Читайте также:
|
А) За часів Стародавнього світу: мотиви соціального самовизначення, самопрезентації, демонстрації влади і багатства, зумовлений ідеологією декоруванням суспільного життя. Хоча релігійні мотиви при створенні «мусейонів» були первинними, разом з тим вони частково брали на себе ті соціокультурні функції – сприяли розвитку естетичного смаку, розширенню світогляду стародавніх греків і римлян.
Б ) Середньовічне збирання (V – перша половина ХV століття) охоплювало вже ширші верстви населення; основним замовником мистецтва була церква, виникають королівські та приватні колекції; ікони, рукописи релігійного змісту збирались в церквах та монастирях Європи; класифікаційний підхід у колекціонуванні започатковував визначення соціальної цінності предмета та розподіл предметів на «головні» і «другорядні».
В) В епоху Відродження з XIV ст. в Італіїї під егідою римського папи почалися цілеспрямовані пошуки стародавностей. У XIV – XVII ст. засновуються скарбниці, де зберігаються вироби мистецтва.
У XVI – XVII ст. створюються колекції Медичей, Августа Саксонського, в Дрездені Дрезденська картинна галерея.
Епоха Відродження характеризується розвитком експериментальної науки, мистецтва, літератури, техніки і ремесел. Великі географічні відкриття, навколосвітні мандрівки змінювали світогляд людей та світосприйняття. Отримало розвиток книгодрукування, що сприяло швидкому розповсюдженню знань.
Функції музеїв в епоху Ренесансу – документаційна, охоронна, дослідницька та просвітницька. Знання стали доступними не лише для еліти. Виникнення музеїв як зібрань, відкритих для відвідувачів різних соціальних груп (хоча і з деякими обмеженнями). З процесом диференціації соціального знання спостерігається створення профільних музеїв.
Г) Просвітництво ХVІІ–ХVІІІ ст.
Буржуазні революції в країнах Європи вплинули на розвиток музеїв: під впливом поступової демократизації суспільства все ширші верстви населення отримували доступ до відвідання музеїв.
Наприкінці XVII – XVIII ст. поштовхом для колекціонування стали знахідки в римських містах Помпеї, Геркуланум, які припинили існування під час виверження вулкану Везувію. Перше велике тематичне зібрання стародавностей з Помпеї виникло у Ватикані. В 1471 р. римський папа Сикст IV подарував місту папську колекцію античної скульптури: її виставили на Капіталійському холмі. Так виник один з перших музеїв Європи.
Однією з найцінніших складових папських зібрань була колекція картин – Пінакотека. З середини XVIII ст. її шедеври регулярно демонструвались публіці.
Мюнц-кабінети виникали у кожному європейському палаці, де зберігались стародавні монети, медалі, жетони, античні вази; натур-кабінети – зібрання природничих колекцій. У кунсткамерах зберігались твори мистецтва.
Це цікаво!!! Першим загальнодоступним музеєм Російської імперії була Кунсткамера (cьогодні Музей антропології та етнографії ім. Петра Великого), заснована з ініціативи Петра І в 1714 р. В архіві Академії Наук зберігся супроводжуючий лист, де перераховувались різноманітні монстри музею, серед них: вівця з 8 ногами, вівця з 3 оками, двома тулобами та шістю ногами; немовля з трьома ногами, немовля з двома головами, немовля з риб’ячим хвостом та ін.
У ХІХ ст. публічність музею розуміється як можливість демонстрації цінних предметів у публічних місцях, хоча часто ця демонстрація мала досить обмежений характер. Музеї відкриваються для огляду експозицій спочатку з височайшого дозволу правителів, оскільки вони були частиною королівських та царських палаців.
1759 р. – Британський національний музей урочисто відкрився для відвідувачів (через шість років після заснування). Відвідувати його можна було три години на день. Щоб отримати доступ до колекцій, необхідно було подати письмове прохання на головного доглядача музею з вказівкою імені, місця проживання, соціального статусу, а також дня та часу бажаного візиту. У випадку позитивного рішення прохачу висилали іменне запрошення, надруковане типографським способом. У 1808 р. доступ до музею був полегшений, в 1879 р. розпочався необмежений прийом відвідувачів.
1793 р. – Лувр став доступним для відвідувачів в рік свого заснування.
1852 р. – Ермітаж відкрився для відвідувачів (через 88 років після заснування колекції). До цього Ермітаж був частиною імператорського палацу і знаходився у відомстві придворної контори, яка видавала спеціальні білети для відвідувачів. Пускали сюди лише «людей гідних та відомих», які мали високий соціальний статус. З’являтися в Ермітаж належало в парадній формі: військовим – в мундирах, цивільним – у фраках. Кожного гостя супроводжував палацовий камер-лакей. Постійний пропуск сюди можна було отримати лише з дозволу самого государя. В 1832 р. «найвищий дозвіл» відвідувати Ермітаж виклопотав для О.С.Пушкіна російський поет В.А.Жуковський. У записці, прикладеної до білету, вказувалось: «посилаю тобі білет ермітажний, він на усю вічність. Його при вході віддавати не потрібно».
Відкрились для відвідувачів в 1855 р. Дрезденська картинна галерея, 1872 р. – Музей Метрополітен (заснований у 1870 р.).
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 99 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |