Читайте также:
|
|
Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають особистість учня, його кругозір, спрямованість інтересів, уміння сприймати прекрасне в житті і в мистецтві. Цілеспрямоване читання створює міцну основу для уроку літератури, підвищує його глибину і якість. Широке ознайомлення учнів з кращими творами класичної літератури допомагає учите-лю-словеснику виховувати в учнів любов і повагу до всього прекрасного і здатність дати відсіч фальші і брехні. М.О.Рибникова у свій час підкреслювала, що вдумливий читач "повинен навчитись оперувати матеріалами, засвоювати форми і методи роботи над літературою, уміння підійти до життя, до науки, оволодіти логікою і літературною мовою".[1] Книга є могутнім засобом виховного впливу на учнів. Чим ширшим і різноманітнішим він буде, тим більший виховний ефект принесе.
Багаторічні спостереження за читанням учнів старших класів і їх читацькими інтересами дозволили визначити деякі істотні недоліки в літературному розвиткові школярів.
Учні не завжди можуть визначати основну тематику прочитаних творів, виділити й підкреслити у них основне й провідне Старшокласники у більшості випадків не вміють раціонально використовувати час, відведений для поза-класного читання, не завжди вміють самостійно узагальнювати прочитане, писати анотацію, відзив про книгу, твір.
Вивчення читацьких інтересів учнів сільських і міських шкіл підтвердило наші спостереження і переконало в тому, що ці хиби визначаються загальними недоліками у викладанні літератури, неуважністю школи до такої важливої сторони розвитку особистості учня, як виховання в ньому читача.
У наш час важко знайти людину, яка б не розуміла, що книга являє собою могутній засіб виховання, але не всі уявляють, як важко виховати в дитині справжнього читача.
Чи слід учителю-словеснику і бібліотекарю втручатись у процес домашнього читання і яка його роль у даному випадку? Що дає учням безпосереднє емоційне сприйняття тексту, прочитаного дома, чи достатньо його лише для глибокого і правильного розуміння твору? Звернемося до психологічних досліджень. Психологи відзначають, що у старшокласників помітно розвивається сприймання. Це виявляється у засвоєнні художнього тексту, усного викладу змісту прочитаного, висловлюванні оцінних суджень про твір, його образи. Старшокласники зіставляють дані своїх спостережень людських характерів, навколишнього світу героїв літературних творів, їх переживань. Учні охоче беруть участь у літературних диспутах, на яких обговорюються твори, насичені описами моральних, вольових та інших якостей людей. Отже, вони хочуть поділитись переживаннями, роздумами від прочитаного. Завдання учителя - спрямувати бесіду у правильне русло.
Психологи О.Никифорова і В.Крутецький довели, що не всі учні можуть правильно і глибоко сприймати прочитане. Відомі численні приклади пере-
'Рьібникова М.А.Очеркипометодикелитературногочтения.Изд-еЗ-е.-М.: Учпедгиз, 1963.-С.131.
крученого або поверхового сприймання учнями художнього твору. Так, скажімо, старшокласники не завжди можуть самостійно розкрити зміст назв творів Р.Іванчука "Єрусалим на горах", Олеся Гончара "Берег любові", "Циклон". Отже, потрібно втручатись як учителю-словеснику, так і бібліотекарю, щоб вчити учнів знаходити істину.
У СЯ.Маршака у книзі "Виховання словом" є розділ, названий автором "Про талановитого читача". Там письменник називає читача особою "неза-мінимою", тому що він вирішує долю книги, бо без неї не лише "Наші книги, - підкреслює митець, - але й всі твори Гомера, Данте, Шекспіра, Гете, Пушкіна, - всього лише німа і мертва купа паперу".[2] Літературі також потрібен талановитий читач, як і талановиті письменники, визначав Маршак. Читач перестає бути лише читачем, він стає сучасником всього, що пережив і відчув письменник, він теж стає художником, і якість сприймання залежить від того, яким художником виявиться читач. І в залежності від якості гри на цих струнах, підкреслює письменник, вони відлунюють в душах людей то глухо, то дзвінко, то голосно, то тихо.
Повне і глибоке сприймання твору залежить від багатьох факторів: загального естетичного розвитку читача, життєвого і читацького досвіду, психічних особливостей, і найголовніше - від ступеня його літературної освіти. Для первинного сприймання необхідне розуміння читачем того, що автор вводить його в особливий світ, який характеризується тим, що відображене у твору, є все ж таки реальністю. І читачі повинні сприймати його як реальність. Крім того, читач повинен розуміти, що змальоване у творі життя все ж не являє собою безпосереднього життя, а лише його образ, тобто його художнє відображення.
Проблема самостійного читання учнів і виховання любові до книжки набуває особливого значення і вимагає узагальнення всього кращого, що дала в цьому плані наша методика.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 125 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |