Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Реконструкція міфологічних персонажів як спосіб збереження наших звичаїв і вірувань

Читайте также:
  1. Анкетний спосіб збору даних
  2. Боги и Предки всегда готовы откликнуться на любой наш Зов, Гимн или Обращение, и всегда готовы помочь в созидательных деяниях или трудностях наших.
  3. Боги и Предки всегда готовы откликнуться на любой наш Зов, Гимн или Обращение, и всегда готовы помочь в созидательных деяниях или трудностях наших.
  4. Боги и Предки всегда готовы откликнуться на любой наш Зов, Гимн или Обращение, и всегда готовы помочь в созидательных деяниях или трудностях наших.
  5. Боги наших предков
  6. Вирусы в наших телефонах.
  7. Відпустки без збереження зарплати
  8. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
  9. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язання
  10. Законодавцем кулінарних звичаїв майже у всіх країнах Центральної Америки є мексиканська кухня.

З розвитком людської свідомості (особливо — реалістичного Світосприймання) міфічні оповіді значно трансформувались. Дещо застигало у прадавній формі, інше сприймалось як уявне, фантастачне. Головною ознакою давньої української міфології є те, що в ній відображена тогочасна народна свідомість. Незважаючи на те, що до нашого часу не збереглись міфи у чистому вигляді, залишки міфології знаходимо в образах та звичаях, у багатьох фольклорних жанрах — колядках, щедрівках, веснянках, купальських піснях та ін.(3-575) Тісно пов´язаний з давньослов´янською міфологією і народний епос, зокрема легенди, перекази та бувальщини, які черпають з неї фабули, сюжети, мотиви та образи. Багато міфологічних елементів знаходимо і в казках, але вони відрізняються від міфічного світосприйняття своїм ставленням до дійсності (тобто не сприймаються як реальність). На думку В.Войтовича, «знання давньої міфології відкриває нові можливості до розуміння жанрів усної народної творчості та фольклору як функціональної системи в цілому» [5-ТІ 28].

Українці – народ, який має чи не найбільше на всій земній кулі звичаїв і вірувань, але ми ніколи не задумувалися над тим, звідки вони до нас прийшли. Варто наголосити, що рештки образів міфологічних персонажів можна знайти у сучасних звичаях і традиціях. Наприклад, трансформації божества Коляди знаходимо у сукупності обрядів та пісень, зосереджених навколо Різдва та Нового року.

Коляда - божество, яке розпочинає новий господарський рік.(Х)

У більшості місцевостей України колядували перші три дні Різдва тобто у день зимового сонцестояння. Колядувати розпочинали тільки з опівночі і до сходу сонця, тому що у цей час вулицями бігає всяка «нечиста сила», яка шкодить святочним духам і яку можна відігнати тільки колядками. У колядках колядники називаються «дорогими, добрими, бажаними гостями», «божими слугами», «посланцями з неба». Певний цикл різдвяно-новорічних обрядів з переодяганням, колективна трапеза молоді. (1-ТІ 310)

Щоб захиститися від злих сил, на святвечірнім столі запалена воскова свічка мала горіти всю ніч. Зазвичай, для трапези готується 12 страв. Ще до нашого часу збереглося повір’я на Поліссі: «Хто перший увійде в той день до хати». Коли увійде молодий, гарний, здоровий чоловік, то се добра ворожнеча: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або хтось прийде чогось позичити, то це злий знак./6-269/. Світло, яке щороку врочисто дарує людям Коляда - то життєдайна, всеперемагаюча могутня сила. Бог Коляда приходить у світ зі світлом і добром, перемігши тьму та зло.(26-265)

Купало (Іван Купала, Купайло, Купала) - божество молодості, шлюбу та краси. Іванів день, або просто Купало,- одне з найвизначніших свят, яке відзначається у день літнього сонцевороту. Цей день уявлявся днем шлюбу між Сонцем і Місяцем /1-ТІ 40/.

У Купальську ніч, Бог Купало, за повір’ям, благословляє зрілість усього сущого, а серця молодих і юних скріплює любов’ю. На цьому святі земля має найбільшу чародійну силу, яку віддає всім, а вогонь і вода – велику всеочищуючу та цілющу силу. Дівчата, святково одягнені, з вінками квітів на головах, разом з неодруженими хлопцями, скачуть через вогонь /14-432/.Після скакання ворожили на щастя та одруження. Дівчата пускали свої віночки за водою, приліпивши до них воскові свічки: по цих вінках ворожили про свою долю. На думку Костомарова «запалювання вогнищ і стрибання через них має на меті звільнення від ворожої сили, хвороби, смерті». (20-190)

Родове дерево. Поклоніння лісу. Ліс-шум - одне з основних місць перебування ворожих сил. У давнину ліс називали шумом, а ще раніше – шумлячим /14-186/. Володаря лісу уявляли великим та привітним, багатим та загадковим. Крони дерев вважалися житлом богів. Учений зазначає, що «ліс-шум був таємничим і небезпечним: поруч з добрими духами були й грізні (пугукання сов, скрипіння дерева, лісовий шум – гомін). Ці сили допомагали людині і страшили її. Ліс для наших предків був своєрідним храмом, в якому молилися та здійснювалися обряди. З глибокої давнини дерева у предків були за тотемів. Окремі з них стали оберегами. Так виник культ дерева, лісу.

Пам’ять про добу матріархату, коли мати була господинею родового вогнища, дожила до наших днів в унікальному обряді водіння Куста. Поклоніння Кусту - відгомін тих далеких часів. Куст символізував могутній розквіт рослинності, тим самим пророкуючи багатий урожай. Так, у селі Сварицевичі, збереглася й донині ця традиція. В суботу під Трійцю готувалися до «зелених святок»: дівчата співали особливих «кустових» пісень, а юнки під вечір носили з лісу зелені галузки. В неділю починалося «водіння Куста». Спочатку по дворах ходили діти. Дитячі «кусти» співали пісень, просили нагороди, бо «кусту» «треба черевички», щоб іти в гості: «Вийди, господине, із покою нового, /Винеси Кусту хоч півзолотого. Після завершення обряду Куста «роздягали» зелені галузки розкидали на поля та городи. Жителі с. Сварицевичі трактують це як дійство, щоби йшов дощ, а нива була родючою.(6-354)

Калета - божество людської долі(Ш). Доля- добрий дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство до всіх. /8-176. Калита - великий ритуальний корж, спечений на честь свята Сонця Коляди трансформованого у свято Калети (Андрія). Калета – це символ, щастя, багатства і достатку. Починається свято з випікання Калети - найвеличнішої ознаки свята. Калету треба зробити так, щоб вона сяяла, мов Сонце. Дівчата з господинею місили тісто. Всі узори в калеті робили у вигляді сонечка. Потім дрова у печі навхрест, оскільки хрест є символом сонця й вогню. Коли ж Калету посадять до печі, дівчата миють руки і витирають рушником. Цією водою господиня вмиває кожну дівчину, примовляючи: «Аби ви були красні-прекрасні, як наша Калета! Щоб вона так славно спеклася. Коли Калета, господиня виймає її з печі. Кругла, запашна, вона переходить з рук в руки. До Калети прив’язують червону стрічку, і хлопець з дівчиною прикріплюють її до сволока так, щоб можна було підтягувати чи опускати залежно від росту того, хто кусатиме. Цей вечір називають іще Великими вечорницями. Вражає розмаїття ворожінь: тут і вигукування під вікнами, і відгадування слів у різних формах, і сидіння уночі перед дзеркалом, і випікання балабушок з подальшим пропонуванням їх псові, і зачерпування намулу, аби вгадати фах судженого, і рахування кілочків, аби вгадати вроду судженої, і перекидання чобота через тин - аби вгадати сторону судженого… Ще батьки, коли не пускали дочок на гуляння, відкривали ворота, знімали їх. Тому й кажуть: «Стережи на Калету ворота.»/6-509/.

Отже, коротко проаналізувавши міфологічні вірування наших предків бачимо, як Валерій Войтович чітко формує та розділяє реконструйовані рештки давніх обрядів у культурі та традиціях сучасності.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав