Читайте также:
|
Безсполучниковими називаються складні речення, частини яких поєднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками або сполучними словами, а лише інтонацією. На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі.
Проблема БСР не нова. До цього часу не всі різновиди його описані й проаналізовані, не визначено статус інтонації як сполучного засобу. Багато питань залишається, які стосуються синтаксичної форми та особливостей синтаксичного значення. Та й сам статус БСР є проблематичним.
Деякі вчені (М.Поспєлов, С.Дорошенко) обґрунтовують думку про особливий статус БСР, яким властива власна форма, відповідне синтаксичне значення і власні особливі різновиди синтаксичного зв’язку.
Друга точка зору – ґрунтується на віднесеності їх до різних типів сполучникових речень (Вихованець, Кислиця).
Рос. вчені (автори Русской грамматики, 1980) доводять, що БСР переходить у текстову площину: “Об’єднання речень у безсполучникове сполучення здійснюється через інтонацію, і в ряді випадків, через за доп. спец. граматичного оформлення слів. Речення, які входять у безсполучникове сполучення хар-ся смисловим взаємозв’язком або єдністю текстотвірної функції, тобто спільною участю в утворенні певної відносно закінченої частини тексту”.
І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська трактують БСР як комунікати, тобто поєднання предикативних частин, що не набули адекватного мовно-системного виміру.
Очевидно, що БСР становлять перехідне синтаксичне утворення, про що свідчать регулярність вияву смислових відношень між предикативними частинами, власні синтаксичні форми і синтаксичне значення. Саме тому більшість дослідників дотримується думки про самостійність БСР в системі складного речення.
На сьогодні не викликає сумніву той факт, що смислові відношення між частинами БСР спираються на лексичне наповнення частин. Тож, семантика БСР – це важлива складова концепції.
БСР відрізняється від сполучникових речень тим, що в об’єднанні його частин використовуються як спільні для них, так і суто безсполучникові засоби.
З боку семантико-синтаксичного аспекту це:
- спільний другорядний член речення (У селі розпочалися весняні роботи, люди працювали і день і ніч);
- уживання вказівних займенників, співвідносно-займенникових слів (Все село там таке: всяк тобі допоможе);
- неповнота однієї з частин (як правило, 1-ї) (З поведінки Сергія все відразу стало зрозумілим: він був не в настрої);
- співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків (Минула осінь, одвіяла зима, настала бентежна пора рясту, пора зацвітань і відцвітань);
Також – порядок розташування частин, наявність певних лексичних елементів.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 173 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |