Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна суть державних фінансів.

Читайте также:
  1. Адміністративно правовий статус місцевих державних адміністрації.
  2. Виключна економічна зона.
  3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
  4. Господарські товариства, їх економічна сутність та види
  5. Гроші як економічна категорія
  6. Державний кредит. Класифікація державних позик
  7. Державні доходи як економічна категорія.
  8. Економіка та економічна теорія.
  9. Економічна безпека на етапі створення, реєстрації та ліцензування комерційного банку
  10. Економічна діагностика ефективності господарської діяльності страхових компаній
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Державні видатки — це грошові відносини, які складають­ся між державою та юридичними й фізичними особами в про­цесі розподілу й споживання частини вартості сукупного суспіль­ного продукту, використання фондів фінансових ресурсів. Соці­ально-економічну суть державних видатків визначають приро­да і функції держави (політичні, економічні, соціальні).
Державні видатки — це сума коштів, що витрачається дер­жавою в процесі здійснення її фінансової діяльності. Відповід­но до рівня розміщення державних видатків їх також поділя­ють на централізовані (з бюджету та фондів призначення) і децентралізовані.
За роллю у суспільному виробництві та з урахуванням впли­ву державних видатків на рух суспільного продукту і процес розширеного відтворення їх поділяють на дві основні групи: поточні видатки та видатки розвитку. Це закріплюється в офіційному поділі бюджету на дві частини: поточний і капі­тальний бюджети.
Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансуван­ня мережі підприємств, установ, організацій і органів, фінан­сування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку. Поточні видат­ки поділяють на державне споживання (купівля товарів та послуг); виплати (перекази) населенню; перекази за кордон; державні субсидії, дотації, субвенції (трансферти) та ін.
Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансуван­ня інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансу­вання капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народно­го господарства; субвенції та інші видатки, що пов'язані з розширеним відтворенням.

Державне споживання — це видатки на утримання дер­жавного апарату — управлінського, правоохоронного, судово­го, армії. Формування доходів бюджету в цій частині є платою з боку суспільства державі за послуги, що надаються нею у сфері управління країною та забезпечення її обороноздатності та правопорядку. Державне споживання поділяють на військо­ве та цивільне. Цивільне споживання пов'язане з потребами поточного утримання адміністративних будівель, шкіл, ліка­рень, наукових установ, тобто соціальної інфраструктури.
Державне фінансування відображає процес перерозподілу доходів у суспільстві. Якщо державні видатки в частині дер­жавного споживання відшкодовуються суспільству у вигляді відповідних послуг з бюджету держави, то державне фінансу­вання є, по суті, або поверненням суспільству, або суспільним споживанням частини централізованого у державних фінан­сах ВВП.
За формами фінансування розрізняють такі державні ви­датки:
-державні інвестиції;
-державні трансферти (субсидії, субвенції, дотації);
-державні кредити;
-кошторисне фінансування.

 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 13 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав