Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дослідження та аналіз розвитку українського туризму

Читайте также:
  1. E. Руховий аналізатор.
  2. III.Перспективи розвитку фінансового ринку України.
  3. SURFER 7.04 В АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  4. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  5. А) натурфілософських дослідження феноменів, витоків життя і свідомості в самій природи
  6. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  7. Актуальність дослідження
  8. Актуальність дослідження
  9. Актуальність дослідження і ступінь наукової розробки проблеми
  10. Аналіз активно-пасивних операцій ломбардів.
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Маючи вдале географічне положення, сприятливий клімат, наявність історико-культурного, природно-ресурсного та туристично-рекреаційного потенціалу, Україна має всі можливості для розвитку в’їзного туризму у різні куточки нашої держави. Але на даний час туристичний бізнес орієнтований переважно на виїзд. Більшість туристичних фірм відправляють українців за кордон, а лише не значна їх частина – займається залученням іноземців до нашої держави. Таким чином, переважна частина капіталу йде за кордон, а не до державного бюджету України.

 

Таблиця 1

 

Динаміка туристичних потоків за 2000-2012 рр.

 

Рік Іноземні туристи Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон Внутрішні туристи
344 332

 

З таблиці видно, що кількість іноземних туристів порівняно з туристами, які виїжджають за кордон та внутрішніми туристами відносно мала. Найменша кількість туристів по всім трьом параметрам спостерігалася в період економічної кризи 2008-2009 рр.

 

Та все ж існує ряд проблем, які стримують розвиток туризму в країні.

Через низьку конкурентоспроможність вітчизняного торгового продукту Україна не може зайняти гідне місце серед інших європейських держав, оскільки вона має малу довіру з боку туристів. Для вирішення цієї проблеми необхідно розробити відповідну маркетингову стратегію, яка б допомогла збільшити кількість туристів, якомога вигідніше використати туристично-рекреаційний потенціал країни, сприяла б формуванню позитивного іміджу на світовому ринку туристичних послуг.

Ще одним із важливих чинників, що негативно впливає на розвиток іноземного туризму є недостатньо розвинена транспортна система до якої належать організація залізничного сполучення, транзитні перевезення та ін. Транспорт України знаходиться не в досить задовільному стані та не відповідає міжнародним стандартам надійності, швидкості, безпечності та комфортності перевезення.

Наступним чинником є недостатня проінформованість іноземних туристів, тобто неотримання ними своєчасної, достовірної та безліч іншої інформації про туристично-рекреаційні можливості країни, на не високому рівні знаходиться технічна інфраструктура (наприклад, стан доріг, вулиць і т. д.), рівень сервісу не відповідає міжнародним вимогам обслуговування, відсутність підтримки з боку держави щодо розвитку туристичного бізнесу в Україні.

Саме ці недоліки стають на перешкоді розвитку в’їзного туризму в Україні та формують низьку репутацію країни на світовому ринку послуг. Щоб запобігти цьому, держава повинна направити свою політику на розвиток регіонів України, їх популяризацію, поширення інформації серед туристів про неймовірні краєвиди нашої держави з ціллю стимулювання іноземного туризму.

На сьогоднішній день в Україні працює приблизно 3000 оздоровчих закладів та закладів відпочинку, 6000 готелів. Наприклад, у 90-і роки спостерігалася нестача готелів ( в середньому на одне місце150 чоловік населення, тоді як відповідно до загальноприйнятого нормативу – на одне місце 50 чоловік). Виходячи з цього ціни на готельні номери були дуже високими і не кожний міг дозволити собі таку розкіш.

Але з 2005 року ситуація дещо змінилася. Готельна інфраструктура почала активно розвиватися. За період 2005-2010 роки кількість готелів в середньому збільшилася на 6,6% за рік.

 

Спостерігається скорочення коефіцієнта використання готельних площ, тобто відношення кількості споживачів до річної місткості готелів (табл. 2).

 

 

Таблиця 2

 

Показники діяльності готельного господарства в Україні 2005 – 2010 рр.

 

Рік Кількість готелів, од Кількість номерів, од Житло-ва площа всіх номерів, тис. м2 Одно-разова міст-кість, місць Обслуже-но, тис. осіб Коефіцієнт викорис-тання
1072,4 3938,2 0,102
1120,2 4196,2 0,104
1313,5 4560,2 0,092
1508,4 4590,1 0,078
1624,6 3662,2 0,057
1700,6 4047,8 0,059

 

Та все ж проривом в будівництві готелів вважається 2012 рік, коли в Україні проводився Чемпіонат Європи з футболу.

Кількість оздоровчих закладів помітно зменшилась за період 2005-2011 рр.: заклади скоротилися на 1,3% в рік, номерний фонд – на 1,4% в рік, коефіцієнт використання номерного фонду залишається низьким (табл. 3).

 

 

Таблиця 3

 

Показники діяльності оздоровчих закладів в Україні 2005 – 2011 роки

 

Рік Кількість закладів, од Кількість місць, од Оздоровлено, тис. осіб Коефіцієнт використання
0,019
0,019
0,020
0,021
0,019
0,018
0,018

 

Такий аналіз показує, що в Україні значно погіршилася ситуація в сфері саме оздоровчого туризму.

В Україні існує значна кількість природоохоронних територій. Особливою популярністю користуються біосферний заповідник «Асканія-Нова», Карпатський та Шацький національні природні парки, Луганський державний заповідник, стрілецький степ (Луганська область), Поліський та Чорноморський державні заповідники, дендропарки та ін.

На сьогоднішній день на території нашої держави функціонує 134 театри, проте кількість відвідуючих порівняно з 90-ми роками зменшилася на 50%, спостерігається збільшення концертних організацій, музеїв (207 комплексних, 192 історичних, 77 мистецьких, 52 літературних), бібліотек (табл. 4). Збільшився випуск книжок та брошур порівняно з цими ж роками, що склав приблизно 26000 одиниць, що у чотири рази більше порівняно з попередніми роками, кількість випуску журналів також збільшилась у 9 разів і становить приблизно 3 тис., випуск газет – у 1,5 рази.

 

Таблиця 4

 

Показники діяльності об’єктів туристичної інфраструктури в Україні

2005 – 2011 роки

 

Рік Кіль-кість театрів, од Відвідування, млн осіб Кіль-кість музеїв, од Відвідув., млн осіб Кількість концерт-них залів, од Відвідув., млн осіб
6,2 18,5 4,4
6,3 20,2 4,1
6,6 21,1 4,2
7,0 21,9 4,0
6,2 20,8 3,8
6,6 21,7 4,2
6,7 21,8 4,1

 

Взагалі Україна багата на історичні, мистецькі, архітектурні пам’ятки. На сьогодні на території нашої є приблизно 130 тис. пам’яток, з яких: археологічних – 57206, історичних – 51364, пам’ятки ландшафтні, садово-паркового мистецтва – 3541.

Україна є членом ЮНЕСКО (Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) з 1954 року, яка сприяє розвиткові національної культури, охорони культурних та історичних пам’яток тощо. Саме до цієї організації включені найвизначніші історично-культурні пам’ятки такі як:

 

- заповідник Асканія-Нова (1989);

- Києво-Печерська лавра (1990);

- Київський Софіївський собор (1990);

- ансамбль історичного центру Львова (1998);

- дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань), (2000);

- Букові праліси Карпат (2007) та багато ін.

 

У 2013 році до ЮНЕСКО прийнято:

Церкву Святого Духа (с. Потелич, Львівська обл.), Церкву Святої Трійці (м. Жовква, Львівська обл.), Церкву Святого Юра (м. Дрогобич, Льівська обл.), Церкву Святого Михайла (Закарпатська обл.), Церкву Воскресіння Господнього (Закарпатська обл.).

 

За останні кілька років популярним став розвиток сільського зеленого туризму. Україна має всі можливості для його розвитку та поширення по всій території нашої держави. Даний вид дозволяє туристам відпочити в сільській місцевості та насолодитися розкішними барвами українського села. Туристи можуть ознайомитися з культурою українського народу: традиціями, обрядами, піснями, танцями, смачною кухнею та ін. Перевагами цього відпочинку, по-перше, є те, що він, поміж інших, являється відносно недорогим; по-друге, бажання оздоровитися; по-третє, побути якнайдалі від міського шуму, від міської метушні.

Екотуризм, як його ще називають, є дуже цікавим та економічно вигідним в тому плані, що на його розвиток не потрібно значних капіталовкладень, достатньо лише використання існуючої інфраструктури сільських населених пунктів, будинків сільських господарів. А якщо ще й долучити екскурсійні маршрути, які допоможуть розкрити джерела української культури та мистецтва, літератури, то відпочинок стане напрочуд цікавим та незабутнім. Туристи зможуть відвідувати різні місця, наприклад, які пов’язані з іменами видатних людей такими як Тарас Шевченко (на Черкащині), Леся Українка (на Житомирщині), Іван Котляревський та Микола Гоголь (на Полтавщині), зможуть відвідати місце, яке славиться створенням неймовірних шедеврів – петриківським розписом в с. Петриківка Дніпропетровської області, та насолоджуватися видатними центрами художніх промислів, малярством, гончарством, прекрасною українською вишивкою, ткацтвом і т. д.

Для того, щоб сільський туризм набирав більших обертів в Україні, необхідно створити таку нормативно-правову базу, яка могла б залучати до цієї справи підприємців, які допомагали б розвиватися у цьому напрямку.

Кошти, які будуть отримувати господарі від здійснення такої діяльності, спочатку підуть на підвищення рівня комунальних та побутових умов проживання, а решта – до місцевого бюджету для цільового використання.

Цей вид туризму повинен сприяти розвитку як внутрішнього, так і в’їзного туризму, щоб люди, які приїжджають здалеку, з інших країн змогли поринути в світ, який познайомить їх з минулим нашої країни, з чудовими пам’ятками культури, природою, змогли ділитися незабутніми враженнями з іншими тим самим розповсюджуючи інформацію про краєвиди української держави.

Важливу роль відіграє транспорт. Перед тим, як визначитись до якої країни вирушити, турист враховує певні чинники: швидкість прибуття до зазначеного місця, зручність самої подорожі, вартість, можливість перевезення багажу, умови харчування, зупинки під час поїздки, умови для відпочинку і саме найголовніше – це безпека.

За січень-листопад 2013 року залізничним транспортом було перевезено 392,6 млн. чол., автомобільним 3059,8 млн. чол., водним – 6,8 млн. чол., авіаційним – 7,6 млн. чол.

Транспорт став важливою складовою туристичної сфери. Відповідно до задоволення туристичних потреб транспортні засоби відносяться до первинних, вторинних та третинних підприємств рекреаційного комплексу. До первинних відносять транспортні підприємства, які займаються обслуговуванням туристів, тобто в залежності від вибору виду транспорту); до вторинних відносять транспортні підприємства, які займаються внутрішніми та зовнішніми пасажироперевезеннями; до третинних – транспортні підприємства, що займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств і тим самим залучені в обслуговування туристів.

Якщо поєднати транспортний комплекс з туризмом, то дана взаємодія буде досить вигідною в тому плані, що, по-перше, приблизно 85% доходу від пасажирських перевезень отримується саме від обслуговування туристів; по-друге, транспорт сприяє залученню периферійних ділянок рекреаційного простору; по-третє, саме розвиток транспортної мережі міг би прискорити процес інтеграції нашої держави в міжнародний економічний простір і як наслідок – збільшенню кількості іноземних туристів.

Дійсно, Україна має досить вигідне транспортно-географічне положення. Вона поєднує країни СНД з країнами Центральної та Південної Європи, Ближнього Сходу та Африки. Передбачається створення в Європі та Азії системи транспортних коридорів, де українські магістралі посідатимуть важливе місце.

Через територію України проходять наступні міжнародні транспортні коридори:

- крітський коридор № 3 – Берлін – Дрезден – Вроцлав – Львів – Київ;

- крітський коридор № 5 – Трієст – Любляна – Будапешт (Братислава) – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ;

- крітський коридор № 7 – Дунайський (водний);

- крітський коридор № 9 – Гельсінкі – Санкт-Петербург – Мінськ (Москва) – Київ – Кишинів (Одеса) – Димитровград – Александрополіс; Балтійське море – Чорне море – Гданськ – Варшава – Ковель – Одеса; Європа – Азія – Франкфурт – Краків – Львів – Дніпропетровськ - Алма-Ата (продовження коридорів N 3 і 5); ЧЕС – Анкара – Єреван – Тбілісі (Баку) – Ростов-на-Дону – Донецьк – Одеса (Кишинів) – Бухарест (Тірана) – Димитровград (Афіни) – Стамбул; Євроазіатський – Одеса – Тбілісі (Єреван) – Баку – Ашгабат; Північ – Південь – Харків – Полтава – Кіровоград – Одеса.

 

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав