Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва

Читайте также:
  1. ERP — информационная система масштаба предприятия
  2. I Операционная система ОС Unix
  3. I Операционная система ОС Unix
  4. I Операционная система ОС Unix
  5. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  6. I. Система социального регулирования общественных отношений.
  7. II. Общество как социальная система, её основные системные признаки
  8. II. Система культуры и её структура.
  9. III. Систематизація і доповнення знань
  10. Internet и система права.

Основними сферами дослідження макроекономіки є: сфера виробництва, зайнятості, цін та зовнішньоекономічної діяльності. Для характеристики стану справ у цих сферах обчислюють відповідні макроекономічні показники.

Щоб оцінити стан національної економіки в цілому, необхідна система національного рахівництва. Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для розроблення та реалізації заходів держави, спрямованих на покращення функціонування вітчизняної економіки.

В Україні впродовж усього періоду її перебування у складі колишнього СРСР макроекономічні показники обчислювалися на підставі Балансу народного господарства (БНГ), згідно з яким вся національна економіка поділялася на два нерівнозначні складники: матеріальне виробництво та невиробничу сферу. Відповідно до концепції БНГ у матеріальному виробництві створюються товари та виробляється національний продукт. Невиробнича сфера, яка надає різноманітні послуги, розглядалась як непродуктивна, в якій національний продукт не створюється. Такий підхід, безперечно, є неправильним.

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ґрунтується на Системі національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформацію, по-перше, про усі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі; по-друге, про усі економічні операції, пов’язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженням активів та іншими складовими економічного процесу; по-третє, про усі економічні активи і зобов’язання, що становлять національне багатство.

У зв’язку з проведенням ринкових реформ вітчизняна статистика та облік перейшли на міжнародні стандарти, тобто в Україні впроваджено Систему національних рахунків.

Система національних рахунків (СНР) – це міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни. Тобто – це система взаємопов’язаних показників розвитку економіки на макрорівні.

На її основі розробляються економічні моделі та прогнози в галузі оподаткування, кредитування, темпів економічного зростання, дефіциту державного бюджету, регулювання інфляції та в ін. СНР охоплює абсолютно усі технічні операції, які відбуваються в економіці та усі ресурси, які має країна.

Різні показники, які включаються до СНР, дозволяють виміряти обсяг виробництва у конкретний період часу та розкрити чинники, які безпосередньо визначають функціонування економіки.

До цих макроекономічних показників належать:

- валовий національний продукт (ВНП);

- валовий внутрішній продукт (ВВП);

- чистий внутрішній продукт (ЧВП);

- національний дохід (НД);

- особистий дохід (ОД);

- дохід кінцевого використання (ДКВ).

Національний обсяг виробництва призначений для того, щоб встановити обсяг продукції та послуг, вироблених у суспільстві за певний період часу. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП (валовий внутрішній продукт).

ВВП визначають як сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за рік.

Валовий національний продукт (ВНП) визначається як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за рік.

Кінцевий продукт – це частина валового внутрішнього продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення витрачених засобів виробництва.

Кінцевий продукт складається з такої продукції, а саме з:

- використовуваної для особистого та суспільного споживання;

- призначеної для заміщення основних виробничих і невиробничих фондів, що вибули;

- використовуваної на приріст виробничих і невиробничих фондів;

- спрямованої на приріст виробничих і споживчих запасів;

- використовуваної на чистий експорт.

До ВВП не входять проміжні товари, тобто ті, що використовуються для виробництва інших товарів: сировина, матеріали, паливо, електроенергія та ін.

Якщо до показника ВВП додати різницю між надходженнями від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали закордонні інвестори в країні, то одержимо показник – валовий національний продукт (ВНП).

Чисті факторні доходи з-за кордону визначаються як різниця між доходами, отриманими громадянами даної країни за кордоном, і доходами іноземців, отриманими на території даної країни.

ВНП = ВВП + чисті факторні доходи з-за кордону, або

ВНП = ВВП + надходження за фактори виробництва з-за кордону – платежі за фактори виробництва решті світу.

ВНП та ВВП збігаються в тій частці, яка охоплює товари та послуги, вироблені національним капіталом в межах даної країни. Різниця полягає в тому, що друга частина ВНП – це продукція, яка вироблена національним капіталом за межами країни. Друга частина ВВП – це продукція, яка вироблена іноземними капіталом в даній країні.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 232 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав