Читайте также:
|
В міру децентралізації в управлінні економікою України, роздержавлення власності, створення приватного підприємництва, об’єктивно постали передумови і для розвитку соціального партнерства на всіх рівнях та створення його інституцій.
Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство про працю перебуває у стадії розвитку. Разом з Конституцією України, яка визначає основні принципи правового регулювання соціально-трудових відносин, в країні діє Кодекс законів про працю України.
Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підйому на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1, КЗпП України).
Формування системи соціального партнерства в Україні почалося в 1992 р. після прийняття Закону “Про оплату праці”, який започаткував правову основу договірного регулювання оплати праці на основі системи тарифних угод.
Нову правову основу договірного регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин створено Законом України “Про колективні договори і угоди”, в якому враховано норми конвенцій і рекомендацій МОП, світовий досвід. Законодавчо визначено сферу укладання колективних договорів і угод та процедуру їх підписання, партнерів, порядок ведення переговорів і вирішення розбіжностей, які виникають, відповідальність сторін при укладанні договорів та обов’язковість виконання положень колективного договору як для власника так і для працівників підприємства.
Крім того, важливу роль в регулюванні соціально-трудових відносин відіграють наступні закони: Закон України “Про зайнятість населення“. Закон України “Про охорону праці”.
Важливим кроком до запровадження соціального партнерства стало створення Національної ради соціального партнерства, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України для узгодження питань, що виникають у соціально-трудовій сфері. Це тристороння організація, до складу якої входять 66 членів – по 22 особи представники кожної сторони: уряду, об’єднань підприємців, профспілок.
Одним з головних завдань діяльності НРСП у сфері ринку праці є участь у підготовці законодавчих актів у соціально-трудових питаннях, підготовка пропозицій стосовно загальних і галузевих колективних угод, здійснення посередництва та примирення під час вирішення колективних трудових конфліктів.
З березня 1998 р. прийнятий Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів; Указом Президента створено Національну службу посередництва і примирення.
Тривалий час у Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти законів “Про соціальне партнерство”, “Про об’єднання роботодавців”, “Про трудові колективи”, нова редакція Закону України “Про колективні договори та угоди”. З прийняттям цих законів буде створена сучасна правова база колективного трудового права.
Система індикаторів розвитку соціального партнерства в Україні наведена в табл. 1.
Таблиця 1.
Складові елементи розвитку соціального партнерства.
| Система індикаторів стану соціального партнерства в Україні. | ||||
| 1. Сприяння розвитку виробництва, забезпеченні продуктивної зайнятості. | 2. Оплата праці, підвищення рівня доходів. | 3. Умови праці та відпочинку. | 4. Соціальний захист та задоволення духовних потреб. | 5. Організаційний рівень соціального партнерства. |
| 1. Розвиток виробництва. | 1. Відповідність оплати праці встанов-леним мінімальним гарантіям. | 1. Зайнятість у шкідливих умовах. | 1. Розвиток державного соціального страхування. | 1. Діяльність організацій найманих працівників. |
| 2. Рівень безробіття. | 2. Структура фонду заробітної плати. | 2. Виробничий травматизм. | 2.Підвищення кваліфікації, професійне навчання. | 2. Діяльність об’єднань роботодавців. |
| 3. Рівень зайнятості. | 3.Доходи населення. | 3. Тривалість щорічної відпустки. | 3. Організація пільг, компенсацій та субсидій за місцем роботи. | 3. Охоплення працівників колективними договорами. |
| 4. Вимушена неповна зайнятість. | 4. Вагомість оплати праці для забезпечення потреб населення. | 4. Стан виконання колективних договорів. | ||
| 5. Ефективність державної служби зайнятості. | 5. Заборгованість із виплати заробітної плати. |
[7.- С. 204]
Дана система статистичних показників відображає стан розвитку соціального партнерства і дає змогу оцінити ефективність виконання прийнятих зобов’язань з основних напрямків діяльності.
Питання для обговорення:
1. Розкрити сутність поняття “соціальне партнерство”?
2. Охарактеризуйте засади соціального партнерства, вироблені МОП.
3. Назвіть принципи, які лежать в основі проведення колективних переговорів.
4. Охарактеризуйте суб’єкти соціального партнерства.
5. Які функції держави в системі соціального партнерства?
6. Назвіть основні завданнями системи соціального партнерства в Україні.
7. Які, на вашу думку, причини недостатнього розвитку системи соціального партнерства в Україні?
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 86 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |