається, як правило на відстані 1,5 - 2 км від підрозділів першого ешелону.

Залежно від обстановки другий ешелон або резерв бригади (полку, батальйону) може вводитися в бій при завершенні виконання найближчого завдання, як правило, у проміжках між батальйонами (ротами) або через фланг одного з батальйонів (рот), а іноді і перекатами черезїхбойові порядки. При введенні його в бій командир батальйону уточнює (резерву вказує): останні дані про противника; положення підрозділів першого ешелону батальйону; рубіж введення в бій і час виходу на нього; найближче завдання і напрямок продовження наступу; засобу посилення, місця і часїх прибуття; завдання штатної і приданої артилерії, порядок підтримки вогнем і взаємодії з підрозділами першого ешелону і сусідами.

Командир роти (взводу) другого ешелону (резерву), прийнявши рішення, під час руху уточнює (ставить) бойові завдання взводам (відділенням, танкам). При цьому на місцевості він вказує положення противника і його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об'єкт атаки і напрямок продовження наступу й організує взаємодію.

Від батальйону вперед висилається розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор.

На рубіж введення в бій другий ешелон (резерв) висувається в передбойовому порядку з максимальною швидкістю. З підходом до рубежу введення в бій він швидко розгортається в бойовий порядок, ведучи вогонь з усіх видів зброї, з ходу стрімко атакує противника і виконує поставлене завдання. Введення в бій другого ешелону (резерву) підтримується вогнем артилерії, протитанкового і гранатометного підрозділів і може прикриватися аерозолями (димами).

З введенням у бій другого ешелону (резерву) командир батальйону створює (відновлює) резерв.

Для відбиття контратаки переважаючих сил противника танки і бойові машини піхоти (бронетранспортери) займають вогневі позиції за найближчими укриттями, особовий склад механізованих підрозділів при наступі на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) або десантом на танках спішується і займає позиції, які забезпечують вигідні умови для знищення противника і взаємодії з танками. Протитанковий підрозділ займає вогневу позицію на вигідному рубежі танконебезпечного напрямку, як правило, в проміжках або на флангах механізованих рот (взводів). Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції, як правило, у бойових порядках механізованих рот на напрямку дій найбільшої кількості піхоти противника. Своїм вогнем він відокремлює піхоту противника від танків і знищує її. Батальйон (рота) починає уражати противника зосередженим вогнем підрозділів з усіх вогневих засобів на граничній дальності. З підходом противника сила й інтенсивність вогню зростають і доводяться до найвищої напруги.

Мінометна (артилерійська) батарея займає вогневі позиції як найближче до рот першого ешелону і знищує цілі, зазначені командиром батальйону. Придана батальйону артилерія може залучатися для знищення танків та інших броньованих машин противника вогнем прямою наводкою.

Частина сил і засобів, застосувавши маневр, вогнем з місця, з вигідного рубежу завдає ураження противнику, який контратакує, із флангу.

Відбивши контратаку противника, батальйон самостійно або у взаємодії із сусідніми підрозділами рішучою атакою завершує його знищення.

Якщо противник контратакує рівними або меншими силами, батальйон (рота) знищує його вогнем усіх засобів і стрімкою атакою рот (взводів) з ходу.

Захоплені рубежі або окремі об'єкти в глибині оборони противника, що мають важливе значення. закріплюються призначеними для цього підрозділами, які негайно обкопуються і готують вогонь для відбиття можливих атак противника. Стики і відкриті фланги забезпечуються вогнем артилерії, маневром резерву, а при необхідності і висуванням на загрозливий напрямок бойової охорони.

Батальйон (рота) у складі бригади (полку, батальйону) може залучатися для оточення противника, який обороняється, як на внутрішньому, так і на зовнішньому кільці оточення або для знищення оточеного противника.

Батальйон (рота), який діє в протидесантному резерві, розвідку повітряного (аеромобільного) десанту противника, його диверсійно-розвідувальних груп здійснює в тісній взаємодії з силами військової розвідки з'єднання (частини), а також одержує донесення безпосередньо від підрозділів, які виявили дії противника у своєму тилу. Для знищення, виявленого противника, залежно від його складу можуть використовуватися бойові вертольоти, артилерія, засоби протиповітряної оборони. Батальйон (рота), стрімко висувається в район дій противника, розгортається в бойовий порядок і використовуючи результати вогню атакою сходу знищує противника. Після виконання завдання батальйон (рота) зосереджується в зазначеному районі.

Під час нанесення противником ядерних або масованих ударів високоточною зброєю батальйон (рота), який зберіг боєздатність, продовжує виконувати бойове завдання й одночасно відновлює боєздатність. На напрямках, де наносяться ядерні удари, перший ешелон, як правило, у передбойових порядках через проломи в обороні противника по окремих напрямках розвиває наступ у глибину. На тих напрямках, де противник випередив батальйон у переході до наступу, може організовуватися оборона обмеженими силами.

 

3.5 Перспективи розвитку та проблемні питання наступу.

 

Аналіз локальних війн показав, що форми і способи бойових дій, які застосовувались в умовах осередкової боротьби, особливо проти іррегулярних формувань, значно відрізнялися від класичних, характерних для великомасштабних дій періоду другої світової війни.

Так, у В'єтнамі проводилися операції "особливі дії" по наданню допомоги адміністративним центрам, які зазнали нападу формувань Народних збройних сил звільнення (НЗСЗ) Південного В'єтнаму, операції "зачищай і закріплюйся" - для витиснення сил НЗСЗ з певних районів і утримання їх під своїм контролем, операції "шукай і знищуй" - для виявлення і вогневого знищення в'єтнамських частин і підрозділів у районах базування. У наступальних операціях американські війська найбільше часто застосовували такі види маневру як "оточення","кільце","молот і ковадло","подвійний стрибок" і ін.

Основна мета таких дій - оточити війська противника, відрізати шляхи відходу або змусити відступати у заздалегідь намічені райони, так звані зони смерті, по яких наносився масований удар авіації і вівся зосереджений вогонь артилерії. Характерним прикладом є аэромобільна операція спосіб досягнення успіху в якій полягав у змушенні противника відходити під ударами наступаючого угруповання в напрямку позицій, що блокують, і знищенні його вогнем всіх видів зброї.

Досвід бойових дій радянських військ у Афганістані показав, що найбільш прийнятним і частим у подібних умовах стануть бойові дії з'єднань і частин по окремих зонах у загальному районі операції. Суть таких дій - одночасне нанесення ударів по декількох угрупованнях, розчленування їх вертолітними десантами на ізольовані зони, дроблення і знищення загонів противника вроздріб. Бої велися невеликими по складу групами (загонами) у взаємодії з авіацією та артилерією. Не виключається і ведення великих боїв (повітряних, повітряноназемних, електронно-вогневих і ін.), які можуть перерости за певних умов у широкомасштабні операції. За роки перебування в Афганістані радянські війська брали участь в 416 великомасштабних операціях. Однак, найбільш характерними для локальних війн і конфліктів з'являться все ж таки часткові, епізодичні бої.

Головним фактором, що визначає необхідність вироблення особливої тактики, є дії противника, що характеризуються, як правило відхиленням його від прямих зіткнень із переважаючими силами протидіючої сторони, "відхід" з-під їхнього удару, як це здійснювали війська НЗСЗ у В'єтнамі, моджахеди у Афганістані і незаконні збройні формування у Чечні. Мета дій противника в таких війнах полягає у виснаженні військ іншої сторони веденням безперервних тактичних дій або загрози їх ведення. Основними методами дій противника були раптові напади на окремі об'єкти, особливо на незахищені пункти управління, тилові бази, аеродроми, автоколони, сторожові пости і застави, контрольно-перепускні пункти, окремі гарнізони. Противник широко застосовував засідки, нальоти, обстріли, захоплення і утримання ключових районів, здійснював мінування (більше 60% втрат американських військ у В'єтнамі), робив диверсійно-терористичні акти.

Досвід показує, що в збройних конфліктах такого роду через неясність обстановки і труднощі управління зростає роль автономних дій самостійними загонами, здатними діяти за принципом: виявив - знищив. Це значить, що до складу загону буде потрібно включати як розвідувальні, так і бойові сили - механізовані, танкові та артилерійські підрозділи. Важливо, щоб такий розвідувально-бойовий загін підтримувався бойовими вертольотами та вертольотами розвідки. Якщо угруповання противника перебуває в русі, розосереджене на великій площі, то для його розгрому можуть створюватись рейдово-штурмові загони (групи) цільового призначення, тобто один загін (група) призначається для знищення, припустимо, пунктів управління, інший - для ліквідації тилової (опорної) бази, третій - для розгрому резервів і т.д.

У тих випадках, коли сил і засобів для ліквідації сильного угруповання противника недостатньо, а також з метою посилення ефективності маневрених дій, може застосовуватись блокування.

 

Заключення.

 

У лекції були розглянуті питання організації і ведення наступального бою механізованими підрозділами.

Основні вимогами до тактики наступу є раптовість і швидкість ударів, поєднання вогню і руху, забезпечення переваги над противником у вирішальні моменти бою, гнучкий маневр силами та засобами, випередження противника, що обороняється, у нарощуванні зусиль, оточення та знищення його груп по частинам, невідступне переслідування ворога вдень та вночі та закріплення успіху.

На досягнення успіху можуть претендувати тільки ті підрозділи, у яких весь особовий склад від командира до рядового має тверді навички дій в складних умовах сучасного бою, на різноманітній місцевості, добре володіє технікою та озброєнням, проявляє на всіх етапах бойову активність та непокірну волю до перемоги, може передбачати майбутні зміни.

Дуже добре сказав про передбачення у своїх мемуарах генерал армії П.І. Батов, він писав: "Подібно всілякому творінню рук та волі людей, бій здійснюється двічі - спочатку в думках, а потім в дійсності".

На послідовність і зміст роботи командира по організації бою впливають: конкретна обстановка, отримане бойове завдання і наявність часу. Ці елементи дають можливість командиру визначити основні заходи. Враховуючи досвід історії війн стає зрозумілим, що всі критерії підготовки наступу взаємопов'язані і не можуть бути виключеними чи проігнорованими із загального змісту.

Тверде і безперервне управління підрозділами дозволяє ефективніше і повніше використовувати їх бойові можливості це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним особистим прийняттям командиром рішення і наполегливим втіленням його у життя, особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильним використанням підрозділів, чіткою організацією управління та взаємодії.

Досвід локальних війн та розвиток передових закордонних армій підтверджують тенденцію, що в умовах осередкової боротьби як проти регулярних, так і іррегулярних формувань противника, найбільш ефективними формами ведення активних наступально-оборонних дій можуть стати дистанційні дії, електронно-вогневі і повітряно-штурмові удари, розвідувально-ударні, рейдові та аеромобильні дії у поєднанні із вмілим блокуванням противника. Вони найбільше відповідають веденню маневреного бою і носять яскраво виражений повітряно-наземний характер.

 

Завдання на самостійну роботу.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 68 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав