Читайте также:
|
Темы докладов:
1. Социальные отпуска (по беременности и родам; по уходу за ребенком)
2. Социальные отпуска (иные: ст. 189 Кратковременный отпуск без сохранения заработной платы, который наниматель обязан предоставить работнику; Статья 190. Кратковременный отпуск без сохранения заработной платы по семейно-бытовым причинам, для работы над диссертацией, написания учебников и по другим уважительным причинам, предоставляемый по договоренности между работником и нанимателем; Статья 191. Отпуск без сохранения или с частичным сохранением заработной платы, предоставляемый по инициативе нанимателя).
ТЕМА: КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДЕРЖАВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ
План:
Географічне розташування, природно-ресурсний потенціал та етнічний склад населення центральноазійських республік.
Найбільшою за територією державою в регіоні є Республіка Казахстан, що посідає дев’яте місце у світі за площею і вдвічі більша від території всіх республік Центральної Азії разом взятих. Найбільша з країн, що не має виходу до Світового океану. Загальна довжина кордонів Казахстану – 15 тис. км. Межує на півночі з Росією (6023 км), на північному сході і сході - з КНР (1718 км), на південному сході - з Киргизстаном (1053 км), на півдні - з Узбекистаном (2153 км), на південному заході – з Туркменістаном (345 км сухопутного та 1730 км морського кордону). Більша частина території Казахстану рівнинна, гірські масиви, найвищий з-поміж яких Хан-Тенгрі (понад 6500 м), розташовані на сході та південному сході республіки і займають 10 % її території. В складі населення країни, що становить понад 17,04 млн. осіб (2013), переважають казахи (53,4%), а найчисельнішими національними меншинами є російська (30%), українська (3,7%), узбецька (2,5%), німецька (2,5%) татарська (1,7%) й уйгурська (1,4%). Інші етноси становлять близько 5,0% населення республіки. Більшість віруючого населення Казахстану сповідує іслам і християнство (православні та протестанти (лютерани)).
Казахстан володіє різноманітними і багатими запасами корисних копалин. Він є одним з світових лідерів за запасами вольфраму, хрому, срібла, цинку, свинцю. На заході країни розташовані великі родовища нафти і природного газу, форфоритів, хрому, уранових руд. Північ багата на залізну руду, золото, кам’яне вугілля, боксити, сіль, титанові руди й азбест. На сході переважають руди кольорових металів, поклади вольфрамо-молібденових і титанових руд. У центрі країни зосереджені поклади залізної і марганцевої руди, міді та найбільше в Казахстані родовище коксівного кам’яного вугілля (Карагандинський басейн). На півдні розташоване найбільше в СНД родовище фосфоритів Каратау.
Республіка Киргизстан розташована в гірських районах Центральної Азії. На півночі межує з Казахстаном, на сході – з КНР, кордон з Таджикистаном проходить Заалайським, Алайським і Туркестанським хребтами. Найскладнішу конфігурацію має кордон з Таджикистаном і Узбекистаном у Ферганській долині. Киргизстан має вигідне економіко-географічне розташування на перетині двох найважливіших торговельно-економічних вісей регіону - Північ-Південь і Захід-Схід, територією Киргизстану проходить Великий Шовковий шлях. Географічно Киргизстан поділений на південь, що включає Ошську, Джалал-Абадську, Баткенську області, та північ (Чуйська, Таласька, Іссик-Кульська та Наринська області). Північ та південь єднає лише один сучасний автошлях Бішкек-Ош, придатний для проїзду автотранспорту.
У складі населення країни, що становить близько 5,72 млн. осіб (2013), переважають киргизи (64,9%), а найчисельнішими національними меншинами є узбецька (13,8%), російська (12,5%), дугнанська (1,1%), українська й уйгурська (по 1%). Інші етноси становлять понад 5,0% населення республіки. Більшість віруючого населення Киргизстану сповідує іслам і християнство (православ’я).
Киргизстан розташований у межах гірських систем Тянь-Шаню і Паміро-Алаю. Майже 90 % території Киргизстану розташовано на висоті понад 1500 м над рівнем моря, з них близько третини – на висоті понад 3000 м. Найвища точка Киргизстану – пік Перемоги (Дженгіз-Чокосу, 7439 м) – знаходиться в Центральному Тянь-Шані. Більша частина території Киргизстану відноситься до районів 8-9 – бальної сейсмічності.
Головне багатство Киргизстану – гідроенергетичні ресурси: в басейні р.Нарин, потенційний обсяг яких оцінюється в 56,9 млрд. кВт. год. За радянських часів тут було побудовано каскад з п’яти гідроелектростанцій. Надра республіки багаті на вугілля, нафту, газ і газовий конденсат, кольорові метали, переважно ртуть і сурму, вольфрам, олово, уран, золото тощо. Балансові запаси вугілля становлять 1,3 млрд. т, нафти – 20 млн. т. Розвідані запаси нафти становлять 99,43 млн. т, з яких вже видобуто понад 10 млн. т. Золоторудні формації розвинуті в окремих районах Середнього і Північного Тянь-Шаню (Кумторське родовище має запаси понад 500 т). За запасами ртуті і сурми Киргизстан посідає перше місце на пострадянському просторі. Крім того, в республіці розвідано родовища вольфраму, молібдену, міді, свинцю, цинку, арсенопірітових руд, нефелінових сієнітів, залізних руд. Виявлено також понад 1500 родовищ неметалічної сировини.
Республіка Таджикистан розташована на південному сході Центральної Азії. Більшу частину території (близько 93%) займають гори Паміро-Алаю. На стику хребтів Академії наук і Петра Першого розташована найвища точка Таджикистану та СНД – пік Ісмоілі Сомоні (колишній пік Комунізму) -7495 м. На заході і північному заході республіка межує з Узбекистаном, на півночі – з Киргизстаном, на сході – з Китаєм, на півдні – з Афганістаном (кордон проходить по річках Амудар’я і П’яндж).
У складі населення країни, що становить понад 8,2 млн. осіб (2013), переважають таджики (80%), а найчисельнішими національними меншинами є узбецька (15,3%), киргизька і російська (по 1,1%), лакайська (0,8%), туркменська й татарська (по 0,3%). Інші етноси становлять 1,1% населення республіки. Більшість віруючого населення Таджикистану сповідує іслам.
У надрах Таджикистану містяться запаси нафти, природного газу, вугілля, урану, мідних, свинцевих, залізних, алюмінієвих руд, фосфоритів, цинку, граніту, мармуру, ртуті, золота, олова, вольфраму, бору, карбонатів, флюориту, коштовних та напівкоштовних каменів. Нафту та буре вугілля видобувають на півночі Таджикистану (відповідно, в районах Нєфтєабаду та Шурабу), на півдні розташоване родовище природного газу Кизил-Тумшук.
Республіка Туркменістан розташована в західній частині Центральної Азії. На півночі межує з Казахстаном, на сході і північному сході - з Узбекистаном, на півдні – з Іраном, на південному сході – з Афганістаном, на заході омивається водами Каспійського моря. Понад 80 % території займають пустелі, в тому числі одна з найбільших у світі – Каракуми (бл. 350 тис. кв. км), гори займають майже 1/5 території (Копетдаг, Великий і Малий Балханм, Кугітангтау). Найвища гірська точка країни – Айри-Баба (3139 м). Для зрошення пустинних земель водами Амудар’ї в 1950-60-ті рр. було споруджено Каракумський канал довжиною 1400 км.
У складі населення країни, що становить близько 5,24 млн. осіб (2013), переважають туркмени (85%), а найчисельнішими національними меншинами є узбецька (5%), російська (4%), казахська, українська й азербайджанська. Більшість віруючого населення Туркменістану сповідує іслам.
В основі сировинного потенціалу Туркменістану – природний газ і нафта. Прогнозні запаси вуглеводневої сировини країни (з туркменським шельфом Каспійського моря включно) оцінюються в 23 трлн. куб. м природного газу і 12,2 млрд. т нафти. Найбільші родовища газу розташовані в південній і східній частині країни. Володіючи понад 33 % світових запасів природного газу, Туркменістан займає 4-е місце у світі за його видобутком. Із 150 розвіданих на території республіки родовищ нафти і газу розробляється 42. Розвідано великі запаси сірки (близько 9 млн. т), поклади сульфату натрію (міраболіту) і магнієвих солей (бішофіту), розташовані в затоці Кара-Богаз-Гол, значні запаси брому та йоду. Відомими є також родовища калійних солей і будівельних матеріалів.
Республіка Узбекистан займає серединне положення в центральноазійському регіоні. Країна розташована в межиріччі Сирдар’ї й Амудар’ї. Північно-західний і північний кордон з Казахстаном є переважно пустельним, східний і південно-східний з Киргизстаном і Таджикистаном – переважно гірським. На півдні Узбекистан межує з Афганістаном, на південному заході – з Туркменістаном. Майже 4/5 території Узбекистану – рівнини, лише на крайньому сході та південному сході місцевість гориста (найвища вершина – 4633 м).
У складі населення країни, що становить понад 30,24 млн. осіб (2013 р.), переважають узбеки (майже 80%), а найчисельнішими національними меншинами є російська (5,5%), таджицька (5%), казахська (3,1%), татарська (1,5%), каракалпацька (2,5%). Більшість віруючого населення Узбекистану сповідує іслам.
У надрах Узбекистану виявлено великі поклади мінерально-сировинних ресурсів (95 видів мінеральної сировини). За запасами золота, міді, вольфраму, срібла, свинцю, цинку й урану Узбекистан посідає одне з чільних місць у світі. На частку республіки припадає майже 74 % запасів газового конденсату всього центральноазійського регіону і 40 % природного газу, за видобутком якого країна посідає третє місце в СНД (після РФ та Туркменістану), і входить до світової десятки. Узбекистан посідає також друге місце в регіоні (після Туркменістану) за запасами і видобутком нафти (розвідані ресурси складають близько 350 млн. т.). 73% нафтових запасів сконцентровано в Кашкадар’їнській області. При збереженні темпів видобутку нафти, що усталились упродовж 1990-х рр., її запасів вистачить на 80-100 років (в Туркменістані, для порівняння, - на 48 років). Поклади вугілля оцінюються в понад 2 млрд. т (55 % запасів центральноазійського регіону), сукупні запаси золота перевищують 4 тис. т (п’яте місце у світі). В Узбекистані розвідано 30 родовищ урану, який переробляється і збагачується в Навої і Зарафшані. За даними МАГАТЕ за запасами урану Узбекистан посідає сьоме місце в світі.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 100 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |