Читайте также:
|
Розрізнення смислових типів ССР можливе за різними ознаками. Інколи за основу беруть лексичне наповнення, інколи в основу береться наявність сполучників. Проте сполучники мають широкий спектр значень, напр., і – єднальні, умовно-наслідкові, причиново-наслідкові відношення. Тому доцільно при розгляді смислових відношень між предикативними частинами у ССР відштовхуватися від типу сполучника, використаного для поєднання предикативних частин.
а) ССР з єднальним сполучниками.
У таких реченнях виражаються єднальні відношення, серед яких розмежовуються: 1) єднально-перелічувальні; 2) єднально-поширювальні; 3) єднально-результативні. Диференційними показниками таких відношень є різні сполучники, співвідношення видо-часових і способових форм дієслів-присудків, типізовані лексичні елементи.
1) відносяться до речень однорідного складу. Предикативні частини зєднуються за доп. спол. і, та, ні...ні. У них перераховуються певні однорідні події – одночасні або послідовні): Скоро уся долини блищала вогнями і разом з димом з землі здіймалася вгору пісня.
2) речення неоднорідного складу. Характеризуються відносною смисловою підпорядкованістю 2-ої частини першій (остання поширює першу), що підсилюється анафоричними займенниками: Написали оголошення, і це значно полегшило наші пошуки.
3) друга частина виражає наслідок, висновок, результат першої: Дощ ішов довго, і тому все в лісі було мокре і якесь відчужене.
Предикативні частини в ССР повязуються за допомогою сполучників і, (й), та(і) – як одиничні й повтор., ні...ні, ані...ані – тільки як повторювальні.
Окрему групу становлять єднально-градаційні (не тільки...але й; не тільки...а й; не лише...але й; не лише...а й) та єднально-отожнювальні (також, теж). При єднально-ототожнювальних зміст 2-ї частини ототожнюється із змістом 1-ї (всі поїхали відпочивати, і ми теж подалися на лоно природи). При градаційних – смислове навантаження частин розмежовується. 1-а частина наголошує відоме, 2-а – окреслює невідоме (Не лише економічні проблеми треба вирішувати сьогодні в Україні, але й думати про актуальні завдання її духовного розвою)
б) ССР з розділовими сполучниками.
Ці речення охоплюють відношення взаємовиключення і чергування подій. Відношення взаємовиключення виражаються за доп. сполучників або, чи, не то...не то, чи то...чи то. Сполучник и або, чи можуть бути одиничними й повторюваними: Чи то зір підвів, чи серце чекати втомилось.
У реченнях із семантикою чергування (то...то) мова йде про події в різних часових планах: То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу...
У ССР з розділовими відношеннями, де реалізується семантика взаємовиключення, наявність реалізації однієї дії передбачає відсутність вияву іншої: Або розумне казать, або зовсім мовчать.
в) ССР з протиставними сполучниками.
Ці речення охоплюють зіставні й протиставні відношення. Вони тільки двокомпонентні.
У зіставних реченнях (а, та в зн. а) зіставляються різні явища, при цьому вони не тотожні й не заперечують одне одного, а мовби співіснують: Хліб – батько, а земля – мати. Це відношення неконтрастного плану, оскільки вияв однієї з дій не заперечує вияв іншої, а доповнює її.
Речення з протиставними відношеннями (але, та (але), зате, проте, однак тощо) виражають різні відтінки протиставного значення: 1) протиставно-обмежувальні (Все спить, однак вже я не сплю); 2) протиставно-допустової (Збиралася заміж за Івана, та його в Маньчжурії вбили); 3) протиставно-компенсувальної (Багато влітку доводиться на пасіці працювати, але зате взимку можна відпочити сповна) тощо.
г) ССР з приєднувальними сполучниками.
Виділення приєднувальних сполучників у синтаксичному ладі є дещо умовним, бо вони є вторинними і становлять аналітичні структури, в яких поєднується єднальний сполучник і з компонентами тому, до того ж.
Речення з цими сполучниками характеризуються тим, що в них 2-а частина є чимось додатковим щодо 1-ої. Такий додатковий компонент повідомляє щось таке, що відбувається ніби в процесі мовлення. Напр.: Вода була теплою, але не зовсім чистою, і притому її було багато.
ще й, та й, а аткож, причому, притому.
д) ССР з пояснювально-приєднувальними сполучниками.
Створюють окрему групу в силу функціональної специфіки сполучників а саме, тобто. які приєднують 2 предикативну частину і при цьому остання характеризується пояснювальною семантикою щодо першої, її поява не зумовлена смислом 1-ї: Серце має власний автоматизм, тобто воно може скорочуватись без діяння зовнішнього фактора.
І. ССР з єднальними сполучниками(і, й, та, ні...ні, ані…ані) виражають єднальні відношення, серед яких виділяють власне єднальні, причинно-наслідкові та перелічувальні.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 160 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |