Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відшкодування збитків постраждалим.

Читайте также:
  1. Визначення збитків підприємства
  2. Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок НС. Слайд 22.
  3. Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
  4. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність працівників, умови його укладання та порядок відшкодування шкоди( при індивідуальній та колективній відповідальності).
  5. Сплата/відшкодування ПДВ
  6. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Забезпечення цільових видів страхування.
  7. Тема 4.1 – 4.2 Розрахунок страхових тарифів, сум збитків та страхових відшкодувань.
  8. Тема 7. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
  9. Чи звільняє виконання рішення порушника земельного законодавства від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва?

Важливе значення має порядок визначення збитків. Згідно з інструкцією [6 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 15 лютого 2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)] збитки визначаються, виходячи з наслідків надзвичайної ситуації, для зобов’язання, а не зі змісту надзвичайної ситуації. Одна й та сама надзвичайна ситуація може викликати різні наслідки, так само, як різні надзвичайні ситуації можуть спричинювати такий самий наслідок. Якщо потерпілій стороні заподіяно збитки декількох видів, то збиток кожного виду розраховується окремо, а отримані результати додаються.

Економічний механізм безпосередньо пов’язаний із структурою збитків. Існує багато визначень і методик дослідження структури збитків. Економічні збитки проявляються в багатьох формах на всіх рівнях народного господарства, і їх можна класифікувати за галузями народного господарства, компонентами середовища, елементами процесу праці. За класичною теорією економічні збитки поділяють на прямі й непрямі збитки.

Слід враховувати той факт, що збитки є тими матеріальними благами і вартістю, які могли б бути створені в процесі експлуатації виробничих об’єктів і навколишнього природного середовища. Тому структурне відображення досліджуваної проблеми має наступний вигляд (табл. 6.1).

Проведемо класифікацію економічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм наступним чином:

- збитки від скорочення власної сировинної бази;

- збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

- збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції;

- збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів;

- збитки від втрати сільськогосподарських угідь;

- збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

- збитки пов’язані із порушенням нормального режиму функціонування господарства.

Таблиця 6.1

Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

№ з/п Ознака класифікації Тип збитків
Фактор який спричинив збитки, або джерело збитків   1.1. Збитки від забруднення атмосфери
1.2. Збитки від забруднення поверхні землі і ґрунту
1.3. Збитки від забруднення поверхневих і підземних вод
Об’єкти (реципієнти), яким спричинено збитки 2.1. Соціальні збитки
2.2. Екологічні збитки
2.3. Економічні збитки
Рівень динаміки і наслідків дії вражаючих факторів, або інтегральні (узагальнюючі) показники 3.1. Прямі збитки
3.2. Непрямі збитки
3.3. Сукупні збитки
Часовий фактор 4.1. Попереджувальні збитки
4.2. Компенсаційні збитки
4.3. Відновлювальні збитки
Джерело відшкодування 5.1. Державний бюджет
5.2. Добровільні внески
5.3. Кошти міжнародних інституцій

 

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-ма видами:

- фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

- можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

- відвернені збитки, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

- ліквідовані збитки, що становлять ту частину збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів;

- потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяє виділити наступні види збитків:

- збитки від руйнування ґрунтового покрову;

- збитки від пошкодження рослинного покрову;

- збитки від пошкодження тваринного світу;

- збитки від забруднення джерел та водойм;

- збитки від забруднення атмосфери;

- збитки від порушення кліматичного балансу;

- збитки від погіршення якісних характеристик природних ресурсів.

Соціальні ж збитки найскладніше визначити, тому їх класифікацію за об’єктовим критерієм у роботі проведемо наступним чином:

- збитки від витрати трудових ресурсів;

- збитки, пов’язані із затратами на перерозподіл трудових ресурсів;

- збитки від зміни умов і характеру праці;

- збитки, пов’язані із наданням соціальних пільг і гарантій для забезпечення можливості збереження життєвого рівня;

- збитки від зміни структури споживання;

- витрати, спрямовані на забезпечення комунальними послугами;

- витрати, спрямовані на забезпечення послугами охорони здоров’я.

Щодо дослідження соціальних збитків, завданих НС, то основною категорією цих збитків по суті є «вартість людського життя», яку можливо визначити тільки умовно, оскільки людське життя – безцінне. Під поняттям «вартість життя» зазвичай розуміється економічний еквівалент збитку, що може бути завданий людині за ризикованих умов. Встановлено, що економічна суть його полягає в грошових чи інших виплатах, що компенсують громадянину підвищений ризик втрати життя чи здоров’я через виконання певних функцій за небезпечних умов.

Збитки відшкодовуються за рахунок цільових страхових фондів (формують систему соціального страхування): фонду пенсійного страхування, фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонду страхування на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання — надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, безробіття, а також у старості. Законодавство визначає умови і порядок здійснення такого страхування: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страхуванню особи, які працюють на умовах трудового договору, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 31 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.036 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав