Читайте также:
|
Злочини проти здоров‘я населення – це передбачені розділом ХІІІ Особливої частини КК суспільно-небезпечні умисні або необережні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, від дії отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, від впливу радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.
Здоров’я як соціальна цінність – це нормальна діяльність організму людини, її фізичне та психічне благополуччя, як родовий об’єкт злочину - сукупність суспільних відносин, що забезпечують повноцінне фізичне та психічне здоров’я необмеженої кількості не персоніфікованих осіб в масштабах будь-яких територіальних одиниць (області, регіону, країни).
Розділ ХІІІ включає суспільно-небезпечні діяння, які за особливостями об’єкту посягання та характером і змістом об’єктивної сторони відносяться до двох категорій: це – злочини у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів – це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Певній групі злочинів властивий додатковий об’єкт. Так, при викраденні наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 308 КК) поряд із здоров’ям шкода заподіюється і відносинам власності, а у разі незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319 КК) порушується нормальна діяльність відповідних установ. Відносини власності та нормальна діяльність підприємств та установ виступають в таких випадках як додаткові об’єкти посягання.
Переважна більшість злочинів даної категорії вимагає встановлення ознак предмету посягання. Більшість предметів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, введені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у виді Таблиць І-ІV, затвердженого постановою КМ від 6 травня 2000 р. № 770.
1. Наркотичні засоби – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання (списки № 1 таблиць І, II, III Переліку).
Наркотичні засоби є предметом злочинів, передбачених статтями 305, 307, 308 і 309 КК.
Ознаки наркотичних засобів як предмету злочинів:
1) медична ознака характеризує здатність вказаних засобів при їх вживанні викликати наркотичне сп’яніння (ейфорію – хворобливі зміни в організмі людини), а при неодноразовому вживанні й захворювання на наркоманію – стійкий хворобливий потяг до таких засобів.
2) юридична ознака означає, що засіб віднесено до наркотичних за поданням Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується в офіційних друкованих виданнях
Наркотичні засоби рослинного походження – похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн.
Гашиш – відділена смола, очищена чи неочищена, яку одержують з рослин роду Canabis. Найчастіше зустрічається у вигляді спеціально приготовленої суміші відділеної смоли, пилку рослин та подрібнених верхівок рослин канна біс з різними наповнювачами (це можуть бути: паста, плитки, кульки, таблетки тощо).
Екстракти каннабісу – засоби, одержані з канна бісу або його смоли шляхом екстрагування будь-якими розчинниками.
Макова солома – всі частини, цілі чи подрібнені (за винятком дозрілого насіння), рослини виду мак снотворний, зібрані яким завгодно способом, що містять наркотично активні алкалоїди опію.
Марихуана – цілі або різного ступеня подрібнення верхівки рослини канна біс із квітками, залишками стебла чи плодами (за винятком центрального стебла, насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками) або окремі їх частини (квітки, пилок), з яких не була виділена смола і які містять тетрагідроканабіноли.
Опій – сік снотворного маку, що згорнувся.
Опій ацетильований – засіб, що отримують шляхом ацетилування опію або екстракційного опію, який містить у своєму складі, крім алкалоїдів опію, моноацетилморфін, диацетилморфін, ацетил кодеїн чи їх суміш.
Опій екстракційний (екстракт макової соломи, концентрат макової соломи) – засіб, що отримують із макової соломи шляхом виділення (екстракції) наркотично активних алкалоїдів за допомогою води або органічних розчинників; може зустрічатися в рідкому, смолоподібному або твердому стані.
Рослина виду мак снотворний – рослина виду Papaver somniferum L.
Рослина роду коноплі – рослина будь-якого роду Canabis.
Морфій – виготовлений з опію препарат, який являє собою безколірні кристали, що погано розчиняються у воді.
Героїн – дуже сильний наркотик, що виготовляється з морфію: у 10 разів сильніший за морфій і у 20 разів – за опій.
Кокаїн - дуже дрібні кристали білого кольору, отримані з листя однієї з південноамериканських рослин (кокаїновий кущ).
Кока лист – лист кокаїнового куща, за винятком листя, з якого видалено весь екгонін, кокаїн та інші наркотично активні алкалоїди.
Кокаїновий кущ – рослина будь-якого виду роду Eryrhoxylon.
Снотворний мак і коноплі є також предметом злочину, передбаченого ст. 310 КК.
Синтетичні наркотики – це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) з різних хімічних речовин (перетин, мета дон, фентаніл, фенамін, мелоквалон та ін.).
2. Психотропні речовини – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або обумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (списки № 2 таблиць І, II, III Переліку)
Психотропні речовини є предметом злочинів, передбачених статтями 305, 307, 308 і 309 КК.
Ознаки психотропних речовин як предмету злочинів:
1) медична – психотропні речовини здатні викликати стан одурманювання – сп’яніння та залежності;
2) юридична – речовини віднесено до психотропних Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України, наведено у відповідному Переліку.
До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепан, феназепам, ЛСД тощо.
3. Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, їх хімічна структура і властивості подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.
Виготовлення аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин здійснюється при створенні нових фармацевтичних препаратів.
Крім звичайних (за характером дії на організм людини) норми Кримінального кодексу в якості кваліфікуючої ознаки передбачають особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини (зокрема, ч. 2 статей 305; 307; 314 КК).
Перелік особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин визначений Комітетом з контролю наркотиків шляхом складання спеціального списку (список № 1 і 2 Таблиці 1 Переліку). ті наркотичні засоби та психотропні речовини, які становлять особливу небезпеку для здоров’я населення.
До них віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій; психотропні речовини - катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА та інші.
За характером впливу на організм людини та особливостями вживання наркотичні засоби даних критерій мають наступні властивості:
невеликий розмір наркотичного засобу має місце тоді, коли його кількість не перевищує дози для одноразового вживання;
значний розмір – це кількість, яка перевищує невеликий розмір, але менша від тієї, коли визнається наявність великого розміру;
великий розмір наркотичного засобу – така кількість, вживання якої викликає захворювання на наркоманію (хворобливий потяг до наркотиків) хоча б однієї особи (кількість доз, які потрібно для цього вжити, залежить, головним чином, від виду наркотичного засобу);
особливо великий розмір – це кількість наркотиків, яка в кілька разів перевищує великий розмір. У скільки разів – кратність перевищення – визначається на підставі зіставлення суспільної небезпеки (порівняння санкцій) відповідних частин кримінально-правових норм.
Зазначені критерії можуть використовуватися і стосовно визначення розміру психотропних речовин.
У зв’язку з невизначеністю кількості аналогів наркотичних засобів чи психотропних речовин у Таблицях є предметом злочину будь-яка їх кількість.
Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів визначає розмір (вагу у грамах) цих предметів, який дозволяє відмежувати кримінально каране діяння з незаконним предметами від адміністративних правопорушень та виступає в якості кваліфікуючих ознак злочинів даної категорії.
Так, залежно від розміру діють наступні правила кваліфікації злочинів:
1) Незаконні дії особи (виробництво, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання) щодо наркотичних засобів або психотропних речовин у невеликих розмірах, вчинені без мети збуту, не утворюють складу злочину і тягнуть за собою адміністративну відповідальність за ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У деяких випадках, коли предметом злочину, передбаченого ст. 309 КК, є особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини, їх невеликий розмір не визначається (наприклад, героїн, меткатинон (ефедрон). У такому випадку відповідальність за ст. 309 КК настає в разі здійснення таких незаконних дій навіть із мізерною кількістю цих наркотичних засобів;
2) Значний розмір наркотичних засобів та психотропних речовин, за наявності якого настає кримінальна відповідальність, у Таблицях не визначено. Його наявність констатується тоді, коли вага відповідних речовин більша від невеликої їх кількості, але не досягає великого розміру – тому при вчиненні злочину щодо предмету у значних розмірах діяння кваліфікується за частинами першими відповідних статей КК;
3) Незаконні дії з наркотичними засобами та психотропними речовинами у великих розмірах кваліфікуються за частиною другою статей 305; 307; 308; 309 КК;
4) Аналогічні дії щодо наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах кваліфікуються за частиною третьою статей 305; 307, 308; 309 КК).
Якщо предметом злочинів виступають наркотичні засоби, які не використовуються у медичній практиці і викликають швидку залежність організму людини (наприклад, героїн, ефедрон), то будь-яка кількість названих засобів визнається „у великих або особливо великих розмірах”, а злочини, предметом яких вони виступають, повинні кваліфікуватись за частинами 2 та 3 відповідних статей КК.
Розміри виготовлених наркотичних засобів у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин, у тому числі і кустарно виготовлені з ефедрину та норефедрину, згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються в перерахунку на суху речовину.
При вирішенні питання про кваліфікацію злочинів щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів різних видів розмір цих засобів (речовин) визначається виходячи з їх загальної кількості.
При визначенні сумарної кількості наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів необхідно дотримуватись такої методики:
1) визначити, яку частку від відповідного розміру (значний, великий або особливо великий розмір) становить кількість кожного із видів досліджуваних наркотичних засобів або психотропних речовин;
2) скласти ці частки;
3) якщо сумарна кількість перевищує 1, то досліджувані предмети можуть бути визнані як у великих або особливо великих розмірах.
У випадку, якщо кількість кожного із наркотичних засобів різних видів окремо більша одиниці, це є підставою для визнання їхньої кількості такою, що відповідає особливо великим розмірам.
При цьому вага макової соломки чи марихуани (верхівок з листям і залишками стебел конопель) визначаються в залежності від того, були вони висушені чи ні.
Якщо ж кількість кожного з наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів самостійно визначена як «у невеликих розмірах», сумарний обрахунок виключається.
Якщо поряд із наркотичними засобами чи психотропними речовинами предметом злочину були також і прекурсори, об’єднання кількості таких засобів або речовин із кількістю останнього не допускається. Складання можливе лише кількості декількох прекурсорів різних видів.
4. Прекурсори - речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці IV Переліку
В якості предмета злочину прекурсори передбачені в статтях 305, 311, 312 КК.
Прекурсори – це речовини, які самі по собі не призначенні для вживання з метою викликати наркотичне сп’яніння чи одурманювання, а служать сировиною для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин. Перелік прекурсорів також затверджується Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України.
Вони поділяються на:
1) фармакологічні — початкова хімічна сировина, із якої виготовляються синтетичні наркотики або психотропи (список № 1 таблиці IV);
2) промислові — ті, що використовуються в процесі виготовлення природних напівсинтетичних та синтетичних наркотичних чи психотропних речовин (список № 2 таблиці VI).
До прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол тощо.
5. Отруйні речовини (ст. 321) - це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння або смерть (ангідрит оцтової кислоти, миш‘як).
6. Сильнодіючі речовини (ст. 321) - це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, зо заподіюють небезпечний вплив на організм людини, і можуть нанести шкоду її здоров‘ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях.
7. Одурманюючі засоби (ст.ст.322, 324) - це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект, який змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин.
8. Мікробіологічні та інші біологічні агенти – ст. 326 – предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біологічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров‘я людей.
9. Допінг (ст. 323) - речовини і методи, які використовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров‘я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олімпійського руху.
10. Токсини (ст. 326) - сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів).
11. Радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327) – продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітинах рослин або тварин понад допустимі рівні.
Об’єктивна сторона більшості злочинів проти здоров’я населення характеризується діяннями у формі активних дій: це – викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК); схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 КК); спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 КК). Такі злочин як порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 КК), порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 КК) як і порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326 КК) можуть вчинятися як шляхом дій так і бездіяльності.
При кваліфікації цих злочинів треба враховувати таку специфічну особливість диспозицій норм як їх банкетний характер. В більшості статей розділу ХІІІ Особливої частини КК ознаки складів злочинів сформульовані таким чином, що вони не розкривають, в чому конкретно полягає порушення відповідних правил (зокрема, порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 КК), порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 КК) або не дають конкретного переліку предметів злочину (психотропних речовин, допінгу, токсинів тощо). Тому встановлення ознак предмета та характеру у змісту ознак об’єктивної сторони відповідних злочинів вимагає звернення до нормативно-правових актів інших галузей права.
Більшість розглядуваних складів злочинів сконструйовані як формальні склади і вважаються закінченими з моменту вчинення діянь (незаконне виробництво наркотичних засобів, посів або вирощування снотворного маку чи конопель, незаконне введення в організм наркотичних засобів тощо). В той же час, настання певних наслідків пов’язане з констатацією закінченого злочину у кваліфікованих та особливо кваліфікованих складах злочинів. Так, незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, яке заподіяло середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, кваліфікується за ч. 2, а настання смерті потерпілого внаслідок таких дій – за ч. 3 ст. 314 КК; заготівля, перероблення з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад допустимі рівні, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - за ч. 2 ст. 327 КК.
З суб’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можуть вчинюватись умисно (у переважній більшості) та з необережності. Діянням, які проявляються у порушенні певних правил (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 КК), порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 КК) тощо), притаманні обидві форми вини. Для кваліфікації ряду злочинів необхідним є встановлення спеціальної мети, яка в якості обов’язкової ознаки включена до диспозицій відповідних норм. Такими є, зокрема, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин (ст. 311 КК).
Суб’єктом розглядуваних злочинів являється фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку. Виключенням являється викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК), які передбачають кримінальну відповідальність з 14-ти років. В процесі кваліфікації ряду діянь вимагає встановлення ознак, які характерні для спеціального суб’єкта злочинів. Такими є незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319 КК); спонукання неповнолітніх до вживання допінгу (ст. 323 КК) та інші. Якщо розглядувані діяння вчинила особа, яка не володіє ознаками спеціального суб’єкта, кваліфікація за даними статтями виключається.
6. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (Стаття 305 КК)
Основним об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері забезпечення порядку переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України та охорони здоров’я населення.
Об'єктивна сторона контрабанди може бути здійснена у двох формах активних дій - переміщення через митний кордон України: а) поза митним контролем або б) з приховуванням від митного контролю.
Незаконне переміщення предметів поза митним контролем – складає перелік наступних дій:
- переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю),
- переміщення поза часом здійснення митного оформлення,
- переміщення з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем (1).
Незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю (ст. 352 Митного кодексу):
- їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення,
- шляхом надання одним товарам вигляду інших,
- з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Відповідно до п. 37 ст. 1 МК під спеціально виготовленим сховищем (тайником) треба розуміти сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо).
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони контрабанди є місце вчинення злочину – це митний кордон, тобто межі митної території України, які збігаються з державним кордоном, за виключенням кордонів спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.
Злочин визнається закінченим з моменту фактичного виявлення у винного під час митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів на території України або при спробі перетнути державний кордон України в іншому місці, поза зоною митного контролю.
Якщо вищеназвані предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо), діяння являється замахом на контрабанду і кваліфікується за ст.15 та ст. 305 КК.
Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів і незаконне перевезення або пересилання їх за межі території України необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 307 або ст. 309 і як контрабанда за ст. 305 КК.
Незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України в поєднанні з протиправними наркоопераціями, які були скоєні на її території до вивезення вказаних засобів, утворює сукупність злочинів - за ст. 306 або 309 та ч. 1 ст. 15 і 305; дії, які були пов'язані з їх збутом або використанням для особистих потреб в межах України, і скоєні після контрабанди таких засобів, — за сукупністю злочинів, передбачених ст. 305, 307 або 309.
Контрабанда вважається вчиненою за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 305 КК) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Діяння кожного із співвиконавців кваліфікуються за ч. 2 ст. 305 КК незалежно від того, яку роль виконувала особа у злочині. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня (2).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу: Винний усвідомлює незаконність своїх дій по переміщенню засобів і речовин через митні кордони чи поза митним контролем і бажає в обхід встановлених правил ввезти їх в Україну чи вивезти з неї.
Суб’єкт злочину загальний: це особа, яка на момент вчинення контрабанди досягла 16-річного віку.
7. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (Статті 307, 309 та 311 КК)
Кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена статтею 307 КК. Аналогічні дії щодо зазначених предметів, вчинені без мети збуту, утворюють склад злочину, передбачений статтею 309 КК, а таке ж діяння з прекурсорами кваліфікуються за статтею 311 КК.
Незаконне виробництво – це дії, пов’язані з незаконним одержанням наркотиковмісної сировини з рослин, які їх містять, у тому числі — відокремлення макової соломи, опію від рослин опієвмісного маку або ж листя, суцвіть, пилку, смоли – від конопель, а також дії, пов’язані з серійним одержанням наркотичних засобів та/або психотропних речовин із хімічних речовин та/або рослин.
Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів, в тому числі умовах фармацевтичного підприємства.
Це промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речовин. Виробництво наркотичних засобів або психотропних речовин поза обліком на підприємствах, які випускають подібну продукцію, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 308 КК.
Незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це всі протиправні дії (за винятком виробництва), включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких вони одержуються, а також перетворюються на інші готові до використання їх форми чи на лікарські засоби, що їх містять; створення їх будь-яким способом, незалежно від концентрації та фізичного стану початкового й одержаного продукту (твердого – порошкова маса, зерна, спресовані плитки; рідкого – розчини, суміші з нейтральними речовинами тощо.
Злочинним діянням у формі виготовлення можуть бути визнані: перероблення сировини, яка містить наркотичну речовину у стані, придатному для споживання, у вигляді хімічних сполук (шляхом екстрагування макової соломки); підвищення концентрації наркотичного засобу шляхом його рафінування (виготовлення з конопель гашишу, анаші, смоли і гашишної олії з додаванням до цих рослин домішок – розчинників, жирів, води та ін.) чи синтезування (отримання складних хімічних сполук з простих). Виготовлення наркотичних засобів та препаратів може бути здійснене шляхом приведення рослин, що відн6осяться до групи наркотиковмісних, до стану, який дає можливість використовувати їх як наркотичний засіб (сушіння та подрібнення конопель, збирання та послідуюче висушування пилку, приготування відвару), а також відокремлення макових голівок з послідуючим подрібненням від рослин маку, збирання соку (опію), отримання смоли конопель шляхом теплової обробки або з використанням хімічних речовин, перегонки, очищення або синтезу різного роду нарко-, психотропомісних препаратів, фармакологічних прекурсорів з одержанням внаслідок таких дій призначених для вживання наркотичних засобів або психотропних речовин.
Під виготовленням прекурсорів треба розуміти процес їх одержання з відповідної вихідної сировини будь-яким способом, у будь-якому вигляді (порошку, рідини, суміші тощо), приготування шляхом змішування різних хімічних препаратів або хімічного синтезу (реакції).
Незаконне виробництво та виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації, незалежно від кінцевого результату.
Тому, припинення злочинного виробництва або виготовлення на той момент, коли особа, маючи на меті отриманя в кінцевому результаті наркотичних засобів у великих або особливо великих розмірах, не здійснила свій намір, не виключає кваліфікації як закінченого складу злочину за відповідно частинами 2 або 3 статей 307 чи 309 КК.
Незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях.
Склад злочину незаконного придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів відсутній у випадках придбання таких препаратів за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також під час оперативної закупівлі.
Злочинне діяння у формі зберіганням утворюють будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у володінні винного (він може тримати їх при собі, в будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості, способів зберігання (таємно чи відкрито), місця зберігання цих засобів чи речовин.
Незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин.
Обов’язковою ознакою злочинного перевезення є використання будь-якого транспортного засобу (потягу, літака, судна, автомобіля, міського автомобільного та електротранспорту, тощо).
Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, при якому транспорт не використовується. Такі дії повинні розглядатись як придбання та/або зберігання цих засобів і речовин з кваліфікацією за статтями 307 або 309 КК з зазначенням відповідної ознаки злочину „придбання” або „зберігання”.
Пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів — це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або іншим способом з одного місця в інше у межах України. При цьому злочин вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні.
Якщо злочин не був доведений до кінця з незалежних від волі винного причин (наприклад, у зв’язку із затриманням під час оформлення квитанції на відправлення посилки, бандеролі чи вантажного контейнера або при їх огляді в момент здачі для пересилання), дії останнього належить кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину (статті 15 та 307, 309 або 311 КК).
Під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК, а також прекурсорів (ч. 2 ст. 311 КК) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам “Про обіг в Україні наркотичних засобів …” та “Про заходи протидії незаконному обігу…” (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, введення володільцем цих засобів або речовин як ін’єкцій іншій особі за її згодою тощо). При цьому не має значення та обставина, переслідувала особа мету одержати майнову вигоду чи такої мети не мала.
Обопільне введення ін’єкцій наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогів особами, які їх виготовили разом або придбали за спільні кошти, збуту не утворюють.
Якщо наркотичний засіб було виготовлено з метою збуту, а особа не встигла його збути, діяння кваліфікується як виготовлення з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речових або їх аналогів, як закінчений злочин, а не приготування до збуту.
Збут наркотичних засобів або психотропних речовин, поєднаний зі схилянням особи до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ст.. ст.. 307 і 315 КК. Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів чи речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.
Безоплатні передача чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин в місця позбавлення волі на прохання засудженого його рідними, близькими являється способом збуту таких предметів і кваліфікуються судами як збут за ч. 2 ст. 307 КК.
Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Відмінність між складами злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК, полягає у змісті та характері ознак суб’єктивної сторони злочину: особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваних нею діянь, відповідальність за які передбачена ст. 307 КК, і бажає їх вчинити, маючи на меті збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. За ст. 309 КК кваліфікується вчинення діянь щодо названих предметів при відсутності у особи умислу щодо їх збуту.
Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
У випадку, якщо особа під виглядом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів умисно збуває будь-які інші засоби чи речовини, що не відносяться до даної категорії предметів (крейду, муку, цукор, тощо), з метою заволодіння грошима чи майном особи, яка придбає названі засоби або речовини, діяння містить ознаки шахрайства і повинно кваліфікуватись як шахрайство, а дії покупця – як замах на вчинення злочинів, передбачених статтями 307, 309 або 311 КК.
Збут наркотичних засобів або психотропних речовин вважається закінченим злочином з моменту передачі цих предметів від розповсюджувача до набувача.
Якщо наркотичні засіби, психотропні речовини чи їх аналоги були виготовлені як для особистого вживання, так і з метою збуту, вчинене діяння утворює сукупність злочинів і кваліфікується за статтями 307 та 309 КК КК. За ст. 309 КК кваліфікуються дії винного лише в частині виробництва, виготовлення, перевезення, пересилання і зберігання цих засобів і речовин у тому розмірі, в якому він їх ужив чи планував ужити.
Кваліфікація незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів як складу злочину, передбаченого ст. 311 КК, можлива лише при наявності конкретної мети – їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.
Незаконні дії з прекурсорами кваліфікуються в залежності від мети вчинених діянь:
Для особистого використання при виготовленні наркотичних засобів або психотропних речовин – за ч. 1 ст. 311 КК; з метою збуту прекурсорів іншим особам, котрі займаються незаконним виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин – за ч. 2 ст. 311 КК, а за відсутності таких цілей - за ст. 320 КК, яка передбачає відповідальність за порушення встановлених правил виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання прекурсорів.
Необхідно мати на увазі, що виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут речовин, віднесених до категорії прекурсорів, визнаються незаконними, якщо ці дії вчинено з порушенням вимог статей 6, 11, 12, 15 Закону “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”. У тих випадках, коли особа придбала у підприємства роздрібної торгівлі прекурсори, включені до списку N 2 таблиці IV Переліку, для використання їх у господарських, технічних чи побутових цілях (наприклад, для виконання малярних робіт, заправки акумуляторів тощо), дії з цими речовинами не можна вважати незаконними.
Частина 2 статей 307, 309 та 311 КК передбачає кваліфікований склад злочину, а частина 3 – особливо кваліфікований.
В якості кваліфікуючих ознак за ч. 2 даних статей передбачено вчинення названих вище злочинних діянь:
за попередньою змовою групою осіб (статті 307, 309, 311 КК);
повторно (статті 307, 309, 311 КК);
особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 (ст. 307 КК); передбачених статтями 307, 308, 310, 317 (ст. 309 КК);
із залученням неповнолітнього (ст. 307 КК);
збут наркотичних засобів, психотропних речових та їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян (ст. 307 КК);
передачу цих речовин у місця позбавлення волі (ст. 307 КК);
якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах (статті 307, 309 КК), прекурсори у великих розмірах (ст. 311 КК);
якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини (ст. 307 КК).
В якості особливо кваліфікуючих ознак за ч. 3 передбачено вчинення названих вище злочинних діянь:
організованою групою (статті 307, 311 КК);
якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах (статті 307, 309 КК), прекурсори в особливо великих розмірах (ст. 311 КК);
вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ст. 307 КК), із залученням неповнолітнього (ст. 309 КК).
З суб’єктивної сторони незаконні дії з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами вчиняються з прямим умислом. Особа усвідомлює, що вчиняє діяння, які можуть бути здійснені лише в передбаченому законом порядку і у відповідності з певними правилами, і бажає їх здійснення. Особливості кваліфікації виготовлення, придбання, зберігання, перевозка, пересилання прекурсорів пов’язані з метою вчинення таких діянь. Для особистого використання прекурсорів з метою виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин вчинене кваліфікується за ч. 1 ст. 311 КК. Якщо діяння вчинене з метою збуту прекурсорів іншим особам, котрі займаються незаконним виготовленням наркотиків або психотропів, - за ч. 2 ст. 311 КК.
Суб'єктом злочинів, передбачених статтями 307, 309 та 311 КК, може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16 років.
При вчиненні зазначених незаконних дій з залученням неповнолітніх відповідальність настає з 18-ти років.
Вчинення службовою особою з використанням свого службового становища незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів з метою збуту, а так само їх збут, утворює сукупність злочинів - ст. 364; статті 307 або 311 КК.
Ч. 4 ст. 307 КК передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. 307.
Таке звільнення застосовується за наявності певних умов, а саме, якщо особа:
1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;
2) вказала джерело їх придбання;
3) сприяла розкриттю злочинів у сфері обігу цих засобів та речовин.
Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
8. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель (Стаття 310 КК)
Об’єктом злочину є порядок культивування снотворного маку та конопель для задоволення медичних та промислових потреб.
Предметом посіву або вирощування являються снотворний мак і коноплі, які являються наркотикомісткими рослинами. За ч.1 ст. 310 КК КК кваліфікуються дії осіб, які незаконно посіяли або виростили мак снотворний чи коноплі в кількості понад сто рослин.
Об'єктивна сторона злочину характеризується незаконним посівом чи вирощуванням названих культур. Така діяльність вважається незаконною, якщо здійснюється поза державним замовленням, в об'ємі, що його перевищує, або окремими громадянами. Юридичні та фізичні особи, які не мають такого дозволу, вирощувати мак снотворний та коноплі не вправі.
Під посівом розуміють висів насіння снотворного маку чи конопель на будь-якій земельній ділянці, де б вона не знаходилася, в тому числі, і в захищеному грунті (у теплицях та парниках).
Вирощування снотворного маку чи конопель — це догляд за посівом та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання (розпушування, проріджування, підгодівля добривами, полив тощо).
Посів та вирощування цих культур - це послідовні, розділені у часі дії. Якщо такі дії здійснені протягом одного сезону вирощування рослин, вони утворюють закінчений склад злочину на будь-якому етапі їх росту. Злочин також вважається закінченим із моменту висівання насіння незалежно від того, чи проросло насіння, або з моменту посадки розсади в грунт.
Придбання насіння, його пророщування, а також придбання розсади з метою подальшого вирощування маку снотворного чи конопель треба кваліфікувати як готування до посіву або вирощування за ст.ст. 14, 310 КК.
Дії особи, яка незаконно виростила мак снотворний чи коноплі, а потім незаконно їх зберігала, перевозила, пересилала, збувала або виготовляла з них інші наркотичні засоби, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 310 та ст. 307 чи 309 КК.
Злочин вважається закінченим із моменту посіву насіння або його вирощування.
Частина 2 ст. 310 КК містить кваліфікований склад злочину з наступними ознаками:
- незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за цією статтею;
- яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317;
- вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;
- незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин.
При кваліфікації дій особи за ч.2 ст. 310 КК за ознакою незаконного посіву або вирощування маку снотворного чи конопель у кількості 500 і більше рослин потрібно виходити з того, що при підрахунку кількості останніх окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел в розрахунок не береться. При підрахунку кількості рослин різних видів (маку снотворного й конопель) допускається їх складання.
Злочин у виді посіву або вирощування снотворного маку чи конопель за ознаками суб’єктивної сторони є умисним і при кваліфікації діяння необхідно враховувати, що особа, яка вчинила це діяння, усвідомлює, що вирощує певні рослини, знає про особливості їх морфологічного складу.
Суб’єкт злочину загальний – особа, яка досягла 16-річного віку.
9. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (Стаття 316 КК)
Об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують здоровий спосіб життя населення.
Об'єктивна сторона злочину полягає в публічному незаконному вживанні наркотичних засобів, вчиненому групою осіб, у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, а також в інших місцях масового перебування громадян.
Публічне вживання – це відкритий (очевидний для всіх) спосіб вживання наркотиків (ін’єкції, куріння гашишу, вживання “креку”, опію тощо), у присутності третіх осіб, які усвідомлюють характер того, що відбувається.
Не утворюють складу злочину випадки прилюдного вживання особою наркотичних засобів або психотропних речовин, які являються лікарськими препаратами і необхідні особі за медичними показниками.
Обов’язковою ознакою даного злочину є певні місця – це приміщення та території, призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів (школи, вищі навчальні заклади, стадіони, клуби тощо), а також інші місця масового перебування громадян (вокзали, пристані, пляжі, парки, дитячі майданчики, підземні переходи, вулиці, площі тощо).
Для кваліфікації вживання наркотичних засобів, вчиненому групою осіб, не має значення, вживали її учасники наркотики при інших особах чи в їх відсутності. Важливим є те, що групове вживання наркотичних засобів здійснюється в таких місцях, як школи, училища, технікуми, коледжі, вищі навчальні заклади, стадіони, кінотеатри, театри, дискоклуби та інші подібні заклади.
Кваліфікований склад злочину за ч. 2 ст. 316 КК утворює незаконне вживання, вчинене:
- повторно;
- особою, яка раніше вчинила один і злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 КК.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що незаконно публічно вживає наркотичні засоби, і бажає вчинити це діяння. При кваліфікації злочину треба звертати увагу на особливості такого усвідомлення, яке виявляється у бажанні винного вжити наркотики або психотропи у присутності третіх осіб, привернути увагу до своєї поведінки.
Суб'єкт злочину загальний: особа, що досягла на момент вчинення злочину 16-річного віку.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 267 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |