Читайте также:
|
Одним із засобів рефінансування комерційних банків під заставу державних цінних паперів є проведення операцій РЕПО. Національний банк України може проводити з комерційними банками операції прямого або зворотного РЕПО згідно з визначеними вимогами і укладеними договорами на визначену суму та строк.
Пряме РЕПО – це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти (перша частина угоди РЕПО) з подальшим зобов’язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (друга частина угоди РЕПО) за обумовленою ціною на обумовлену дату. Зворотне РЕПО – це депозитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про продаж Національ-ним банком зі свого портфеля державних цінних паперів з одночасним зобов’язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату.
Національний банк може здійснювати такі види операцій РЕПО, але не більше ніж на 30 календарних днів:
- відкрите РЕПО (строк операції в договорі не визначається, кожна зі сторін договору може вимагати виконання операції РЕПО в будь-який час, але з обов’яз-ковим повідомленням за два робочі дні про дату завершення дії цього договору);
- строкове РЕПО (строк операції чітко визначений). Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення цієї операції;
Процентний дохід за операціями РЕПО – це дохід, якого отримує покупець державних цінних паперів або іноземної валюти (той, хто надає кошти в національній валюті), у разі здійснення операції РЕПО, що визначається як різниця між ціною зворотного продажу (викупу) державних цінних паперів або іноземної валюти та ціною їх купівлі.
Процентні витрати – це витрати продавця державних цінних паперів або іноземної валюти (того, хто отримує кошти в національній валюті) у разі здійснення операції РЕПО, які визначаються як різниця між ціною зворотної купівлі державних цінних паперів або іноземної валюти і ціною їх продажу.
Відкритий ринок – ринок, на якому операції з купівлі-продажу цінних паперів здійснюються між особами, що не є первинними кредиторами й позичальниками, і кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента, а також операції з рефінансування.
Кредит рефінансування під забезпечення облігацій підприємств, облігацій місцевих позик може надаватися банкові, якщо:
- облігації підприємств, облігації місцевих позик випущені або переведені в бездокументарну форму та вільно обертаються на фондовому ринку;
- облігації підприємств, облігації місцевих позик обліковуються на балансі банку не менше ніж один місяць і не обтяжені будь-якими іншими зобов’язаннями.
Національний банк здійснює рефінансування банків:
- під забезпечення державних цінних паперів у розмірі до 100 процентів від балансової вартості державних цінних паперів з урахуванням процентів за користування кредитом і пені;
- під забезпечення векселів, подвійних складських свідоцтв строком до 14 днів у розмірі до 80 % від балансової вартості врахованих векселів або подвійних складських свідоцтв, строком до 365 днів у розмірі до 70 % з урахуванням процентів за користування кредитом, % пені та збитків;
- під забезпечення іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю строком до 14 днів у розмірі до 30% від суми кредиту, наданого банком позичальникові, строком до 365 днів у розмірі до 20 % з урахуванням процентів за користування кредитом, пені та збитків;
- під забезпечення облігацій підприємств, облігацій місцевих позик строком до 14 днів у розмірі до 70 % від їхньої балансової вартості, строком до 365 днів – у розмірі до 60 % з урахуванням процентів за користування кредитом, пені та збитків.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |