Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

1. Викреслити в робочому зошиті схеми:

- Райони, рубежі, позиції які призначаються мб під час ведення наступального бою з висуванням з глибини (додаток №14 БС СВ ч.2);

- Бойовий порядок та бойові завдання мб під час ведення наступального бою (додаток №11 БС СВ ч.2);

1. Ознайомитися з навчальними питаннями, що виносяться на семінар, підготуватися до відповіді.

Лекція № 9. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту та в сфері обігу наркотичних засобів

ПЛАН

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК)

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК).

Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК).

Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

6. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних ре­човин, їх аналогів або прекурсорів (Стаття 305 КК)

7. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (Статті 307, 309 та 311 КК)

8. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель (Стаття 310 КК)

9. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (Стаття 316 КК)

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту передбачена розділом XI Особливої частини КК (статті 276-292).

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – це передбачені законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечні діяння, що посягають на суспільні відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського електричного, а також магістраль­ного трубопроводного транспорту.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту є суспільні відносини, які покликані забезпечувати безпеку руху та експлуатацію різних видів транспорту.

Додатковим безпосереднім об’єктом даних злочинів може виступати життя і здоров’я особи, власність.

Предметом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту можуть бути: транспортні засоби, шляхи сполу­чення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.

Деякі статті, що передбачають відповідальність за злочини даної категорії, містять вказівку на потерпілого (наприклад, працівники транспорту та близькі їм особи – ст. 280 КК; екіпаж і пасажири судна, з яким відбулося зіткнення, а також зустрінуті в морі або на іншому водному шляху особи, котрі зазнали лиха – ст. 284 КК).

Об’єктивна сторона характеризуються переважно трьома обов’язковими ознаками:

1) суспільно небезпечним діянням;

2) суспільно небезпечними наслідками;

3) причинним зв’язком між суспільно небезпечним діянням і суспі­ль­но небезпечними наслідками.

Переважна більшість з таких злочинів сконструйовано як злочини з матеріальним складом. Діяння у злочинах із матеріальним складом виявляються в дії чи бездіяльності особи (деякі злочини, наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів можуть бути вчинені лише шляхом дії). Наслідки у статтях цього розділу КК передбачають вказівку на створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків – загибель (смерть) однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду, інші тяжкі наслідки. Встановлення причинового зв’язку між діянням і наслідками у транспортних злочинах передбачає призначення експертизи.

Однак у розділі ХІ Особливої частини КК є також злочини з формальним складом (статті 276¹, 278, 280, 284, 285 КК).

У багатьох злочинах, які містяться в розділі XI Особливої частини КК, діяння виявляється в порушенні певних правил. Це означає, що диспозиції таких статей є бланкетними, тому для встановлення факту порушення цих правил необхідно звернутися до численних відомчих нормативних актів, які регламентують поведінку працівника транспорту чи іншого учасника дорожнього руху. Дуже важливо точно визначити, які статті, пункти нормативних актів порушені та у чому це порушення виразилося.

Деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту характеризуються обстановкою, яка полягає в русі (пересуванні) транспортних засобів (наприклад, не можна говорити про відповідальність за ці злочини, якщо рух не відбувається (наприклад, під час ремонту транспортних засобів), а також способом, наприклад, самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз’єднання повітряної гальмівної магістралі, тощо.

Суб’єктом даних злочинів можуть бути фізичні осудні особи, які досягли 14-річного (статті 277, 278, ч. 2 і 3 ст. 289 КК) або 16-річного віку (решта статей). Деякі злочини можуть вчинятися тільки спеціальними суб’єктами (наприклад, працівником залізничного, водного чи повітряного транспорту – ст. 276 КК; капітаном судна – ст. 284 КК; особою, яка відповідає за технічний стан або експлуатацію транс­портних засобів – ст. 287 КК).

Суб’єктивна сторона характеризуються залежно від складності її об'єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах з матері­альним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації. Переважна більшість злочинів, передбачених даним розділом характеризується змішаною формою вини – умисел щодо діяння і необережність щодо наслідків. Саме відношення особи до наслідків визначає злочини цієї категорії, як необережні.

Залежно від безпосереднього об’єкта та виду транспорту всі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту можна поділити на три види (групи):

1) злочини проти встановленого порядку водіння транспорту (ст.ст. 276, 276¹, 278, 281, 286, 289 КК);

2) злочини проти встановленого порядку забезпечення функціонування транспорту (ст.ст. 277, 279, 280, 282, 283, 287, 288, 290, 291, 292 КК);

3) злочини проти встановленого порядку поведінки на водних шляхах (ст.ст. 284 та 285 КК).

2. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 КК)

Об’єктом злочину є безпека руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя і здоров’я особи, власність.

Об’єктивна сторона цього злочину включає три обов’язкові ознаки:

1) порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту чи недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку;

2) наслідки у вигляді небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (ч. 1), заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або великої матеріальної шкоди (ч. 2), загибель людей (ч. 3);

3) причинового зв’язку між порушенням зазначених правил та наслідками, які настали чи загрозою їх настання.

Порушення повинні бути вчинені на одному з видів транспорту, вказаному в ст. 276 КК – залізничному, водному або повітряному транспорті.

Диспозиція злочину, передбаченого ст. 276 КК є бланкетною, а тому при кваліфікації необхідно керуватися законодавчими або іншими нормативними актами щодо безпеки на залізничному, водному і повітряному транспорті.

Порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, водного і повітряного транспорту вчиняється шляхом дії або бездіяльності. Необхідними складовими елементами об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 276, є порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту або недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку.

Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту – це вчинення дій, які заборонені нормативними актами або їх невиконання (неналежне виконання). Такі дії можуть полягати, наприклад, у перевищенні швидкості руху, порушення правил маневрування, проїзд локомотива на заборонний сигнал семафора, недотримання правил розходження із зустрічними судами, недотримання коридору польоту, ігнорування диспетчерської або радіолокаційної інформації, дозвіл на експлуатацію несправного рухомого складу або суден тощо.

Недоброякісний ремонт транспортних засобів, колій, засобів сигналізації та зв’язку – це ремонт з відступом від визначених стандартів, від певної технології, неусунення окремих несправностей тощо, коли транспортні засоби та інші предмети після ремонту в установленому порядку передані до експлуатації.

Створення небезпеки для життя людей – це створення внаслідок порушення правил або недоброякісного ремонту такої обстановки, за якої була б реальна можливість загибелі одного або декількох потерпілих, але не сталося внаслідок втручання інших осіб або обставин.

Створення небезпеки для настання інших тяжких наслідків – це реальна можливість спричинення середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, заподіяння великої матеріальної шкоди (заподіяння майнових збитків на суму від двохсот п’ятдесяти і більше разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину.

Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути осудна особа, що досягла 16 – річного віку, і є працівником залізничного, водного або повітряного транспорту (черговий по станції, машиніст, помічник машиніста, складач потягів, оглядач вагонів, оператор, капітан, помічник капітана, штурман, командир повітряного судна, пілот, радист, механік, диспетчер та інші особи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з експлуатацією та ремонтом цих видів транспорту.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини (злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю) щодо наслідків. До самої дії чи бездіяльності, що входить в об’єктивну сторону злочину, винний може відноситися як необережно, так і умисно.

До кваліфікуючих ознак злочину відносяться дії, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або заподіяли велику матеріальну шкоду (ч. 2 ст. 276 КК); спричинили загибель людей, тобто смерть однієї або декількох осіб (ч. 3 ст. 276 КК).