Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сутність ринкової системи господарювання

Поняття «ринок» можна розглядати як форму господарювання, яка здатна розв’язувати важливі завдання у сферах суспільного вирбництва, обміну та розподілу.

І. основні ознаки, які визначають суть ринку:

1) доступність для будь-якого споживача усіх товарів, представлених на ринку (відсутність фондування, карток, талонів та ін., обмежуючих форм розподілу);

2) виробництво товарної маси;

3) необмежена кількість конкурентів, абсолютно вільний вхід на ринок та вихід з нього;

4) повна інформація учасників конкуренції щодо пропозиції, попиту, цін та ін.;

5) свобода реалізації товарів і послуг – вибір товарів споживачем прийняття рішень;

6) пануючий диктат споживача.

ІІ. Функції ринку:

1) суспільного поділу праці. у ринковій економіці споживач обирає постачальника, враховуючи при цьому якість, ціну, термін, поставки;

2) інформаційна. В умовах ринку (як системи господарювання), ринок дає учасникам обмін інформацією щодо рівня витрат, рентабельності, якості товарів та послуг. Він моментально реагує на будь-які зміни в ході конкурентної боротьби, виявляє заходи підвищення якості, удосконалення асортименту;

3) регулююча галузевого і територіального поділу праці. в умовах ринку міжгалузева конкуренція примушує підприємців стежити за альтернативними варіантами ефективного капіталовкладення;

4) економічного відбору. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких не життєздатних підприємств;

5) стимулююча. Вона полягає у тому, що ринок (як система господарювання) розвертає економіку обличчям до потреб людини, робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими у задоволенні тих по треб, які виражаються через попит;

6) координаційно-контролююча. Тобто ринок (як система господарювання) підвищувати рівень вирбництва, досягаючи таким чином зростання продуктивності праці та реальної заробітної плати при одночасному знижені цін і тим самим посилює соціальну спрямованість економіки.

ІІІ. Умови діяльності ринку:

Щоб діяв ринок необхідні такі умови:

- економічні умови (вільне ціноутворення, захист конкуренції, вільний обіг товару, стимулювання підприємницької діяльності: кредити, оподаткування);

- соціальні умови (система захисту малозабезпечених верств населення, допомога дітям, молоді);

- соціально-психологічні та соціально-культурні умови (свобода вибору зайняття).

ІV. Розрізняють такі структурні ознаки класифікації ринків:

1) з точки зору економічного призначення:

- ринок ресурсів (засобів вирбництва);

- ринок споживання (предметів споживання);

- ринок праці (робочої сили);

- ринок капіталів (грошовий);

2) з точки зору територіального підходу:

- внутрішній ринок – місцевий1, регіональний, національний;

- зовнішній ринок – транснаціональний та світовий;

3) з точки зору конкретних видів характеристик товарів і послуг:

- ринок спеціалізованих товарів (продовольчих, непродовольчих, продукції сільського господарства і ін.);

- ринок спеціалізованих послуг (страхування, консультативні послуги тощо).

V. Об’єктами ринку є товар, попит, пропозиція, ціна:

а) попит – це платоспроможна по треба;

б) пропозиція – це сукупність товарів за певними цінами, за якими виробника готові їх продавати;

в) ціна – грошовий вираз вартості товарів;

г) товар-продукт праці, виготовлений для обміну (гроші).

Суб’єктами – продавець і покупець.