Читайте также:
|
|
Основними сферами дослідження макроекономіки є: сфера виробництва, зайнятості, цін та зовнішньоекономічної діяльності. Для характеристики стану справ у цих сферах обчислюють відповідні макроекономічні показники.
Щоб оцінити стан національної економіки в цілому, необхідна система національного рахівництва. Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для розроблення та реалізації заходів держави, спрямованих на покращення функціонування вітчизняної економіки.
В Україні впродовж усього періоду її перебування у складі колишнього СРСР макроекономічні показники обчислювалися на підставі Балансу народного господарства (БНГ), згідно з яким вся національна економіка поділялася на два нерівнозначні складники: матеріальне виробництво та невиробничу сферу. Відповідно до концепції БНГ у матеріальному виробництві створюються товари та виробляється національний продукт. Невиробнича сфера, яка надає різноманітні послуги, розглядалась як непродуктивна, в якій національний продукт не створюється. Такий підхід, безперечно, є неправильним.
У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ґрунтується на Системі національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформацію, по-перше, про усі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі; по-друге, про усі економічні операції, пов’язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженням активів та іншими складовими економічного процесу; по-третє, про усі економічні активи і зобов’язання, що становлять національне багатство.
У зв’язку з проведенням ринкових реформ вітчизняна статистика та облік перейшли на міжнародні стандарти, тобто в Україні впроваджено Систему національних рахунків.
Система національних рахунків (СНР) – це міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни. Тобто – це система взаємопов’язаних показників розвитку економіки на макрорівні.
На її основі розробляються економічні моделі та прогнози в галузі оподаткування, кредитування, темпів економічного зростання, дефіциту державного бюджету, регулювання інфляції та в ін. СНР охоплює абсолютно усі технічні операції, які відбуваються в економіці та усі ресурси, які має країна.
Різні показники, які включаються до СНР, дозволяють виміряти обсяг виробництва у конкретний період часу та розкрити чинники, які безпосередньо визначають функціонування економіки.
До цих макроекономічних показників належать:
- валовий національний продукт (ВНП);
- валовий внутрішній продукт (ВВП);
- чистий внутрішній продукт (ЧВП);
- національний дохід (НД);
- особистий дохід (ОД);
- дохід кінцевого використання (ДКВ).
Національний обсяг виробництва призначений для того, щоб встановити обсяг продукції та послуг, вироблених у суспільстві за певний період часу. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП (валовий внутрішній продукт).
ВВП визначають як сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за рік.
Валовий національний продукт (ВНП) визначається як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг в економіці за рік.
Кінцевий продукт – це частина валового внутрішнього продукту, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для споживання, нагромадження, експорту, а також для заміщення витрачених засобів виробництва.
Кінцевий продукт складається з такої продукції, а саме з:
- використовуваної для особистого та суспільного споживання;
- призначеної для заміщення основних виробничих і невиробничих фондів, що вибули;
- використовуваної на приріст виробничих і невиробничих фондів;
- спрямованої на приріст виробничих і споживчих запасів;
- використовуваної на чистий експорт.
До ВВП не входять проміжні товари, тобто ті, що використовуються для виробництва інших товарів: сировина, матеріали, паливо, електроенергія та ін.
Якщо до показника ВВП додати різницю між надходженнями від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали закордонні інвестори в країні, то одержимо показник – валовий національний продукт (ВНП).
Чисті факторні доходи з-за кордону визначаються як різниця між доходами, отриманими громадянами даної країни за кордоном, і доходами іноземців, отриманими на території даної країни.
ВНП = ВВП + чисті факторні доходи з-за кордону, або
ВНП = ВВП + надходження за фактори виробництва з-за кордону – платежі за фактори виробництва решті світу.
ВНП та ВВП збігаються в тій частці, яка охоплює товари та послуги, вироблені національним капіталом в межах даної країни. Різниця полягає в тому, що друга частина ВНП – це продукція, яка вироблена національним капіталом за межами країни. Друга частина ВВП – це продукція, яка вироблена іноземними капіталом в даній країні.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 355 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |