Читайте также:
|
|
■ Вивчення читацьких інтересів
Інтерес до читання художніх творів виникає і починає формуватись з дитячих років. Уже в початкових класах, навчившись читати, учень може сам ознайомлюватись із змістом творів, невеликих книжок. Діти відвідують бібліотеки, обмінюються книжками. Для того, щоб у школярів був сформований стійкий інтерес до читання, його треба весь час підтримувати і збагачувати. В початкових класах, коли техніка читання учнів ще недосконала, діти не одержують задоволення від самостійного читання, тому потрібно для підтримання інтересу практикувати читання вголос дома батьками, старшими братами і сестрами, а в школі - учителем. Читання - це активна пізнавальна діяльність. Вона виявляється в допитливості, прагненні дізнатись про життя людей, ознайомленні з подіями, вчинками героїв, прагненні дізнатись, як розгортатимуться події далі. Відомі випадки, коли в середніх класах учні не виявляють читацького інтересу, не хочуть записуватись до бібліотеки, відмовляються від рекомендованої літератури. В такому випадку застосовуються прийоми, що сприяють розвиткові в учнів внутрішніх умов до формування читацького інтересу: допитливості, вдосконаленні техніки читання, уміння виділити у творі основне, уявлені ситуації й умови, в які потрапили герої тощо. Учитель звертає на таких учнів особливу увагу: записує їх до бібліотеки, систематично добирає для них книжки, залучає до участі в різних видах роботи з книгою. Розвиткові читацьких інтересів учнів сприяє голосне читання творів у класі.
Дуже важливо визначити рівень читацької культури наших учнів, виявити, в яких питаннях формування культури читання є здобутки, а в яких - недоліки.
З чого ж починати вивчення читацьких інтересів учнів? Як його спланувати? Ми приходимо на урок до учнів 8 чи 9 класу. Десятки допитливих очей дивляться на свого вчителя. Він сьогодні поведе своїх вихованців по ще не звіданих стежках нових творів, відкриє двері у царство книги. Бесіда з учнями про що вони люблять читати, що в книгах їм найбільше подобається, що вони читали і що хотіли б прочитати повинна бути невимушеною, задушевною. В ній учень повинен розкрити свою душу, довірити учителеві найпо-таємніше: йому сподобалась книга, її герої, а з якимось питанням у творі він не згоден; надто вже прямолінійно описує його автор. Розповідають учні про нові твори, які вони прочитали, радять обговорити їх на уроках, обґрунтовують свій вибір, а вчитель відмічає, щоб надалі враховувати побажання своїх вихованців.
Допоможе словеснику у вивченні читацьких інтересів учнів написання творів на такі теми: "Книга - мій друг", "Моя улюблена книга", "Мої думки під час читання книги", " Мій улюблений літературний герой", "Книга у нашій сім'ї" та ін. Аналіз цих творів розкриє перед учителем світ захоплень старшокласників, допоможе вибрати і спланувати форми роботи над тим чи іншим твором.
Корисно також організувати перегляд читацьких формулярів учнів у шкільній і в інших бібліотеках (сільській, міській, районній), де учні беруть книги, зробити облік читацьких замовлень у бібліотеці. Робить це вчитель заздалегідь, щоб можна було на уроці вже підвести підсумки і намітити план роботи на майбутнє.
У багатьох школах учні ведуть читацькі щоденники. Перевірка записів у щоденниках теж дозволить визначити читацькі інтереси школярів.
Доцільно провести анкетне опитування школярів за такими питаннями:
1. Ваш улюблений письменник. За що ви його любите?
2. Які герої з прочитаних книг вам подобаються? Чому?
3. Які твори сучасної і зарубіжної літератури ви прочитали за останні роки?
4. Що захоплює вас у творах сучасної літератури?
5. Назвіть ваші улюблені книги.
6. Про що б ви хотіли прочитати? Які книги вам потрібні?
Потрібно вчити молодь читати, читати свідомо, розумно. Про начитаність людини судять не за кількістю прочитаних книг, а по тому, як вона зуміла розібратись у них. Учням потрібно радити не просто читати книги, але більше думати над їхнім змістом, над характерами людей, змальованих у книжці, намагатись самостійно оцінити книжку - чи хороша вона, чим хороша, записати про неї у себе в читацькому щоденнику,
Можна запропонувати учням дати відповіді ще на такі запитання:
1. Як ви добираєте книжки для читання? Чи керуєтесь яким-небудь планом, порадами учителів, батьків, друзів?
2. Чи знаєте, як дібрати літературу з питання, яке вас цікавить? Розкажіть про це.
3. Доводилось вам пропускати окремі місця з книжки? Якщо так, то які саме?
4. Що ви любите вивчати напам'ять? Чи доводилось вам вивчати щось напам'ять під час самостійного читання?
5. Як ведете ви запис про прочитані книги?
6. Які ви знаєте словники і довідники? Чи доводилось вам ними користуватись?
7. Як часто відвідуєте ви бібліотеку у своєму селі, місті? Чи працюєте в читальному залі?
8.
9. Які раніше прочитані вами твори ви перечитали заново?
Під час такого опитування можна встановити, що учні пропускають з художніх текстів і чому, які книжки школярі люблять перечитувати заново, визначити обсяг і коло читання учнів. Якщо проаналізувати причини читацьких симпатій і вподобань школярів на ту чи іншу тему чи за жанром, го можна встановити пряму залежність між інтересами школярів і їх читацькою культурою.
Керувати позакласним читанням повинен не лише учитель-словесник, але й класний керівник. Роботу з питань виховання культури читання слід вести систематично, а не зводити лише до окремих заходів. Під час занять потрібно повідомляти учням комплекс знань, а не окремі відомості. Учитель-словесник має також працювати у тісному контакті з бібліотекарями шкільної, міської, сільської, районної бібліотек. Практика показує, що, починаючи з початкових класів, треба запрошувати на заняття працівників бібліотек, щоб вони проводили з дітьми бібліотечні уроки, як це, скажімо, робиться у Дніпропетровській і Тернопільській областях. Весь цикл занять з культури читання повинен стати невід'ємною частиною керівництва позакласним читанням учнів.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 290 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |