Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Циганок О.М. - Прилуцького агротехнічного коледжу, спеціаліст другої категорії.

До сих пор речь шла о вариациях на одну тему. Встречаются, однако, и вариации на две темы. Такие вариации называются двойными. В двойных вариациях венских классиков сначала изла­гается одна тема, вслед за ней сразу другая. После этого темы варьируются поочередно, то есть за первой вариацией первой темы следует первая вариация второй темы и т. д.

Примером может служить вторая часть (c-moll) Лондонской симфонии Гайдна Es-dur. Вторая тема написана в одноименном мажоре и родственна первой. За изложением тем следуют в общей сложности четыре вариации.

Пример двойных вариаций в фортепианной музыке Гайдна – известные Вариации f-moll.

Более свободно трактуется форма двойных вариаций в Andante Пятой симфонии Бетховена.

Русские классики применяли вариации на две темы обычно в сочетании с элементами других форм, чаще всего сонатной. При этом варьирование двух тем проводилось существенно иначе, чем у венских классиков: Так, в «Камаринской» Глинки за изложени­ем первой (свадебной) темы следует не одна, а несколько вариаций. Лишь после этого появляется вторая (плясовая) тема и ряд ее вариаций. В дальнейшем развитии вариации на каждую тему тоже появляются целыми группами. Кроме того, имеются разработочные связующие моменты. Аналогичным образом варьируют­ся две темы в фантазии Балакирева «Исламей».

Описанная трактовка двойных вариаций, естественно, создает в форме целого крупные разделы, контрастирующие друг с другом, а это и позволяет сочетать вариационность в народном ду­хе с чертами сложных развитых форм профессиональной музыки.

Автоматизація технологічних процесів і систем автоматичного керування

Укладачі:

Ревенко Л.В. - викладач КЕДДАУ, спеціаліст першої категорії;

Чередниченко П.Е. - викладач Глухівського коледжу ім. С.А. Ковпака Сумського НАУ.

Рецензенти:

Барало О.В. – викладач Таращанського агротехнічного коледжу, спеціаліст вищої категорії;

Деркач А.В - викладач Прилуцького агротехнічного коледжу, спеціаліст вищої категорії;

Скочиляс О.Р. - викладач Борщівського агротехнічного коледжу, спеціаліст першої категорії;

Циганок О.М. - Прилуцького агротехнічного коледжу, спеціаліст другої категорії.

1) Залежно від обсягу завдань, які на неї покладені, автоматизація класифікується:

1) часткова, комплексна, повна

2) часткова, комплексна, періодична

3) часткова, повна, неповна

4) часткова, неповна, періодична

Л [1], с.5

2) Об’єктом автоматизації являється:

1) кожний агрегат, окремий електродвигун, виробництво, автоматичний вимикач

2) кожний агрегат, механізм, технологічний процес, виробництво, які підлягають автоматизації

3) агрегат, електродвигун

4) усі перераховані

Л [1], с.5

3) Залежно від функцій, що виконують спеціальні автоматичні пристрої, розрізняють наступні основні види автоматизації:

1) автоматичний контроль, автоматичний захист, автоматичне і дистанційне керування

2) автоматичний контроль, автоматичний захист

3) жоден із перерахованих

4) автоматичне і дистанційне керування

Л [4], с.6

4) Що містить у собі автоматичний контроль:

1) автоматичний вимір, сортування і збір інформації

2) автоматичний контроль, автоматичний захист, автоматичне і дистанційне керування

3) автоматичну сигналізацію, вимір, сортування і збір інформації

4) автоматичний вимір, сортування, захист, керування

Л [4], с.9

5) У проектах автоматизації с.г. виробництва використовують такі схеми:

1) структурні, функціональні, підключень

2) структурні, функціонально – технологічні, принципові, з’єднань, підключень

3) структурні, принципові, підключень

4) жодна із перерахованих

Л [1], с.6

6) Структурною схемою називається:

1) основний технічний документ, що визначає функціонально-блочну структуру окремих вузлів автоматичного контролю, керування і регулювання технологічного процесу, оснащення об’єкта керування приладами і засобами автоматизації

2) проектний документ, на якому показується дійсне розміщення пристроїв, апаратів, елементів у просторі і з’єднання між ними

3) схема, на якій виконується графічне зображення об’єкта автоматизації, а також його частин і зв’язків між ними. Зв’язок показується лінією, а його напрям – стрілкою

4) жодна із перерахованих

Л [3], с.15

7) Функціонально – технологічна схемою називають:

1) схема, на якій виконується графічне зображення об’єкта автоматизації, а також його частини і зв’язків між ними. Зв’язок показано лінією, а його напрям стрілкою

2) проектний документ, на якому показано дійсне розміщення пристроїв, апаратів, елементів у просторі і з’єднання між ними

3) основний технічний документ, що визначає функціонально – блочну структуру окремих вузлів автоматичного контролю, керування і регулювання технологічного процесу, оснащення об’єкта керування приладами і засобами автоматизації

4) усі перераховані

Л [3], с.16

8) Принциповою схемою називають:

1) схема, на якій виконується графічне зображення об’єкта автоматизації, а також його частин і зв’язків між ними. зв’язок показано лінією, а його напрям стрілкою

2) схеми, на яких показують розміщення обладнання на планах приміщень, траси прокладання кабелів, спосіб прокладання, марки проводів і кабелів, довжину проводки

3) проектний документ, розроблений на основі схем автоматизації, який визначає повний склад елементів та зв’язків між ними, а також дає детальне уявлення про принцип роботи схем

4) всі перераховані

Л [3], с.25

9) Схемою підключення називають:

1) схеми, на яких показано зовнішні з’єднання і вказано порядковий номер, кабелі, його марку, спосіб прокладання і довжину

2) проектний документ, на якому показано дійсне розміщення пристроїв, апаратів, елементів у просторі і з’єднання між ними

3) схеми, на яких показано розміщення обладнання на планах приміщень, траси прокладання кабелів і проводів, спосіб прокладки, марки проводів і кабелів, довжину проводки

4) всі перераховані

Л [3], с.37

10) Маркування силових кіл на принципових схемах здійснюється:

1) 1, 2, 3

2) С1, С2, С3

3) L1, L2, L3

4) А1, А2, А3

Л [4], с.64

11) Маркування кіл керування на принципових схемах здійснюється:

1) арабськими цифрами справа наліво і зверху вниз

2) арабськими цифрами зліва направо і зверху вниз

3) латинськими літерами і цифрами зліва направо і зверху вниз

4) латинськими літерами з права на ліво

Л [3], с.32

12) На принципових електричних схемах графічні умовні зображення елементів можуть бути виконані способами:

1) рознесеним і суміщеним

2) адресним способом

3) ручним

4) строчним

Л [4], с.63

13) На принципових схемах стан контактів електромагнітних апаратів показаний для випадку, коли:

1) відсутнє живлення на їх котушці

2) живлення подано на їх котушку

3) живлення подано на вимикач

4) усі перераховані

Л [3], с.30

14) Літерне позначення автоматичного вимикача в силових колах принципової електричної схеми:

1) SF

2) QF

3) FU

4) КМ

Л [4], с.62

15) Літерне позначення автоматичного вимикача в колах керування принципової електричної схеми:

1) FU

2) QF

3) SF

4) SQ

Л [4], с.62

16) Літерне позначення запобіжника в колах принципової електричної схеми:

1) SF

2) FU

3) QF

4) KV

Л [4], с.61

17) Літерне позначення магнітного пускача в колах принципової електричної схеми:

1) КМ

2) КТ

3) RV

4) KA

Л [4], с.62

18) Літерне позначення кнопкового вимикача в колах керування принципової електричної схеми:

1) SA

2) SQ

3) SB

4) Sφ

Л [4], с.62

19) Літерне позначення реле струму в колах керування принципової електричної схеми:

1) KL

2) КА

3) КТ

4) KV

Л [4], с.62

20) Літерне позначення реле часу в колах керування принципової електричної схеми:

1) KТ

2) КІ

3) КУ

4) KA

Л [4], с.62

21) Літерне позначення теплового реле в колах принципової електричної схеми:

1) SK

2) КK

3) КM

4) KT

Л [4], с.62

22) Літерне позначення датчика тиску в колах керування принципової електричної схеми:

1) ВK

2) BR

3) BP

4) BM

Л [4], с.61

23) Літерне позначення датчика температури в колах керування принципової електричної схеми:

1) ВK

2) SL

3) BP

4) KA

Л [4], с.61

24) Літерне позначення датчика рівня в колах керування принципової електричної схеми:

1) SP

2) SL

3) KV

4) Sφ

Л [4], с.62

25) Літерне позначення датчика вологи в колах керування принципової електричної схеми:

1) Sφ

2) SL

3) BR

4) BK

Л [3], с.28

26) На функціонально-технологічній схемі первинний перетворювач тиску умовно позначається:

1) PL

2) PE

3) SL

4) BL

Л [4], с.52

27) На функціонально-технологічній схемі датчик вологості умовно позначається:

1) ТЕ

2) LE

3) ME

4) Sφ

Л [4], с.52

28) Літерою Н на функціонально-технологічній схемі позначають:

1) часова програма

2) ручна дія

3) густина

4) вологість

Л [4], с.49

29) Літерою І на функціонально-технологічній схемі позначають:

1) тиск

2) показ

3) час

4) густина

Л [4], с.49

30) Літерою S на функціонально-технологічній схемі позначають:

1) вмикання, вимикання, перемикання

2) температура

3) час

4) шлях

Л [4], с.50

31) Для чого використовуються командні апарати:

1) для створення вторинних імпульсів (команд) на вмикання електроустановки

2) для створення первинних імпульсів (команд) на вимикання електроустановки

3) для створення первинних імпульсів (команд) на вмикання, вимикання та зміну режиму роботи електроустановки

4) для створення первинних імпульсів (команд) на зміну режиму роботи електроустановки

Л [4], с.76

32) Безбаштова насосна установка в автоматичному режимі управляється:

1) датчиком рівня

2) датчиком тиску

3) датчиком температури

4) датчиком вологості

Л [4], с.110

33) Для автоматичного підтримання об’єму повітряної подушки в гідроакумуляторі без баштової установки застосовують:

1) струминний регулятор

2) повітряний насос

3) водяний насос

4) жоден із перерахованих

Л [4], с.108

34) При водопостачанні з артезіанської свердловини застосовуються електродвигуни:

1) заглибні

2) обдуваємі

3) працюють тільки на поверхні

4) всі перераховані

Л [4], с.112

35) В баштових насосних установках застосовують датчики рівня типу:

1) мембранний

2) електродний

3) мембранний і електродний

4) автоматичний

Л [1], с.208

36) Електрообігрівач ЕК в схемі керування баштовими установками призначений для:

1) обігріву датчика рівня

2) нагріву води в башті

3) обігріву електродвигуна

4) нагріву води в свердловині

Л [1], с.208

37) Захист електронасосу від сухого ходу в артезіанській свердловині здійснюється за допомогою:

1) датчика рівня

2) теплового реле

3) автоматичного вимикача

4) датчика тиску

Л [4], с.117

38) Вентиляційні установки використовуються для підтримання:

1) температури, вологості, газового складу і чистоти повітря в приміщенні

2) температури, газового складу

3) температури, швидкості повітря

4) всі перераховані

Л [4], с.147