Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Час, протягом якого дійсний виписаний чек?

– упродовж одного дня з моменту його заповнення;

– упродовж трьох днів з моменту його заповнення;

+ протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується);

– протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека враховується).

44. Платіжна вимога-доручення – це:

+ комбінований документ, який містить вимогу постачальника й доручення платника;

– розрахунковий документ, що містить доручення банку покупця банкові постачальника здійснити оплату рахунків постачальника;

– розрахунковий документ, який містить доручення чекодавця банкові здійснити платіж;

– розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (утримувача за договірного списання) до банку платника здійснити без погодження з платником переказ коштів на рахунок отримувача.

45. Грошові надходження підприємства – це:

– дохід від товарообмінних операцій підприємства;

– грошові кошти, які після первинного розподілу надходять до централізованих фондів;

+ кошти, які надходять у касу та на поточні й інші банківські рахунки підприємств;

– податковий кредит, який виникає в результаті придбання сировини.

46. До внутрішніх джерел грошових надходжень не належать:

– виручка від реалізації продукції (робіт, послуг);

– інші операційні доходи;

– доходи від участі в капіталі;

+ страхові відшкодування.

47. До зовнішніх джерел формування грошових потоків належать:

– чистий прибуток підприємства;

– амортизаційні відрахування;

+ банківські кредити;

– виручка від реалізації продукції.

48. Основним джерелом відшкодування коштів на виробництво та реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів є:

– банківські кредити;

– кредиторська заборгованість;

+ чистий дохід від реалізації продукції;

– сплачені податкові зобов’язання.

49. Відповідно до чинного законодавства прибуток підприємства характеризується як:

– кошти, що надійшли від продажу товарів і надання послуг;

– дохід підприємства за вирахуванням відповідних податків, зборів;

– загальний дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

+ сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

50. Знайдіть правильне визначення економічної сутності прибутку:

– частина реалізованого додаткового продукту;

– частина реалізованого необхідного продукту;

– фінансовий результат основної діяльності підприємства;

+ фінансовий результат основної та інших видів діяльності підприємства.

51. Назвіть складові прибутку від операційної діяльності:

+ прибуток від реалізації іноземної валюти;

– одержані дивіденди;

– прибуток від реалізації основних фондів;

– дохід від реалізації продукції.

52. Показники, які враховуються під час обчислення прибутку від реалізації продукції, – це:

– повна собівартість реалізованої продукції;

– надходження від продажу облігацій власної емісії;

– податок на додану вартість і акцизний податок;

+ чиста виручка від реалізації продукції та її собівартість.

53. Повна собівартість продукції підприємства формується з таких елементів, як:

– нерозподілений прибуток;

– непрямі податки;

+ собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати та витрати на реалізацію;

– грошові дивіденди.

54. Прямий вплив на розмір виручки від реалізації продукції здійснює:

– асортимент продукції;

+ ціна на продукцію;

– якість продукції;

– пропозиція і попит на продукцію.

55. Ціну продукції виробника формують:

+ собівартість продукції, норма прибутку, акцизний податок та податок на додану вартість;

– сума виплачених дивідендів;

– акцизний податок та податок на прибуток;

– податок на додану вартість та екологічний податок.

56. До складу доходів від фінансових операцій включають:

+ дохід від участі в капіталі;

– дохід від реалізації основних засобів;

– дохід від реалізації іноземної валюти;

– одержані гранти та субсидії.

57. Доходи від фінансових інвестицій – це:

– надходження від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць;

+ надходження від продажу акцій або боргових зобов’язань інших підприємств;

– надходження від продажу основних засобів і нематеріальних активів підприємства;

– надходження в результаті настання надзвичайних обставин.

58. До складу надходжень від надзвичайних подій відносять:

– надходження від іншої операційної діяльності;

+ надходження коштів у вигляді страхового відшкодування;

– надходження коштів унаслідок погашення векселів;

– надходження від фінансових операцій.

59. Чистий прибуток підприємства використовується на:

– виплату матеріального заохочення працівникам підприємства;

– виплату основної заробітної плати;

+ поповнення резервного капіталу;

– сплату податку на прибуток.

60. Резервний капітал створюється за рахунок:

– чистого доходу;

+ чистого прибутку;

– операційного прибутку;

– валових витрат.

61. Мінімальна частина чистого прибутку підприємства, що відраховується до резервного капіталу, становить:

+ не менше 5 % чистого прибутку;

– не менше 10 % нерозподіленого прибутку;

– не менше 25 % чистого прибутку;

– не менше 5 % валового прибутку.

62. Інформація про формування прибутку підприємства відображається у таких формах фінансової звітності:

– баланс;

– звіт про рух грошових коштів;

+ звіт про фінансові результати;

– звіт про власний капітал.

63. Знайдіть правильне визначення економічної сутності рентабельності:

– абсолютна сума отриманого загального прибутку;

– абсолютна сума отриманого валового прибутку;

+ рівень дохідності підприємства;

– платоспроможність підприємства.

64. Рентабельність операційної діяльності підприємства визначається з урахуванням таких показників:

+ прибуток від операційної діяльності та поточні витрати на операційну діяльність;

– виручка від реалізації продукції в цінах виробника;

– чистий прибуток, вартість активу;

– нерозподілений прибуток.

65. Майнові цінності підприємства, що беруть участь у процесі господарської діяльності та цілком використовуються впродовж одного виробничого циклу, являють собою:

– власний капітал підприємства;

– статутний капітал підприємства;

– необоротні активи підприємства;

+ оборотні активи підприємства.

66. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через:

+ нормування;

– норму;

– тривалість виробничого циклу;

– коефіцієнт зростання витрат.

67. Норматив оборотних коштів визначають:

+ одноденні витрати та норма запасів у днях;

– довгострокові кредити банку;

– позикові кошти;

– основні засоби й необоротні активи.

68. Норматив оборотних коштів визначають шляхом множення одноденних витрат на:

+ норму запасів у днях;

– довгострокові кредити банку;

– позикові кошти;

– основні засоби й необоротні активи.

69. Показник, за допомогою якого можна визначити потребу підприємства в сировині, матеріалах, покупних напівфабрикатах, – це:

+ одноденні витрати конкретних видів сировини, матеріалів, розрахованих за виробничою собівартістю IV кв. планового року;

– собівартість одиниці продукції;

– обсяг реалізації продукції в попередньому році;

– обсяг реалізації продукції у плановому році.

70. Показник, за допомогою якого можна визначити потребу підприємства в оборотних коштах у незавершеному виробництві, – це:

+ тривалість виробничого циклу;

– кількість продукції, що випускається;

– середні залишки оборотних коштів на початок планового року;

– норма оборотних коштів.

71. Вид запасу, який визначається в межах 50 % від поточного запасу, – це:

+ страховий запас;

– технологічний запас;

– підготовчий запас;

– транспортний запас.

72. Джерела формування власних оборотних коштів, які можна віднести до власних і прирівняних до них, – це:

– дебіторська заборгованість;

– залучені кошти;

– кредиторська заборгованість;

+ сума сталих пасивів та статутного капіталу.

73. Сукупний норматив власних оборотних коштів – це:

– добуток розрахованих нормативів за всіма елементами оборотних активів;

– різниця між сумою розрахованих нормативів за елементами виробничих запасів та нормативом готової продукції;

+ сума розрахованих нормативів за всіма елементами оборотних активів;

– різниця між виробничим і невиробничим нормативом.

74. У процесі розрахунку нормативу оборотних коштів економічним методом застосовують:

+ виробничий та невиробничий нормативи;

– коефіцієнт наростання витрат;

– одноденний випуск продукції в IV кварталі поточного року;

– норму запасу.

75. Оборотні кошти, які можна віднести до високоліквідних активів, – це:

– матеріальні оборотні активи;

– відвантажені;

– дебіторська заборгованість;

+ грошові кошти та цінні папери.

76. Оборотні кошти, які можна віднести до середньоліквідних активів, – це:

+ товари відвантажені;

– грошові засоби;

– кредиторська заборгованість;

– цінні папери.

77. Оборотні кошти, які можна віднести до низьколіквідних активів, – це:

+ незавершене виробництво;

– грошові засоби;

– кредиторська заборгованість;

– цінні папери.

78. До оборотних коштів з найменшим ризиком вкладення відносять:

+ гроші в касі та гроші на поточних рахунках у банках;

– незавершене виробництво;

– готову продукцію;

– виробничі запаси.

79. Неможливість підприємства задовольнити поточну потребу в оборотних коштах за рахунок власних коштів означає:

– надлишок власних оборотних коштів;

– абсолютне вивільнення оборотних коштів;

+ нестачу власних оборотних коштів;

– оборотність оборотних коштів.

80. Перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над потребою – це:

+ надлишок власних оборотних коштів;

– брак власних оборотних коштів;

– абсолютне вивільнення оборотних коштів;

– відносне вивільнення оборотних коштів.

81. До показників стану і ефективності використання оборотних коштів не відносять:

+ коефіцієнт автономії;

– термін обертання;

– коефіцієнт ефективності;

– коефіцієнт обертання.

82. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовують такі показники:

– коефіцієнт прибутковості оборотних коштів;

– швидкість обороту та коефіцієнт оборотності;

– тривалість операційного та фінансового циклів;

+ всі відповіді правильні.

83. Для визначення коефіцієнта реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства застосовуються такі показники:

+ вартість майна підприємства і фактична наявність оборотних коштів;

– власні кошти підприємства;

– обсяг реалізованої продукції;

– необоротні активи.

84. Коефіцієнт оборотності показує:

+ скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період;

– скільки оборотів здійснили оборотні кошти за попередній квартал;

– скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів;

– величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції.

85. Коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів показує:

+ скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період;

– скільки оборотів здійснили оборотні кошти за попередній квартал;

– скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів;

– величину оборотних коштів на 1 грн. реалізованої продукції.

86. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів показує:

– скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період;

– скільки оборотів здійснили оборотні кошти за попередній квартал;

– скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів;

+ величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції.

87. Надання позикодавцем коштів у грошовій або іншій формі на встановлений термін за визначених умов є:

– консигнація;

– аваль;

+ кредит;

– франшиза.

88. Економічні відносини, що виникають між комерційними банками та підприємствами, називаються:

– товарний кредит;

– комерційний кредит;

+ банківський кредит;

– обліковий кредит.

89. З наведених видів кредитів не належить до банківського кредиту:

– іпотечний;

– споживчий кредит;

– кредитна лінія;

+ консигнація.

90. Комерційний кредит – це економічні відносини, які виникають між:

+ підприємствами;

– комерційними банками і підприємствами;

– державою і комерційними банками;

– державою і підприємствами.

91. Основний документ, що регулює кредитні відносини між підприємством та банком, – це:

– кредитна заява;

– кредитні умови;

+ кредитний договір;

– кредитні зобов’язання.

92. У товарній формі може надаватися:

– кредит під облік векселів;

– іпотечний кредит;

+ комерційний кредит;

– банківський кредит.

93. Іпотечний кредит – це кредит, виданий під заставу:

+ нерухомості;

– цінних паперів;

– виробничих запасів;

– транспортних засобів.

94. Овердрафт – це:

– кредит, що надається у вигляді гарантійної послуги;

– кредит, який надається в товарній формі;

+ короткостроковий кредит, що надається надійному підприємству понад залишок коштів на його рахунку;

– кредит, що надається в іноземній валюті.

95. Позика, що передбачає отримання плати за кредит у момент його надання, називається:

– аваль;

– амортизаційною;

+ дисконтною;

– звичайною.

96. Контокорент – це:

+ поєднання позичкового й поточного рахунка;

– ліміт із рахунком;

– кредит під облік векселів;

– кредитна угода, яку можна скасувати в будь-який час.

97. Фінансова операція, яка передбачає передачу (або придбання) прав користування окремими видами основних фондів на платній основі впродовж терміну, що обумовлений, – це:

+ лізинг;

– консигнація;

– іпотека;

– ломбардний кредит.

98. Види кредиту, які оформляються векселем:

– державний;

+ комерційний;

– банківський;

– споживчий.

99. Банк прийме як забезпечення позики:

– нерухоме майно;

– цінні папери;

– товарно-матеріальні цінності;

+ всі відповіді правильні.

100. Економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються з метою одержан­ня економічних вигод у майбутньому, являють собою:

– власний капітал підприємства;

– статутний капітал підприємства;

– зобов’язання підприємства;

+ активи підприємства.