Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Особливості застосування умов “Інкотермс” у практиці зовнішньої торгівлі.

Читайте также:
  1. I. Сфера застосування
  2. VІІ. Організації контролю застосування СУР
  3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  4. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
  5. Аналіз зовнішньої діяльності підприємства на основі системного підходу
  6. Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позичкових рахунків: простий, спеціальний, контокорентний (поточний рахунок з овердрафтом).
  7. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  8. Біографічні особливості М. Драгоманова
  9. Біографічні особливості М. Костомарова
  10. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Базисні умови зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу називаються так тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) у ціну товару чи ні. Базисні умови визначають:

- хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця чи покупця, транзитних країн, а також під час перевезення товару морським, річковим і повітряним транспортом;

- становище вантажу стосовно транспортного засобу, що визначає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну доставити вантаж у певне місце або навантажити товар на транспортний засіб, або підготувати його до навантаження, або передати транспортній організації;

- обов'язки продавців щодо упаковування і маркування товарів, а також обов'язки сторін щодо страхування вантажів;

- обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації відповідно до вимог, існуючих у практиці міжнародної торгівлі;

- де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар, а також заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати або пошкодження товару, і видатки, що можуть виникнути у зв'язку з цим.

Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення спорів, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торговельна палата розробила і випустила в 1953, 1980 і 1990 pp. збірники "Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС" (International Commercial Terms). Нині використовується збірник, виданий у 1990 р. за назвою "Інкотермс 90".

Подані в Інкотермс торговельні терміни, становлять універсальний набір умов, знання та застосування яких значно полегшують здійснення торговельних операцій. Проте слід враховувати, що застосування правил Інкотермс має низку особливостей. По-перше, умови Інкотермс не регулюють наслідків, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не містять засобів правового захисту у разі порушення контракту однією зі сторін. По-друге, тільки пряме посилання на застосування умов Інкотермс у тексті контракту є підставою для тлумачення контракту відповідно до Інкотермс (наприклад: "При тлумаченні даного контракту мають силу умови Інкотермс у редакції 1990 p."). По-третє, за наявності в контракті посилання на умови Інкотермс і одночасно статей, що суперечать їм або обмежують їх, такі статті є превалюючими.

 

 

Самостійна робота № 6

Тема: Маркетингова політика продажу

1. Супермаркет як новітній тип підприємства роздрібної торгівлі.

За останні роки в Україні можна спостерігати стрімке зростання кількості роздрібних мереж супермаркетів. Вони є основним сегментом роздрібної торгівлі овочами та фруктами. Поки що товарообіг плодоовочевою продукцією через мережі супермаркетів в більшості випадків не перевищує 4-5% від загального товарообігу магазинів, що дуже мало. Для прикладу, в західних супермаркетах, „середнім” показником вважається питома вага плодоовочевого відділу у розмірі 15-20% від загального товарообігу. Подібні тенденції до зміни кон’юнктури споживацького попиту спостерігаються і в Україні. Все більше споживачів переважають робити покупки в магазинах „цивілізованих” форматів. За даними компанії GFK Україна, щорічний відтік споживачів з базарів до роздрібних мереж складає 10%. Згідно з даними опитування споживачів супермаркетів, яке проводилося спеціалістами Проекту аграрного маркетингу в квітні 2004 року, 52% відвідувачів супермаркетів поза сезоном масового виробництва вже купують плодоовочеву продукцію саме в супермаркетах, у сезон цей показник складає 16%. Таким чином, враховуючи закордонний досвід, супермаркети надалі „задаватимуть тон” на ринку плодоовочевої продукції, і приватні стандарти якості супермаркетів щодо фруктів і овочів все більше визначатимуть очікування споживачів до всієї плодоовочевої продукції, наявної на ринку. Тому Проект аграрного маркетингу в черговий раз звертається до теми вивчення потенціалу роздрібного каналу реалізації плодоовочевої продукції і координації зусиль сільгоспвиробників і роздрібних покупців в рамках проведення дослідження особливостей роздрібної торгівлі плодоовочевою продукцією через роздрібні мережі супермаркетів в Україні.

Гіпермаркет - магазин самообслуговування площею до 10 тис. м2 з кількістю найменувань асортименту до 40 тис., орієнтований на продаж вроздріб за середньоринковими цінами або трохи дорожче, як правило, з високим рівнем обслуговування.

Супермаркет - магазин самообслуговування площею від 600 до 1800 м2 з кількістю найменувань асортименту від 10 тис. до 15 тис., орієнтований на продаж вроздріб за середньоринковими цінами або трохи дорожче, як правило, з високим рівнем сервісу.

Економ-супермаркет - магазин самообслуговування площею від 400 до 1200 м2 з кількістю найменувань асортименту до 3500, орієнтований на продаж вроздріб за цінами нижче середньоринкових.

2. Роль мерчандайзингу у маркетинговій політиці продажу.

Під поняттям «мерчандайзинг» мається на увазі комплекс робіт, що плануються і проводяться безпосередньо в роздрібному торговельному підприємстві. Він поєднує в собі розвиток самообслуговування (та інших форм активного продажу товарів), викладання і демонстрацію товару, його споживчих якостей, використання упаковки, маркування товарів з вичерпною інформацією для покупця, гнучку цінову політику. Простіше кажучи, мерчандайзер робить товарну пропозицію рельєфною - кожний товар мусить чимось виділятися, а загальна викладка (надто це стосується товару однотипного) не повинна бути одноманітним сірим тлом. Світовий досвід свідчить, що обсяги продажу товару можна збільшити майже на 400-600%, якщо просто правильно викласти товар.

Мерчандайзинг більшою мірою тяжіє до мистецтва, ніж до певної технології, тому неможливо сформулювати інструкції на кшталт «як писати хорошу музику чи гарні картини». Але низка наріжних каменів-правил у мерчандайзингу є. Їхню дієвість доведено на затовареному Заході. Дані правила умовно поділяються на внутрішні (організація простору, інтер'єрні акценти, розвіска, розкладка тощо) та зовнішні (стосуються оздоблення вітрин). Серед внутрішніх правил найактуальніше: на полицях і штангах не повинно бути тісно. Водночас речі не повинні бути складені надто геометрично-акуратно, адже покупці підсвідомо намагаються «не порушувати порядку» і, приміром, утримуються витягати речі з надто рівного стосу, в якому понад чотири-п'ять предметів, і з розвіски, де тісно.

Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь



Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав