Читайте также:
|
Комунікації в управлінні - це обмін інформацією, в результаті якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить їх до підлеглих теж у формі комунікації.
Комунікаційний процес – це обмін інформацією, її змістом між двома і більше людьми. Мета комунікаційного процесу – забезпечення розуміння інформації.
Базовими елементами комунікаційного процесу є:
§ відправник, тобто особа, яка генерує ідеї або збирає інформацію і передає її;
§ повідомлення – інформація, закодована за допомогою символів;
§ канал – засіб передавання інформації;
§ одержувач – особа, якій призначена інформація.
Етапи комунікаційного процесу:
I. Зародження ідеї. відправник вирішує яку ідею або повідомлення потрібно зробити предметом обміну.
II. Кодування і вибір каналу. Кодування – це символьне позначення інформації (підбір слів, виразів, інтонації і жестів). Канал повинен поєднуватись з типом символів.
III. Передавання – це фізична передача інформації.
IV. Декодування – це переклад символів у думки одержувача.
Експериментальні дослідження показали, що людина сприймає інформацію таким чином: 80% очима, 15% вухами, 3% на дотик, 1% смак, 1% нюхом.
Вдосконалення між особових комунікацій пов’язане з усуненням між особових бар’єрів, що утруднюють комунікації:
1) бар’єри обумовлені сприйняттям інформації;
2) семантичні бар’єри;
3) невербальні перепони;
4) неякісний зворотній зв’язок;
5) невміння слухати і передавати інформацію.
Організаційні способи підвищення ефективності комунікації:
1) регулювання інформаційних потоків4
2) цілеспрямовані управлінські дії;
3) побудова систем зворотного зв’язку і систем збору пропозицій;
4) видавництво інформаційних бюлетенів;
5) застосування сучасних інформаційних технологій.
IV. Проблеми побудови інформаційних систем у менеджменті.
Під інформаційною системою розуміють сукупність ланок накопичення інформації, каналів її руху, технічних засобів збирання, обробки, зберігання інформації та її носіїв.
Розвиток інформаційних систем в управлінні включає декілька етапів:
IV. Зародження управління і до 70 років 20ст.функціунували виключно інформаційні системи з ручною обробкою даних. Їхні можливості визначалися потенціалами працівників.
V. 80-90рр.- системи з комплексною механізацією обробки даних. Технічною базою цих систем були настільні ЕЦОМ і спеціалізовані технічні засоби обробки окремих видів інформації.
VI. В нинішній час в системах управління повинні працювати інтегровані системи обробки даних. Їхнє функціонування базується на 3ох передумовах:
4) відокремлення творчих процесів розробки управлінських рішень від технічних операцій інформаційного забезпечення
5) централізація виконання технічних операцій.
6) науково обґрунтована технологія створення інформаційного забезпечення управління системами.
Особливості інтегрованих систем обробки даних:
6) організація єдиного потоку даних між об’єктом і суб’єктом управління.
7) побудова єдиної центральної бази умовно постійних даних, які обслуговують усі підрозділи менеджменту.
8) розробка та впровадження чіткого технологічного процесу, виконання процедур перетворення та зберігання інформації, формування проміжних документів.
9) реалізація технологічного процесу обробки даних в спеціалізованому управлінському підрозділі.
10) концентрація творчих операцій в лінійних функціональних підрозділах апарату(операції пов’язані з рішенням).
Бюджетування — це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напрямками діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності.
Бюджет — це оперативний фінансовий план, що складається у формі кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням і використанням коштів на підприємстві.
До основних функцій бюджетування належать функції планування, координації та контролю.
У процесі бюджетування уточнюють планові та розраховують допоміжні фінансові показники, а також визначають послідовність дій, спрямованих на їх досягнення, здійснюють координацію діяльності різних підрозділів підприємства і різних видів його виробничо-господарської діяльності.
Впровадження на підприємстві бюджетування означає не тільки складання системи бюджетів, а й здійснення постійного контролю за їх виконанням, аналізу поточної ситуації та внесення коректив до бюджетів у ході їх виконання залежно від змін у діяльності підприємства та кон'юнктурі ринку. Бюджетування сприяє виявленню слабких ланок у фінансовому забезпеченні та в організаційній структурі підприємства, вирішенню проблем комунікації та розподілу відповідальності між окремими підрозділами й учасниками виробничого процесу, забезпеченню належної планової дисципліни. Саме бюджетний процес дає змогу вчасно виявити неузгодженість у діяльності окремих підрозділів підприємства, неефективне використання ресурсів, низький рівень управління запасами чи грошовими коштами.
Структура системи бюджетів і рівень деталізації її складових визначається особливостями виробничого процесу (у тому числі видом продукції та послуг, методами виробництва та маркетингу); організаційної структури; організації системи бухгалтерського обліку, виробничого і фінансового контролю; розмірами підприємства і тим, що є предметом бюджетування; кваліфікацією керівників і тих, хто розробляє бюджети. Систему бюджетів подано на рис. 1.
Рис.1
Система бюджетів підприємства
4. Зміст фінансового плану державного підприємства і порядок його складання.
Фінансовий план державного підприємства складається за формою, затвердженою Наказом Міністерства економіки України на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році.
Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію
щодо фактичних показників минулого року та планових показників
поточного року.
Фінансовий план державного підприємства складається з трьох частин:
1. Формування прибутку підприємства.
2. Розподіл чистого прибутку.
3. Обов'язкові платежі підприємства до бюджету та державних цільових фондів.
В основу складання фінансового плану покладено балансовий метод, тобто узгодження витрат з джерелами їх фінансування.
Складаючи фінансовий план, слід ураховувати, що сума витрат і відрахувань має відповідати сумі доходів і надходжень коштів. Однак враховуючи, що одним видом джерел (прибутком) можуть покриватися кілька видів витрат, перед складанням фінансового плану необхідно взаємоузгоджувати (збалансовувати) ці витрати з джерелами їх покриття. Це здійснюється шляхом складання перевірочної таблиці шахової форми, яку складають у такій послідовності: спочатку записують підсумкові показники доходів і витрат, потім за кожною статтею витрат вказують суми відповідних джерел їх фінансування. У такий спосіб здійснюється взаємоузгодження витрат з джерелами їх фінансування. Дані цієї таблиці використовуються при складанні фінансового плану.
Державні підприємства щоквартально мають аналізувати виконання фінансового плану. За результатами аналізу повинен складатися звіт про виконання його показників.
Питання для контролю знань студентів:
1..У чому полягає суть бюджетування та які види бюджетів складаються на підприємстві?
2.Які підприємства зобов'язані складати річний фінансовий план?
3.З яких розділів складається фінансовий план державного підприємства?
4. Яким є порядок складання фінансового плану державного підприємства?
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 129 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |