Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методичні рекомендації. Основним завданням підприємств в умовах розвитку ринкових відносин є мобілізація капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності

Основним завданням підприємств в умовах розвитку ринкових відносин є мобілізація капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності. Перш за все треба визначити форми фінансування, які класифікуються за джерелами надходження коштів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє і внутрішнє фінансування, а за правовим статуси інвесторів – власний та позиковий капітал. В цілому фінансування можна розглядати за слідуючою схемою.

Рис. 1. Класифікація форм фінансування підприємств

Сукупний капітал підприємства складається з власного та позикового капіталу. Тому фінансування санації підприємства може бути сплановане за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників та засобів кредиторів.

В процесі санації підприємства потрібно провести мобілізацію капіталу для:

1) відновлення (поліпшення) платоспроможності;

2) формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Визначення потреби в капіталі для відновлення платоспроможності підприємства є першочергове завдання на підприємстві, що перебуває в кризі. Якщо на підприємстві виникає дефіцит в оборотних коштах, то настають перебої в постачанні, гальмуються процеси виробництва і реалізації продукції, з’являються прострочені платежі й невиправдана заборгованість. При визначені потреби в капіталі слід взяти до уваги дані аналізу фінансового стану, фінансових результатів від всіх сфер діяльності підприємства. Потребу в капіталі слід визначити за планом капіталовкладень та за фінансовими планами проекту санації підприємства. Обсяг необхідних фінансових ресурсів можна обчислити так:

- обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі (+)

- очікувана виручка від реалізації окремих об’єктів активів (-)

- від’ємний (додатній) Cash-Flow (грошовий потік), очікуваний в процесі проведення санації (±)

Життєдіяльність підприємства можлива лише при забезпеченні його платоспроможності. А це досягається при умові, коли спостерігається синхронність вхідних і вихідних грошових потоків, тобто настає фінансова рівновага. Фінансова рівновага передбачає, що грошові надходження підприємства дорівнюють або перевищують потребу в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань.

Розрахувати фінансову рівновагу можна за фінансовим рівнянням.

Рис. 2. Рівняння фінансової рівноваги (базова модель)

Якщо замість виручки взяти чистий прибуток (грошовий потік) та амортизацію (Cash-Flow), а на базі вихідних потоків не враховувати поточні виплати в межах операційної діяльності модель рівняння фінансової рівноваги зміниться так:

Амортизація та прибуток (Cash-Flow) – джерела самофінансування підприємства, а надходження від фінансової діяльності (кредити банків, акціонерний, пайовий капітал) – зовнішні джерела фінансування. Якщо витрати на здійснення операційної поточної діяльності перевищують виручку, то у підприємства виникає дефіцит оборотних коштів. В такому випадку рівняння фінансової рівноваги може мати слідуючий вигляд:

При мобілізації фінансового капіталу для санації підприємства слід дотримуватись трьох правил фінансування:

- золотого правила фінансування (при якому строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, мають збігатися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції);

- золотого правила балансу – дотримання строків паралельності фінансування та інвестування, а також дотримання певних співвідношень між окремими статтями активів та пасивів (основні засоби мають фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик; довгострокові пасиви мають використовуватись не тільки для фінансування основних засобів, а для довгострокових оборотних активів)

- правила вертикальної структури балансу вимагає дотримання певного співвідношення між власним і позиковим капіталом.

Щоб визначити оптимальну структуру для конкретного підприємства між власним і позиковим капіталом доцільно розрахувати ефект фінансового лівериджу за слідуючою таблицею

Таблиця 1

Ефект фінансового лівериджу

Ефектом фінансового лівериджу (або ефектом фінансового важеля) є підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позичкового капіталу при умові, що рентабельність активів перевищує процент за кредит.