Читайте также:
|
Правовий статус завдатку як способу забезпечення виконання зобов’язання регламентується параграфом 5 гл. 49 ЦК.
Відповідно до ст. ч.1 ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Характерні риси завдатку:
● завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов'язання, що виникають з договорів;
● завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошового зобов'язання;
● в ролі завдатку можуть виступати як грошові засоби, так і рухоме майно;
● нерухоме майно виступати в ролі завдатку не може;
● завдаток, крім забезпечувальної функції, також виконує платіжну та доказову:
Ø платіжна функція полягає в тому, що завдаток видається в рахунок належних платежів і являє собою часткове виконання зобов’язання боржником. Наприклад, якщо покупець під час купівлі трактора вартістю 500 000 грн передав продавцю 125 000 грн завдатку, то йому належить доплатити в майбутньому ще 375 000 грн;
Ø доказова функція полягає в тому, що підтверджує факт укладення договору (факт виникнення договірного зобов'язання), адже завдаток передається боржником кредитору після підписання відповідної угоди;
Ø забезпечувальна функція полягає в тому, що безпосередньо гарантує виконання сторонами взятих на себе зобов’язань. Якщо сторона, яка передає завдаток, ухиляється від виконання договору, вона втрачає завдаток, а в разі порушення зобов'язання стороною, яка отримала завдаток, остання зобов'язана повернути його другій стороні в подвійному розмірі;
● угода про завдаток укладається у письмовій формі;
● порушення письмової форми укладання угоди про завдаток передбачає визнання цієї угоди нікчемною. У тому разі, якщо відповідна грошова сума передається без фіксації цієї угоди письмово, то вона вважається авансом, який виконує лише доказову та платіжну функцію і ніяким чином не забезпечує виконання зобов’язання. Відсутність забезпечувальної функції авансу пояснюється тим, що сторона, яка його видала, має право вимагати повернення авансу у всіх випадках невиконання договору, а сторона, яка отримала аванс, ні за яких умов не може бути зобов'язана до його повернення у більшому розмірі. Отже, щоб сплачена сума вважалася завдатком і виконувала забезпечувальну функцію, це треба прямо зазначати у письмові формі;
● угода про завдаток вважається укладеною лише після фактичної передачі предмета завдатку контрагенту;
● сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;
● у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
[1] Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
[2] Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
[3] Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
[3]
[4] Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47 – 52. – Ст. 349.
[4]
[5]Відомості Верховної Ради України. –1992. – № 24. – Ст. 352.
[5]
[6] Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
[7] Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – 42 с.
[8] Офіційний вісник України. – 2005. – № 31. – Ст.1867.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 107 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |