Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи державного забезпечення зайнятості

Читайте также:
  1. I ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  2. I. Из истории развития методики развития речи
  3. I. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  4. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  5. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  6. I.Методические указания по выполнению курсовых работ
  7. I1. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  8. II. Глубокая скользящая методическая пальпация.
  9. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К ВЫПОЛНЕНИЮ РЕФЕРАТА
  10. II. Методические указания по прохождению учебной практики

Прямі методи:

- законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили (трудове законодавство);

- стимулювання створення нових робочих місць та пропозиції робочої сили;

- заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах.

Непрямі методи:

- державна фінансова політика (асигнування та субсидії);

- монетарна політика (регулювання грошового обігу);

- фіскальна політика (зміна податкових ставок);

- виплати різних видів допомог по безробіттю.

Система соціального захисту населення в умовах ринку має такі складові:

- система ефективної зайнятості;

- система формування доходів;

- макроекономічне регулювання процесу диференціації доходу;

- встановлення рівня прожиткового мінімуму;

- захист інтересів споживачів;

- система соціальної підтримки безробітних.

Кінцевою метою функціонування суспільного виробництва є створення умов для життєдіяльності людей та досягнення певного рівня їхнього життя.

Причини нерівності: різниця у здібностях; в освіті; в уподобаннях та відношенні до ризику; у відносинах власності; у становищі на ринку; зв'язки та дискримінація.

Повний рівномірний розподіл багатства суспільства характерний для початкових стадій розвитку суспільства. Намагання його дотримуватись у різних варіантах у XX ст. призвело до кризового стану в багатьох країнах світу. У цих країнах незначна група «правлячої верхівки» потопала у розкоші, а основна маса населення мала не дуже високий рівень життя.

Ступінь нерівності у розподілі доходів ілюструє крива Лоренца (рис. 3.5).

Крива Лоренца – графік, у якому на горизонтальній осі відкладено відсоток населення від найбідніших верств до найбагатших, а на вертикальній – відсоток одержуваного ними доходу. Ця крива характеризує ступінь рівності (нерівності) у розподілі доходу. Чим більше відхилення кривої Лоренца від бісектриси, тим більша нерівність у розподілі доходів країни.

Зона ABC відбиває різницю між «абсолютно справедливим» розподілом (АС) і фактичним розподілом (ABC).

 

% доходу абсолютна рівність

100 % С

 

 

50 %

Т В

 

Е

А 50 100 % домогосподарств

Рисунок 3.5 – Крива Лоренца

 

Показником, який відображає міру нерівності у розподілі доходу, є коефіцієнт Джині. Його знаходять як відношення площі фігури Т до площі трикутника АСЕ

G = S T / S D АСЕ

 

Основні засоби зменшення нерівності в розподілі доходів: податкова система, трансфертні платежі.

 




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав