Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Які позитивні і негативні наслідки, на Вашу думку, мала для України Люблінська унія.

Наслідки:

• БІЛЬШІСТЬ українських земель було об'єднано в межах однієї держави, що сприяло політичному і культурному згуртуванню українського народу.

• На приєднаних до Польського королівства українських землях було збе­режено судочинство за Литовськими статутами 1529 і 1566 рр. та існую­чий адміністративний устрій. Зберігалося ведення діловодства руською мовою.

• На українських землях українські князі й шляхта отримали виключне пра­во обіймати посади в місцевих урядах, незалежно від свого віросповідання.

• Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський куль­турний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

• Українські землі залучалися до нових форм соціального і політичного жит­тя: шляхетська демократія, корпоративна організація суспільства, міське самоврядування тощо.

• Необхідність брати участь у роботі сеймиків, сейму, трибуналу, спілкува­тися з польськими урядовцями — усе це вимагало від української шляхти якомога швидше пристосуватися до нових умов. Це спричиняло її полоні­зацію і денаціоналізацію, що, у свою чергу, призвело до втрати україн­ським суспільством своєї політичної еліти.

• Виникнення на українських землях величезних латифундій польських магнатів, закріпачення селянства, постійне зростання визиску підневіль­ного населення і безжальна експлуатація природних багатств України.

• Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

9. Що ріднить і розрізняє між собою умови укладання між Польською Короною і Великим князівством Литовським Кревської унії та Люблінської унії? Які політичні наслідки мали ці унії для українських земель?

Кревська унія — угода про державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським, укладена поляка­ми з литовським великим князем Ягайлом Ольгердовичем 14 серпня 1385 р. в литовському місті Крево.

Основні умови

-Великий князь литовський Ягайло Ольгердович мав одружитися з польською королевою Ядвігою і стати польським королем, одночасно залишаючись правителем Литви

-Польща і Литва утворювали єдину державу, хоча формально Литва зберігала незалежність

-В обмін на польську корону Ягайло зобов'язувався прийняти разом з язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом

-Литва повертала Польщі всі будь-коли захоплені землі, приєднувала «на віки-вічні свої литовські й руські землі до Корони польської» й обертала на її користь великокнязівську казну. Наслідки

--Поява литовсько-русської опозиції на чолі з Вітовтом, що призвело до визнання Вітовта довічним правителем Литовського князівства та ліквідації південно-західних руських удільних князівств (1392р.)

--Зростаюча дискримінація православного населення.

--Ліквідація залишків автономії українських земель, перетворення їх на провінції Литви.

--Антилитовські повстання та змови

Люблінська унія — угода про об'єднання Польського королівства і Ве­ликого князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту, підписана 28 червня 1569 р. на спільному засіданні депутатів польського і литовського сеймів.

Основні умови

^- Об'єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литов­ським. Він мав обиратися на спільному польсько-литовському сеймі й ко­ронуватися в Кракові.

- Створення єдиного сейму, грошової системи і ведення спільної зовнішньої політики.

-Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу: окреме законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм ліквідувався.

-Перехід до складу Польщі українських земель — Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини.

Наслідки:

• Більшістьукр земель було об'єднано в межах однієї держави, що сприяло політ і культ. згуртуванню українського народу.

• На приєднаних до Польського королівства українських землях було збе­режено судочинство за Литовськими статутами 1529 і 1566 рр. та існую­чий адміністративний устрій. Зберігалося ведення діловодства руською мовою.

• На українських землях українські князі й шляхта отримали виключне пра­во обіймати посади в місцевих урядах,

• Через Польщу на укр землі поширювався західноєвропейський куль­турний вплив

• Укр землі залучалися до нових форм соціального і політичного жит­тя: шляхетська демократія, корпоративна організація суспільства, міське самоврядування тощо.

• Необхідність брати участь у роботі сеймиків, сейму, трибуналу, спілкува­тися з польськими урядовцями. Це спричиняло її полоні­зацію і денаціоналізацію, що, призвело до втрати україн­ським суспільством своєї політичної еліти.

• Виникнення на укр землях величезних латифундій польських магнатів, закріпачення селянства і безжальна експлуатація природних багатств України.

• Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

10. Які події зумовили війну між османською імперією та Річчю Посполитою Обох Народів на початку 20-х рр. ХVII ст. і яку роль в цій війні відіграло українське козацтво?

Хотинська війна 1620—1621 років — війна османської імперії прости Речі Посполитої з метою загарбання укр. іпольс земель.Яка завершилась поразкою турків.

Війну почала Туреччина. Після перемоги над польсько-шляхетським військом у Цецорській битві 1620 р. вона почала готуватися до завоювання Польщi й Русі-України. Навеснi Ослаблена поразкою під Цецорою Польща перебувала у політичній ізоляції через ворожi відносини із Моск. державою, Швецією та ін. Потрапивши в скрутне становище, польс. уряд звернувся до укр. козаків із закликом взяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права та привілеї

Загальна козацька рада прийняла рішення виступити разом з польсько-шляхетським військом проти турецько-татарської агресії. Одночасно запорожці почали напади на турецькi і кримськi чорноморські прибережнi міста. Козацькi загони вели героїчну боротьбу, стримуючи просування турецького війська до Хотина, поблизу якого був укріплений табір польсько-шляхетського війська. Після скинення з гетьманства Я.Бородавки і обрання гетьманом П.Сагайдачного козацьке військо 1.ІХ.1621 р. з'єдналося під Хотином з польсько-шляхетським військом. В останньому, генеральному штурмі 28.IX.1621, коли турецьким силам вдалося оволодіти польсько-шляхетськими укріпленнями, козацьке військо ударами з флангів розгромило ворога. Побоюючись остаточного знищення своїх військ, султан змушений був припинити воєннi дії і укласти Хотинський мир 1621 р. Головна заслуга в перемозі над турецько-татарськими військами належала українським козакам. Вони своїм безприкладним героїзмом і мужністю врятували польсько-шляхетське військо від розгрому й ліквідували небезпеку тур-татар поневолення українського і польського народів. Перемога в Х. В. мала велике міжнародне значення. Вона примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

12.Які існують історико-правові оцінки Переяславсько-Московських домовленостей 1654 р. і які з них, на Вашу думку, є найбільш точними? Відповідь обгрунтуйте.

НАУКОВІ ОЦІНКИ ДОГОВОРУ 1654 р. Історики по-різному оцінюють суть цієї угоди:

а) «персональна унія» (незалежні держави, що мають власні уряди, визнають владу одного монарха);

б) «васальна залежність» України від Росії;

в) «автономія» України в складі Росії;

г) «возз'єднання» українського та російського народів; ґ) «військовий союз» між Україною й Росією.

Хоч би як було, укладаючи договір, кожна зі сторін вкладала в нього свій зміст: московська розглядала його як крок до оволодіння Україною, українська — сподівалася зміцнити власну державність.

При всій його невизначеності Переяславський договір 1654 р. мав далекосяжні наслідки:

— на міжнародному рівні він свідчив про відділення й незалежність козацької України від Речі Посполитої;

— підтвердив визнання Москвою внутрішньополітичного суверенітету Української держави, недоторканність існуючих державних інститутів і створеної системи суспільно-економічних відносин.

Історичне значення україно-московської міждержавної угоди

• Юридично зафіксувала акт відокремлення і незалежності від Речі Посполи тої Війська Запорозького та оформлення над ним протекції московського царя.

• Відкрила перед Україною реальну перспективу за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги і об'єднати всі українські землі в межах однієї держави.

• Стала поворотним пунктом в історії України, Росії та всієї Східної Європи. Відстала та ізольована від Європи Росія здійснила важливий крок на шляху до перетворення на велику державу. Доля України на кілька століть стала в усьому — доброму і поганому — пов'язана з долею Росії.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

14. Як відбувалася ліквідація царизмом автономії України у 2 половині 18 ст і який вплив на ці процеси мала втрата українськими автономіями прикорд. статусу

Скасування імперських внутрішніх тарифів 1754 р. і прикордонного тарифу між Гетьманщиною і Росією 1755 р. позбавили гетьмана прибутків. Але, завдяки енергійним протестам Розумовського, імператриця виділила гетьманові 50 тис. карбованців на рік як компенсацію від імперської скарбниці. Коли Колегія іноземних справ на чолі з ворогом Розумовського А.П.Бестужевим-Рюміним зажадала звіту про використання цих фондів, гетьман відмовився підкоритися. Відмова стала причиною запеклої боротьби, внаслідок якої імперська влада прийняла пропозицію гетьмана про адміністративне підпорядкування Гетьманщини Сенатові.

Остаточна ліквідація української автономії відбувалася протягом 1764-1783рр.

Після ліквідації гетьманства 1764р. вся повнота влади в Україні зосередилася в руках Другої Малоросійської Колегії на чолі з графом П.Румянцевим. Було взято жорстокий курс на централізацію та русифікацію. У 1775 році було знищено Запорізьку Січ, у 1781р. ліквідовано полкову систему на Гетьманщині, утворено намісництво за російським зразком, у 1783р. юридично оформлено кріпацтво, крім того за селян лівобережжя і слобожанщини поширювалися загальноросійські закони.Намагаючись підпорядкувати собі українську еліту Катерина ІІ видала «Жаловану грамоту дворянству», відповідно до якої українська знать звільнялася від військової служби та урівнювалася у правах з російським дворянством. Внаслідок цих акцій було остаточно ліквідовано українську автономію.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

18. Як «столипінська реакція» позначилася на укр..русі та соц.-економ.становищіукр..земель у складі Рос.імперії?

Одним з елементів столипінської реакції було переслідування національних меншин. У 1910 р. Столипін видав обіжник, в якому зачислив український народ до "чужородних" і забороняв будь-які українські організації. У часи столипінської реакції були закриті товариства "Просвіта", заборонено продавати українські книжки проводити концерти, вечори. В Україні, як І в усій Російській Імперії, формуються шовіністичні організації.

Важливим елементом політики російського самодержавства в період реакції було насадження ідеології великодержавного шовінізму й посилення національного гніту.

Аграрна політика Столипіна, яка переслідувала мету створити на селі міцне, заможне селянство як опору самодержавного режиму. Селянам дозволялось виходити з общини, селитися окремо, "на відрубах".

Столипінська реформа мала найбільший вплив в Україні, бо вона відповідала старим традиційним формам землеволодіння.

За ініціативою Столипіна запроваджувалося три групи заходів:

1) руйнування общинного землеволодіння й встановлення приватної власності селян на викуплену ними общинну землю;

2)допомога селянам, переважно заможним, через селянський банк для купівлі казенних і поміщицьких земель з метою створення можливо більшого числа хуторів (відрубів);

3)переселення селян із густонаселеного центру на окраїни - в Сибір, Середню Азію, на Кавказ.

Здійснення столипінської реформи в певній мірі підірвало підвалини сільської общини.

Таким чином, столипінська реформа з аграрно-селянського питання носила суперечливий характер. По-перше, вона створювала стимул для певних верств селянства, які, вийшовши з общин, мали можливість створювати високотоварні господарства. По-друге господарств. Чимало селян покидали села й поповнювали ряди пролетаріїв. У цілому столипінська реформа не забезпечила вирішення аграрно-селянського питання в Росії.

Антиукраїнська репресивна політика не припинилася після смерті Столипіна. Репресії викликали зворотню реакцію. Під їх впливом на бік українського руху перейшли навіть ті, хто раніше тримався осторонь. Водночас антиукраїнські реформи використали й російські опозиційні сили як привід для критики дій царського уряду.

Загалам же напередодні першої світової війни український рух у Російській імперії був дуже слабким через постійні заборони і переслідування.Тяжко було приступати до будівництва національної держави, не маючи за собою навіть початкових українських шкіл. Демократичні традиції національного відродження кін19-поч20ст стали міцним набутком українського руху і в XX ст.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

19. Як Ви можете охарактеризувати взаємини Центральної Ради с Тимчасовим урядом Росії та більшовицьким урядом Радянської Росії?

Спочаткуосновним супротивником Раднаркому в Українібула не Ц.Р., а підпорядкованіТимчасовомуурядовіоргани. у Господарями становища залишилисябільшовицькийреволюційнийкомітет і Ц.Р. Вони перебувалиміж собою у станіозброєногонейтралітету. Щобподолатинаціонально-визвольнийрух в Україні без прямоїконфронтації, керівникибільшовицькоїпартіївирішилиперетворити Ц.Р. на виконавчийкомітет рад України.Іншими словами, більшовики задумали використатистворюванні Ц.Р. формидержавності, але надатиїмрадянського характеру. Так у боротьбі з українськимнаціонально-визвольнимрухомнародиласяідеянаціональноїрадянськоїдержавності. Вдаючись до політичнихметодівборотьби за владу в Україні, більшовики не забували й про збройну силу. Вони утвориливійськово-революційнийкомітет, який почав готуватиновеповстання в Києві. Та Ц.Р. випередилаїх. У ніч на 13 грудня 1917 року українськічастини оточили казармибільшовицькихвійськ, роззброїлиїх, посадили в ешелони і відправили до Росії. ОднакРаднарком і Ц.Р. не визнавали стану війниміж собою.Підкреслено лояльно поводилась українськаадміністрація. У містахУкраїни нормально працювалиорганізації та установи, щоперебувалипідбільшовицьким контролем. Українамимоволі ставала оплотом антибільшовицьких сил. Назрівавконфлікт.

ЦР хотілиукладендоговір з РосійськоюРеспублікою про федеративнівідносини. Ц.Р. звинувачуваласявтому, щовідмовиласянегайноскликатикрайовийз’їздукраїнських Рад і не визналавлади в Україні. Поряд з цимРаднаркомвисував до Ц.Р. 4 ультимативнівимоги: відмовитисявідспробдезорганізуватиспільний фронт; не пропускативійськовихчастин з фронту на Дон або в іншірайони з ворожимийому урядами; пропускатиреволюційнівійська на Південний фронт; припинитироззброєннярадянськихполків і червоногвардійціввУкраїні.

Відносини ЦР з Тимчасовим урядом 1917р.:

-травень-ігнорування делегації ЦР у Петрограді при бувшої для вимагання позитивного рішення щодо автономії України

-Прибуття Тимчасового уряду до Києва. Вироблення компромісного рішення щодо автономії України, яяке відкладалось до установчих зборів

-серпень прибуття делегації з Винниченком до Петрограда - Подання на затвердження тимчасового статуту генерального секретаріату. – категорична відмова

-вересень – делегація УЦР зажадала від Тимчасового уряду чітко визначитися у нац. Політиці - Т.У. не дав чітких відповідей.

-жовтень – Ген секретаріат повідомив Т.У. про вступ в управління Україною. – внаслідок розпочалась підготовка судового процесу проти ЦР і ГенСЕкр, звинувативши їх у держ. Зраді.

- листопад – в результаті більшовицького перевороту ТИмч. Уряд було повалено.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

20.Як ви оціююте політику Скоропадського?

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ:

— сформовано Кабінет міністрів з великих землевласників, в основному російськомовних (деякі українські діячі відмовилися ввійти до кабінету через розгін ЦР);

— налагоджено дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція і т.п.), що забезпечило майже безперебійне постачання Німеччини продовольством, сировиною і т. д.);

— почато формуваннябілогвардійськоїПівденноїармії на чолізіставлеником Краснова — генералом Семеновим;

— відновленопоміщицькеземлеволодіння.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ:

— союз із Німеччиною;

— встановлення дипломатичних відносин із 12 країнами;

— підписання мирного договору з Росією (12 червня);

— нескінченна дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що прагнула анексувати східно-галицькі землі та Холмщину;

— контакти з білокозачим Доном.

У цілому влада Скоропадського не була стійкою, тому що:

— не вирішила економічних проблем — повернувши дореволюційні порядки на селі;

— не створила національно-незалежної держави, оточивши себе царськими чиновниками, що мріяли про «велику та неподільну Росію»;

— проводила каральні експедиції (на захист поміщиків і німецьких постачань);

— опора на німецькі війська була нестійкою, бо Німеччина програвала війну, і в ній назрівала революція;

— соціальна база Гетьманщини (великі власники) була занадто вузькою, щоб влада протрималася тривалий час.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

21. Які успіхи і прорахунки були у політиці Директорії

Прихіддиректорії до владибувзабезпеченийвдаловибраним моментом для атаки на гетьманськийрежим,аджесаме у середині листопада 1918р П.Скоропадськийтільки-но лишився без підтримкиНімеччина,якапотерпілапоразку у 1 світовійвійні,відмовивсявіддержнезалежностіУкр і проголосив проросійський курс. У складіДиректорії Були:В.Винниченко,С.Петлюра,Ф.Швець,О.Андрієвський,А.Макаренко.14.11.1918 булопроголошеноутворенняДиректорії УНР.

У внутрполітиці Д провозгласила:востоновленняУНР,Але без владиУЦР;поновленнязаконівУНР;проведенняаграрноїреформи,ліквидаціяприватноївласності;введеннядерж контролю над виробництвом і розподіломпродукції;встановлення 8-годинного робочогодня;право на діяльністьпрофсоюзів.

У зовнішнійполітиці Д орієнтувалася на країниАнтанти(Великобританія,Франція).але Антанта відмовиласяпризнаватиДиректорію.ПредставникиАнтантивимагалиреорганізуватиД,вивести з її складу Петлюру,авзамінгарантівалидопомогу у борьбі з більшовиками.УкраїнувизналиУгорщина,Чехословакія,Голландія,Ватикан,Італія і інші.

Але директорії не вдалосявтримати Владу.Момент захоплення влади був і своєрідним піком її успіху.елемент дезорганізації вносило особисте протистояння лідерів,відсутність у них єдності поглядів на першочергові завдання та політичну оріентацію.так,якщо Винничеко виступав за союз з більшовицькою Росією протии Антанти та за пріоритетне вирішення соц проблем,то Петлюра схилявся до зближення з країнами Антанти,а першочерговим завдання вважав зміцнення незалежності держави через посилення армії та її адміністративних органів.Несприяли консолідації суспільства і хвиля арештів,і безрозбіркове закриття утворених за часів гетьманату установ,заборона вживання рос мови і позбавлення політ прав усієї інтелегенції.

ОПИНИВШИСЬ В КРИТИЧНІЙ СИТУАЦІЇ,Директорія намагалася низкою дипломатичних кроків(налагодження контактів з Антантою,проголошення Акта воззєднаня УНР і ЗУНР) вивести державу з політичної ізоляції,знайти засоби для зміцнення власних дипломатичн,фінансових та воєнних позицій.Але це не виправдило сподівань.

Отже,приходу до владисприяли народна підтримка,швидкефомуваннячисленноїармії,авторитетні та впливовілідери,вдалообраний момент для повстання.Протенедалекоглядна,суперечливавнутрполітика,відсутністьмоделідержавотворення,яка відповідалареаліям,протистояннялідерів,катастрофічнослабіючаармія,міжнароднаізоляція;втрата контролю за розвиткомподій Були слабкими сторонами Директорії,які не дали змогиїйнадовговтриматися при владі та утвердитинезалежну УНР.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

22. Яким чином сталінськамодернізаціязумовила голодомор 1932-1933рр?

Голод 1931-1933 років бувспричиненийнасильницькою суцільною колективізацією горезвісниихлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркуленя, відвертим масовимтерором тоталітарного режиму проти селян Україні.

Причиною голоду вважаютьйогоштучнийхарактер, походження, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом.Існуєдумка, що голод був наперед спланованийзадля фізичного винищеннясаме українських селян.

Голод стався внаслідок насильницькогозапровадження комуністичної доктриниу сільському господарстві яку українські селяни не сприйняли, той що від діда- прадіда займалися хліборобством на власній землі. Дослідники доводять, щоцебувнаслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне- голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучне. Основною причиною голоду стала розвестка, яку повторно запровадилив січні 1928 долі, офіційно її називали хлібозаготівельним планом. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичними та моральнимизнущаннями над селянами, якимпоступово стало брауквати все більше хліба. Селяничинили опір, почалиховати хліб на «чорнийдень».Урядвишукував нові форми і методи заготівель сільськогосподарської продукції, щобзабезпечити шалені темпи «соціалістичної індустріалізації». Вихід булознайдено. Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, щосамемасова колективізація сприятимеподоланню зернової проблеми.

Мета масової колективізації цестворення декількох десятків тисяч колгоспів замість 5 мільйонів розпорошенихселянськихгосподарств, щосприяло б швидкомувиконаннюхлібозаготівель. Колектівізаціяпризвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. Цьогоще цілком вистачало, щобпрогодуватинаселення республіки, однаксоюзнийурядпродовжуваввстановлювати для Україні непомірні хлібозаготівельні плани. Як наслідок, вже наприкінці 1931 долі в Україні почався голод.

Голод 1932 1933 рр. для українців був тим же, чим нацистський геноцид для євреї або різанина 1915 р. для вірмен. Ця трагедія, масштаби якої просто неможливо усвідомити, завдала нації непоправного удару, соціальні, психологічні і демографічні наслідки якої дають знати про себе і сьогодні. Вона ж кинула чорну тінь на «перемоги» радянської системи і методи їх досягнення.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

23.Який внесокзробиливоїни УПА в боротьбу за державністьУкраїни у 40-50рр.

Українськаповстанча (повстанська) армія (УПА) — підпільназбройно-політичнаформація, створена на ЗаходіУкраїни у червні1941 року представникамиУряду УкраїнськоїНародноїРеспубліки в екзилі; у жовтні1942 року назвуперейнятоОУН(б). Головне завдання УПА: оборона та звільненняукраїнськогонаселення як і віднімецької, так і відрадянськоїокупації.

УПА діяла по 1953 рік, коли активніїїдіїприпинено, а окремівогнищаспротивудіяливпродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. - Василь Кук.

Ставлення до історії УПА у українськомусуспільствівпродовжроківнезалежностіколиваєтсяміжпозитивним (борці за незалежність) і протилежним (німецькіколаборанти): сама оцінка часто опирається на пропагандистськіштампиобохсторін. Питання про офіційневизнання УПА воюючою стороною у Другійсвітовоївійні та пов'язане з цимпитаннямнадання ветеранам УПА пільг на державному рівні (декільказахідних областей вжеприйнялицерішення на своємурівні), досізалишаютьсяневирішеними. Але з 2005 року в Україніофіційностяткуютьсярічницістворення УПА (14 жовтня1942, День Покрова).

БоротьбаУкраїнськоїповстанськоїармії — складоваУкраїнськоговизвольногоруху 1920—1950 років.

Зїїініціативи створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) як верховнийполітичній центр, якомупідпорядкувалася УПА. Силою УПА являласятакож і політична платформа: вона включала гасло самостійностіУкраїни та боротьбу за основнігромадські права, за демократію, за рівні права меншин і за співпрацю з іншимипоневоленими народами проти нацизму і більшовизму.Напереломі 1943—44 УПА буланайчисленнішою за весь час свогоіснування, об'єднуючи не менше 40 000 осіб, у тому числі й підпільні кадри ОУН. Роком пізніше, після переходу фронту, вже в радянськійдійсності, сили УПА зменшилися до 20—25 тисячосіб.

Героїчнаборотьбавоїнів УПА зробилазначнийвнесок у розгромнімецько-фашистськихокупантів. результатігероїчнихзусиль УПА і радянськихвійськ у 1944 р. Українубулозвільненовіднімецькихокупантів. Але боротьба УПА продовжувалась, тільки не з німцями, а з радянськимсуспільним ладом, оскількивінпродовжував ту саму ганебнуполітику, яку він проводив і до початку війни 1941 р.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

24. Як вплинули на розвиток економіки УРСР і добробут її громадян реформи 50-х – початку 60-х р. ХХст.?

Позитивні зрушення не були дуже вагомими через нереалістичні надпрограми, що почали втілюватись у життя вже в 1954 р.

1.освоєння цілинних і перелогових земель.. її суть полягала в освоєнні майже 13 млн га земель у Казах­стані, Сибіру та Північному Кавказі. Україні в цій програмі відводилась роль джерела матеріальних і людських ресурсів. Відправлено дуже багато людей.

2.розширенняплощ посівів кукурудзи та інших «диво-культур». Проте кукурудзяна кампанія не дала очікуваних результатів. У багатьох районах не­виправдані обсяги посівів кукурудзи призвели до порушення сівозмін, струк­тури грунтів, зниження врожайності зернових тощо.

3. різке збільшення виробництва м'яса ти іншої продукції тваринництва. Із цією метою почалось будівництво гігантських відгодівельних комплексів. Це породило проблему забезпечення худоби кормами і ветеринарним обслуговуванням.

4. У 1959р. було прийнято постанову про заборону утримувати худобу і мати присадибні ділянки в містах і робітничих селищах. Ця кампанія завдала нового удару по тваринництву, загострила продовольчу проблему в країні.

5.У 1957— 1960рр. була проведена нова кампанія з укрупнення колгоспів та перетворення колгоспів на радгоспи. Значна кількість колгоспників підтримували останні заходи, бо вони отримували гарантовану оплату праці та пенсійне забезпечення за віком.

6.У 1958 р. було ліквідовано МТС, а сільгосптехніку, що їм належала, мали викупити колгоспи за завищеними цінами впродовж півтора року. Це був ще один удар по сільському господарству.

7. У 1962р. у сільському господарстві було запроваджено територіальну сис­тему управління: створювалися виробничі колгоспно-радгоспні управління, які об'єднували 3—4 адміністративні райони. Ця реформа також не дала ба­жаного результату. Управлінський аппарат аграрного сектору не скоротився, як передбачалося, а зріс.

Висновок про діяльність в с/г: Зрештою непродумана реформаторська діяльність у сільському господарстві обернулася кризою. Посуха 1963 р. призвела до скорочення на 30 % валового збору зернових. Щоб уникнути голоду, радянське керівництво було змушене вдатись до закупівлі зерна за кордоном. С/г до кінця існування СРСР залишалося у кризовому стані.

8.В 1953 р. керівництво проголосило курс на переважний розвиток промисловості групи «Б», усе ж пріоритетним залишався розвиток важкої промисловості. У республіці розвивались галузі, що закріплювали статус УРСР як паливно-енергетичної бази СРСР.

Наслідкистворенняраднаргоспів для України

Позитивні

• Скоротився адміністративно-уп­равлінський апарат

• Система управління стала більш раціонально використовувати ма­теріальні й трудові ресурси

• Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджу­валися взаємовигідні зв'язки, скоро­тилися безглузді перевезення

• Збільшилося виробництво товарів народного споживання

• Розширено госп права респуб­лік

Негативні

• Невиконання завдань шостої п'ятирічки

• Намагання кожним радгоспом налагодити випуск повного пе­реліку продукції, що було не­раціонально

• Поява «місництва»

• Стало підставою для боротьби місцевого партійно-державного керівництва за права республік

Для населення найбільш відчутними були реформи соціальної сфери. Зага­лом вони сприяли підвищенню рівня життя. Успіх у соціальній політиці давав М. Хрущову підтримку з боку народу й додаткові переваги в боротьбі за владу з його опонентами.

25. Що зумовило виникнення українського дисидентського руху і за що боролись українські дисиденти?

Дисидентство (незгодні) — виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни, протистояння офіційній ідеології та політиці; відступництво від учення панівної церкви. Ідеологічною основою руху попервах став марксизм-ленінізм, але вже скоро діячі дисидентського руху переконалися, що без свободи і демо­кратії справжньої незалежності Україна здобути не може.

Особливості руху

• Стає більш масовим і організованим

• Були відкинуті ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух став носи­ти яскраво виражений антитоталітарний характер

• У поглядах дисидентів прослідковувався майже весь ідеологічний спектр

• Зв'язок з громадськістю країн Заходу і міжнародними правоохоронни­ми організаціями

• Заперечення насильницьких методів боротьби

• Прагнення легалізувати свою діяльність

• 80 % дисидентів становила інтелігенція

Течії дисидентського руху

-За соціалізм з «людським обличчям»

-Національно-визвольна течія

-Демократичнаправозахистна течія

-Релігійна течія

Методи боротьби дисидентів

1. Листи-протести до керівних ор­ганів УРСР і СРСР. Протес­ти, відкриті листи, звернен­ня на адресу міжнародних організацій та урядів демокра­тичних країн

2. Акції солідарності з іншими народами, які зазнали утисків з боку тоталітарної системи; підтримка кримських татар у їх прагненні поверну­тися на батьківщи­ну; відстоювання ідеї рівноправності народів

3. Видання і розповсю­дження самвидаву, розповсю­дження листівок

4. Індивіду­альні про­тести, ви­вішування синьо-жовтих прапорів

5. Створен­ня право-захисних організа­цій

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

28. У чому, на Вашу думку, полягаютьголовні труднощі європейської інтеграції України?

Одним із провідних напрямків зовнішньої політики України є участь у загальноєвропейському процесі і, зокрема, у процесі європейської інтеграції.

Із 1992 р. Україна стала учасником Наради з безпеки та співробітництва у Європі (НВСЄ) і підписала ключовий документ НБСЄ — Гельсінський Заключний Акт. Це стало свідченням визнання рівноправності України у творенні демократичних міждержавних відносин і безпеки в Європі. Із 1 січня 1995 р. НБСЄ стала постійно діючою організацією — ОВСЄ, важливим елементом загальноєвропейського дому. На початку грудня 1994р. на зустрічі глав держав і урядів НБСЄ (ОБСЄ) у Будапешті лідери чотирьох держав — України, СІЛА, Великої Британії та Росії— підписали Меморандум про гарантії безпеки України. У ньому три ядерні країни підтвердили свої зобов'язання поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, утримуватися від загрози чи використання сили проти України.

9 листопада 1995 р. Україна першою серед країн СНД офіційно вступила до Ради Європи (РЄ). Це дало можливість брати участь у виробленні спільної політики Європейських держав у галузі прав людини, трансформувати національні державні та суспільні інститути відповідно до загальноєвропейських вимог.

Вступивши до РЄ, Україна взяла на себе ряд зобов'язань, які стосуються, насамперед, приведення її правової та політичної систем у відповідність до вимог цієї організації. Так, згідно з рекомендаціями РЄ, в Україні було скасовано смертну кару. Незважаючи на опір деяких сил у державі, виконання рекомендацій РЄ відповідає національним інтересам України, наближає її до стандартів демократичного суспільства. Для контролю за виконанням узятих на себе зобов'язань щодо України запроваджено постійно діючий моніторинг стану справ із правами людини. За період від 1995 до 2004 рр. Україні неодноразово загрожували виключенням із РЄ за невиконання зобов'язань. Така ситуація не найкращим чином впливала на імідж України та її відносини з Європейськими державами. Це також негативно відбивалося на євроінтеграцій-них прагненнях України. Проте після «помаранчевої революції» моніторинг РЄ становища в Україні було знято.

Важливе значення для просування України на шляху до європейської інтеграції має співробітництво з Європейським Союзом (ЄС). У 1992 р. Україна долучилась до співробітництва з європейськими фінансовими організаціями, зокрема, ставши членом Європейського банку реконструкції та розвитку, який був створений для допомоги країнам Східної Європи подолати комуністичне минуле. Тоді ж і почалося співробітництво з ЄС. Українське керівництво проголосило стратегічною метою вступ до цієї впливової міжнародної організації. У 1994р. була підписана, а в 1998р. набула чинності закону Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. У документі проголошувалися такі цілі співробітництва: розвиток політичного діалогу; сприяння розвитку торгівлі, інвестицій; створення умов для взаємовигідного співробітництва в усіх галузях; підтримання зусиль України зі зміцнення демократії, розвитку її економічного потенціалу та завершення переходу до ринкової екоміки. Загальну стратегію ЄС щодо України було затверджено в 1999 р.

У липні 2002р. відбувся самігп «Україна—ЄС». Основними питаннями, що обговорювалися, були надання Україні статусу країни з ринковою економікою та асоційоване членство країни в ЄС. За підсумками роботи саміту було прийняте рішення, що Україна не відповідає вимогам ЄС і не потрапляє до хвилі розширення ЄС у 2004 і 2007 рр. У 2003р. Україні було надано статус «країни-сусіда ЄС». Щоб зменшити негативні наслідки від вступу до ЄС сусідів України, із ними були укладені угоди про спрощення візового режиму.

У 2005 р. починається новий етап у співробітництві з ЄС. Нове українське керівництво на чолі з Президентом В. Ющенко спрямувало всі зусилля на досягнення стратегічної мети — вступ до ЄС. Основними кроками на цьому шляху є надання Україні статусу країни з ринковою економікою, вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), подання заявки на вступ до ЄС, початок переговорного процесу про умови вступу, набуття асоційованого членства в організації, вступ до організації. Проте у 2005—2007 рр. цей процес було пригальмовано. Єдиним успіхом у цей період стало надання Україні статусу країни з ринковоюекономікою.

Нові перспективи для співробітництва з ЄС відкрилися після вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ). Розпочалися переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Проголошення Україною без'ядерного статусу сприяло налагодженню тісних відносин із НАТО. У 1994 р. Україна стала учасником програми НАТО «Партнерство заради миру». У 1996 р. була схвалена індивідуальна програма партнерства Україна—НАТО. У 1997 р. в Мадриді між Україною та НАТО було підписано «Хартію про особливе партнерство». У хартії проголошувалося, що НАТО відкрите для вступу нових членів та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, недоторканість її кордонів. Був визначений механізм консультацій між двома партнерами. Україна розглядає НАТО як найбільш ефективну структуру колективної безпеки в Європі, хоча не схвалила дії НАТО в Югославії. Для більш тісного співробітництва в Києві відкрито офіс воєнного представництва НАТО. На Празькому саміті НАТО в листопаді 2002 р., про розвиток Хартії і рішення України (травень 2002 р.) про повноправне членство в Альянсі, було затверджено План дій і Цільовий план на 2003 р., який містить перелік кокретних дій, які б переконали НАТО в серйозності намірів України. Згідно з цими документами Україна брала на себе зобов'язання забезпечити свободу слова, розвиток громадянського суспільства, захист прав і свобод громадян, розв'язання важливих економічних і соціальних проблем, щоб наблизитись до європейських цінностей і стандартів.

У 2004—2007 рр. процес відносин із НАТО загальмувався через значну полі-тизацію цього питання всередині країни. У 2007 р. Прем'єр-міністр України В. Янукович заявив у штаб-квартирі НАТО, що Україна не буде підписувати План дій із набуття членства в організації. Після дострокових парламентських виборів 2007 р. відбулася зміна правлячої коаліції. У лютому 2008 р. до штаб-квартири НАТО було надіслано листа з підписами Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України про бажання України підписати План дій и набуття членства ворганізації. Цей листвикликав чергове загострення протистояння в парламенті між коаліцією та опозицією. Висновок. За роки незалежності Україна зробила вагомі кроки в напрямку Європейської інтеграції. Так. країни стала членом ОБОЄ. РЄ, СОТ та інших європейських регіональних організацій, набула статусу країни з ринковою економікою. Але цей процес відбувається в умовах гострого внутрішньополітичного протистояння та зовнішньополітичного тиску з боку Росії.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

29. Як би ви оцінили перебіг українсько-російських стосунків у 1991-2005рр.?

1991–1993. Домінування Росії (економічна і політична залежність, прагнення встановлення рівноваги)

1993–1997. Динамічне протистояння сторін навколо ідеології та принципів взаємовідносин (Договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство» 31тра97, угоди про базування в Криму ЧФ РФ на період 1997–2017, Закон «Про приєднання до Статуту Ради Європи» 31жов95, заснування місії України при НАТО 4гру97, підписання «Хартії про особливе партнерство» з НАТО 9лип97)

1997–2000. Урівноваження західного та східного векторів зовнішньополітичної орієнтації України (створення ГУУАМ)

2000–2004. Повернення України під патронат Росії (Гостра політична криза 2000 – 2001 рр. («Касетний скандал»), неадекватне національним інтересам зближення з Росією)

з 2005. Домінування західного вектору зовнішньо політичної орієнтації України ("Пом. революція", криза у відносинах)

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

30. Розкрийте суперечливість соціально-економічного розвитку України у 1991-2004рр.?

1991-94 - повторенняросійськоїполітики "шоковоїтерапії", криза в економіці. Прем'єр-Міністри: Фокін, Кучма, Звягільський

1994 - Президент Кучма впроваджуєновіекономічніреформи: прискоренняприватизації, легалізація за рахуноклібералізаціїподатковоїполітикитіньовоїекономіки, активізаціяінвестиційногопроцесу, отримання максимального економічногоефектувідзовнішньоїторгівлі, стимулювання аграрного сектору, підвищенняефективностівикористанняресурсів, розвитоксоціальноїсфери. Перехід до ринковогопринципкціноутворення

2004 - усілякіуспіхи), зокрема: зростання ВВП, обсягівпромисловоговиробництва, виробництвасільгосп. продукції; позитивне сальдо зовнішньоїторгівлі. Проте:

- збереження та поглибленняструктурнихдеформацій

- фізичне та моральнестарінняосновнихвиробничихфондів

- неефективневикористанняекономічногопотенціалу

- низськийрівеньекономічноїсвободи, високийрівеньризику

- загрозабезпецідержави у сферіенергопостачання

- "тіньова" економіка

- загострення проблем у соціальномусекторі

26.Визначте позитивні та негативні наслідки брежнєвського консервативного правління для України.

У період хрущовської відліги в процесі реформування тоталітарною системі с СРСР було на якийся час виведено з рівноваги.однак знищити її не вдалося. Після усунення Хрущова суть консервативного курсу нового керівництва позначається стабілізація, яке стало своєрідним символом брежневської епохи. Суть нових підходів полягала в розширенні самотійності підприємств, посиленні прямих договірних звязків між ними, всиановленніразумних зі сторонни економіки цін, матеріальні премії за результати праці та інше.

Реформа почалася у січні 1966 р. 8ма пятирічка була золотою,так як в це період(1966-70) відбівалося прискорення розвитку господарства, поліпшення показників виробництва.

Основні протиріччя реформи1965 полягають у намаганні владних структур водночас інтенсифікувати 2 взаємовиключні процеси: посилити централізм в економіці та задіяти економічні регулятори (рентабільність,прибуток). Це протиріччя значною мірою відбивало співвідношення сил між консервативною лінією Брежнєва і реформаційною Косигіна.

В економіці варіант жорстокого адміністративного позаринкового управління одержавленим господарством змінюється узгоджувально-бюрократичном.Нарастаюча бюрократизація економіки,фактичне збереження авторитарізму в політиці,поява нового культу-культу сірості в управлінні державою призвели до появлення та поглиблення кризових явищ у народному господарстві України. Але всі основні показники періоду 1965-85 постійно зростають.

Однією з головних причин затухаючого диспропорціонального економічного розвитку була научно-технічна революція 60х років. Також повліяли несприятлива демографічна ситуація,криза організції праці,нездатність існуючої системи забезпечити ефективне, раціональне використання людських ресурсів та інтелектульного потенціалу.

Проте Укр крім цього мала особливості власного розвитку економіки,які ще більше ускладнювали ситуацію в республіці:

1)деформована структура розміщення продуктивних сил.це зумовило не тільки появу товарного дефіциту,а й загострення низки екологічних,демографічних та соц проблем.

2)катастрофічна екологічна ситуація. Кат.ек.пр. посили гостроту демограф проблеми

3)значна зношеність

4)хронічне відставання за принциповими економічними показниками.

Водночас у соц сфері Укр намітилися також негативні тенденції: уповільнення темпів зростання доходів населення,збереження і поглиблення відставання від країн Заходу щодо рівня споживання на душу населення,загострення житлової проблеми,зниження рівня охорони здоровя.

Отже,для соц-ек розвитку Укр в період 1965-85 рр були характерні диспропорційність,затухання,тенденція до стагнації.Кризові явища дедалі більше поглиблювалися під впливом особливостей функцінювання господарства республіки.

6. Чи була Річ Посполита Обох Народів «матір’ю» чи «мачухою» українському козацтву наприкінці XVI – на початку XVIIст.

11. Яка держава служила моделлю для розбудови Хмельницьким Гетьманату? Чим Гетьманат відрізнявся від свого прототипу?

13.Проаналызуйте зміни у державному устрої Гетьманщини в період наступу царизму на її автономію у друг.пол. 17-поч. 18.

Капітуляція в 1676р правобережного гетьмана Дорошенка ійого присяга цареві не зняли проблеми територіального розколу укр.. на заміну йому прийшов Ю.Хмельницький. розпочався новий етап збройного протистояння між Правоб і Лівобер. Опір Лівобережжя здійснював гетьмаг І.Самойлович.

Вічний мир ускладнив становище Самойловича.але й поставив останню крапку в розподілі укр. земель у 17ст. після укладення між Рос і Річчю Посполитою договору центр політ і культурного життя укр. зосереджується на Лівобережжі- гетьманщині. Тривалий час ту зберігаються певні елементи державность,створеної в ході Укр. нац революції 1648-1676рр- виборність гетьмана та старшини, система місцевого управління, судочинство, козацьке військо.

Після усунення Самойловича 1687 до влади приходить І.Мазепа. він веде сетопророрс орієнтацію. Аде в роки Північної війни між Рос і Швецією, укр. держава потрапляю у тяжке становище.пермога будь-якої із сторон веде до загибелі укр. держави. Мазепа укладає угоду з шведами 1709, якак передбачає відновлення держ незалежності укр.. але всі ці спроби не зазнали результату.

Наступним гетьманом стає П.Орлик 1710р. він уклав «Конституцію прав і вольностей Війська Запорожського»(Бендерська конституція) модель держави базувалася на демократичних засадах суспільного життя. В ній зафіксовані обмеження самовладдя гетьмана, розширення демократ засад у суспільстві, повернення прав і вольностей З.С, підтвердження статусу укр. міст, обмеження соц експлуатації,права православ’я Укр.. орлик активна намагався реалізувати свою програму та відновити укр. державу. Але його спроби також не увінчалися успіхом.