Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Середньовіччя як окремий етап розвитку людського суспільства

Читайте также:
  1. SURFER 7.04 В АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  2. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  4. АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НАРОДІВ АЗІЇ ТА АФРИКИ ЯК НОВА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ
  5. Аналіз тексту на уроках розвитку зв'язного мовлення
  6. Асиметрії інноваційного розвитку
  7. Асиметрії соціального розвитку
  8. Асиметрія розвитку фінансового сектора
  9. Аудит розвитку персоналу
  10. Берестейська церковна унія та її наслідки для українського суспільства.

 

В 476 році, ослаблена внутрішніми суперечностями рабовласницького ладу, Римська імперія впала під тиском варварських, насамперед германських племен. З цього часу в історії Центральної, Західної і Південної Європи почався новий період, що умовно називається середньовіччям (У—ХУІ ст.) Для цього періоду характерним було безроздільне панування феодальних суспільних відносин.

Більшість народів вступило на шлях феодалізму, минувши рабовласницький лад, їх середньовіччя почалося із розпаду родоплемінних відносин. Інші народи, що пережили рабовласницьку формацію, почали свою історію з традиціями класового суспільства і держави. Але сутність нового суспільного ладу залишилась одна і та ж. Скрізь перехід до феодалізму був пов'язаний з підкоренням селян крупним землевласникам — духовним і світським феодалам, які перетворили землю — основну умову існування і прикладання людської праці — в свою монопольну власність (державну, приватну). Основою феодалізму була наявність у феодалів земельної власності і наділення землею безпосередніх виробників — селян, які вели на ній самостійне господарство.

Епоха європейського середньовіччя охоплює часовий період V-поч. XVI ст. Від часів Римської імперії вона унаслідувала християнську релігію в її західному різновиді відомому як католицизм (з 1054 р.). Християнська церква стала головною ідеологічною силою, яка визначала весь розвиток культури і освіти в цю епоху.

В основу релігійної ідеології було покладено розроблену церквою аскетичну доктрину, яка вчила байдуже ставитися до мирських благ i проявляти покірливість земним властям. Людина розглядалася як гріховна істота, яка зобов’язана молитвами i праведним життям викупити первородний гріх.

Церква категорично заперечувала майже всю спадщину античної культури, крім латинської мови. Латинська мова стала мовою тогочасної європейської освіченості. Цією мовою велося богослужіння в католицькій церкві, вона ж була i мовою науки. Нею були написані основні твори церковної літератури, зокрема богослужбові книги. Латинська мова, мертва i незрозуміла для учнів, стала на довгий час мовою навчання у середньовічній школі.

Створені феодальні держави не могли існувати без освічених або просто письменних людей. Крім голого насильства, феодали для зміцнення свого панування мали потребу в ідеологічному впливі на маси.

Християнство підпорядковувало собі школи, обмеживши навчання заучуванням напам'ять готових «істин», убиваючи всяке шукання, зробивши все навчання догматичним і формальним. Церква висунула лозунги: «Наука — служниця релігії», «Всю істину дано в святому письмі». Ставши пануючою релігією, християнство захопило в свої руки монополію на інтелектуальну освіту.

Виховання в феодальному суспільстві є вихованням класовим, так як підпорядковане інтересам світських і духовних феодалів; більш того, воно має становий характер, оскільки феодальне суспільство поділялось не лише на класи, а й на стани. Належність до стану була довічною і навіть спадковою. Виділялись такі стани: духовні феодали; світські феодали; бюргери (купці і ремісники); селяни.

У відповідності з цим феодальне суспільство створило різні системи виховання: церковне виховання; лицарське виховання; бюргерське виховання; неорганізоване, стихійне виховання селянських дітей в сім'ї і через працю.





Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав