Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 4.1 – 4.2 Розрахунок страхових тарифів, сум збитків та страхових відшкодувань.

Читайте также:
  1. Аналіз динаміки та структури операційних витрат страхових компаній
  2. Аналіз динаміки та структури пасивів страхових компаній за 2010-2012 рр.
  3. Аналіз трудових ресурсів страхових компаній
  4. Види норм праці і їх розрахунок.
  5. Види норм праці, їх розрахунок
  6. Визначення збитків підприємства
  7. Відшкодування збитків постраждалим.
  8. Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок НС. Слайд 22.
  9. Економічна діагностика ефективності господарської діяльності страхових компаній
  10. Завдання 7. Розрахунок заробітної плати

 

Основними завданнями з охорони праці в ПП «Агробізнес-2» є створення здорових та безпечних умов праці, ліквідація травматизму та професійних захворювань на виробництві, а саме: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів; запобігання нещасним випадкам на виробництві; професійним захворюванням; розробка конкретних заходів щодо покращення умов праці та ін.

Для вирішення задач з охорони праці на ПП «Агробізнес-2» створена система управління охороною праці. До управляючого органу СУОП на підприємстві входить керівник Якименко В.О. в цілому по господарству, а також керівники структурних підрозділів у своїх підрозділах (головний механік Стаценко П.С., головний агроном Дотов М.І.). Керівник підприємства несе персональну відповідальність за організацію і стан охорони праці на підприємстві. Він своїм наказом щорічно призначає відповідальних за охорону праці: в галузях – головних спеціалістів, в підрозділах – їх керівників. Вони проводять всю практичну роботу по створенню здорових та безпечних умов праці.На підприємстві нема штатної посади інженера з охорони праці, тому щопідприємство налічує тільки 9 робітників, тому всю роботу по управлінню охороною праці виконує сам директор Якименко В.О.

Відповідно до теми дипломної роботи як об’єкт дослідження взято відділ бухгалтерії в ПП «Агробізнес-2» Білгород-Дністровського району Одеської області.

Бухгалтерія підприємства розташована в адміністративній одноповерховій будівлі, яка знаходиться поблизу виробничого цеху. Приміщення бухгалтерії знаходиться на першому поверсі, вікна кабінету виходять на автомобільну стоянку працівників підприємства.

Бухгалтерія розташована в окремому кабінеті. Так як веденням бухгалтерського обліку займається лише одна особа – головний бухгалтер, то площа кабінету не велика і становить близько 10 м2. Ця площа відповідає нормі, тобто більша за 6,5 м2 для однієї людини з використанням персонального комп’ютера.

Для працівника бухгалтерії відведений робочий стіл, крісло, та стілець для відвідувачів. Також в приміщенні розташовані дві великі шафи для зберігання робочих документів, для верхнього одягу та особистих речей робітників.

Санітарно-побутові забезпечення розташовані відповідно до нормативних вимог. У приміщенні щодня проводиться вологе прибирання.

У кабінеті також розташований кондиціонер, який підтримує необхідну температуру у приміщенні, тобто вентиляційний режим приміщення відповідає встановленим нормам. Це дозволяє ефективно працювати відділу.

У приміщеннях на робочих місцях з ВДТ забезпечуються оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря.

Слід вказати, що не дивлячись на велику шафу у кабінеті бухгалтера, приміщення захаращене великою кількістю паперу та документів, на робочому столі бухгалтера, навіть на підлозі знаходяться ящики з документами. Власне, на нашу думку, це не зовсім зручно як для бухгалтера, так і для відвідувачів бухгалтерії, окрім того на паперах збирається велика кількість пилу, тобто кабінет є досить запиленим, хоча в ньому проводиться щоденне прибирання та провітрювання.

Під час роботи з комп’ютерною технікою на організм користувачів діє ціла низка випромінювань та полів: іонізуючі випромінювання (рентгенівське, гама- і бета- випромінювання), а також неіонізуючі випромінювання (ультрафіолетового діапазону, видимого та інфрачервоного від екрану монітора). Це відбувається за рахунок того, що працівники не дотримуються вимог до відстані від користувача до дисплея та тривалий час працюють за комп’ютером.

Для освітлення офісного приміщення бухгалтерії на ПП «Агробізнес-2» використовується змішане освітлення, що складається з природного, створюваного світлом з вікна, та штучного, отримуваного з освітлювальних пристроїв. Щодо природного освітлення, то в приміщенні знаходиться велике вікно, яке виходить на західну сторону. Так як влітку з таким розташуванням вікна сонце може бути зайвим, тому у кабінеті застосовуються жалюзі. У приміщенні також використовується штучне освітлення.

Робота з комп’ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м’язи рук при роботі з клавіатурою. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливо для підтримки оптимальної робочої пози працівника.

Робота користувача комп’ютера пов’язана з великою рухомістю кісток рук, але інший кістково-м’язовий апарат людини практично не працює. Така виражена загальна гіподинамія призводе до застійних явищ в організмі, зростанню кількості тучних людей, зниженню імунітету, різним захворюванням, в тому числі суглобів, міозитам та невралгія.

Таким чином, на працюючих можуть діяти наступні негативні та шкідливі виробничі фактори: електричний струм, електромагнітні та інші випромінювання та поля, неоптимальні значення освітленості, мікроклімату, запиленість, негативний вплив на кістково-м’язовий апарат, нервово-психічні перевантаження.

Найбільш характерними специфічними наслідками впливу шкідливих й небезпечних чинників є виробничі травми і професійні захворювання. Розрахуємо можливі матеріальні збитки господарства за рік внаслідок нещасних випадків. Розрахунок цих збитків відобразимо в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Основні показники збитків внаслідок нещасних випадків (НВ) на ПП «Агробізнес-2»

№ п/п Найменування показників 2012 рік
Середньорічне число працівників
Число НВ з тимчасовою втратою працездатності
Число НВ зі стійкою втратою працездатності
Число НВ зі смертельним наслідком -
Число днів непрацездатності при НВ з тимчасовою втратою працездатності, ДНС
Число днів непрацездатності при НВ зі стійкою втратою працездатності, ДСТ
Штрафи за НВ з тимчасовою втратою працездатності, ШНС , грн.
Штрафи за НВ зі стійкою втратою працездатності, ШСТ , грн.
Штрафи за НВ зі смертельним наслідком, ШСМ , грн. -
Середня одноденна зарплата 1-го працівника в господарстві, грн. 41,0
Середній денний виробіток 1-го працівника в господарстві, В, грн. 786,0
Вартість недоданої продукції, НП= В(ДНС + ДСТ ), грн.
Збитки господарства, З= ШНС + ШСТ + ШСМ + НП , грн.

 

МСЕК постановив – 30% штрафу НВ зі стійкою втратою непрацездатності.

Згідно даних таблиці підприємство у 2012 році понесло збитків на суму 34513 грн., в тому числі штраф за нещасний випадок з тимчасової втрати працездатності складає 205 грн., штраф за нещасний випадок зі стійкою втратою працездатності становить 12300 грн., вартість недоданої продукції становить 22008 грн.

Для того, щоб вище перераховані фактори не впливали на працюючих, необхідно дотримуватись наступних вимог безпеки.

До роботи необхідно допускати осіб фізично здорових, які пройшли медичний огляд, гарно знають виробничі процеси, свої обов’язки, з якими проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

Місцеві органи концентрують головну увагу на здійсненні нагляду за виконанням власниками підприємств вимог законодавства. Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, перепідготовки та підвищення кваліфікації, повинні здійснювати працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівник доручає організацію цієї роботи.

Власник розробляє і затверджує інструкції по охороні праці, проводить навчання і інструктажі з працівниками, приймає міри, щоб робочі місця й засоби виробництва підтримувались в справному і безпечному стані, а виявлені недоліки своєчасно усувалися. В господарстві на всіх робочих місцях повинні бути вивішені інструкції з охорони праці.

Приміщення для роботи повинні мати природне та штучне освітлення.

Площа кабінету не велика і становить близько 10 м2. Ця площа відповідає нормі, тобто більша за 6,5 м2 для однієї людини з використанням персонального комп’ютера.

Щодо організації робочого місця, то воно оснащено комфортабельним кріслом, висота та нахил спинки якого регулюється власноруч, оснащене підлокітниками та м’якими сидіннями та спинкою. Крісло також оснащено прогумованими колесами, які дозволяють вільно обертатись та рухатись. Поверхня сидіння є плоскою, передній край – заокруглений.

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця із ПК слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих столів із ПК слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями БДТ – 1,2 м; від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 м.

Висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера повинна знаходитись на 700 мм, ширина – 800мм, довжина – 1300 мм. Робочий стіл для персонального комп’ютера повинен бути обладнаний підставкою для ніг шириною 300 мм та глибиною 400 мм.

Монітор повинен бути розташований на оптимальній відстані від очей користувача, не ближче 600 мм. Клавіатуру потрібно розташувати на поверхні столу на відстані 250 мм від краю.

Працівники, які експлуатують обладнання та оргтехніку повинні знати що їм заборонено: працювати на ПЕОМ, оргтехніці зі знятим кожухом пристрою; вмикати прилади в розетку з будь-яким дефектом; відкривати прилади, включені в мережу; торкатися до проводів живлення та пристроїв заземлення; працювати на ПЕОМ у вологому одязі, вологими, а тим паче, мокрими руками; залишати без нагляду, навіть на короткий час, ввімкнену в мережу електронну апаратуру.

Для усіх приміщень повинна бути визначена категорія по вибухопожежній та пожежній безпеці і клас по ступеню ураження електричним струмом. Приміщення повинні бути оснащені опаленням, кондиціювання повітря, припливно-витяжною вентиляцією, повинні мати природне і штучне освітлення. Приміщення з ЕОМ повинні мати систему пожежної сигналізації та оснащуватись вогнегасниками.

При організації праці, пов'язаної з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

Тривалість безперервної роботи з ЕОМ не повинна перевищувати 4 години, регламентовані перерви через кожну годину тривалістю 15 хвилин. Протягом робочої зміни мають передбачатися: перерви для відпочинку і вживання їжі, для особистих потреб та додаткові перерви з урахуванням трудової діяльності.

Працюючі обов’язково мають проходити медогляд: попередній – під час прийняття на роботу, та поточний - який має проводитися раз на два роки. Для зниження негативного впливу монотонної праці, нервово-емоційного напруження та зору доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ для очей, рук та хребта.

Для безпеки працюючих під час аварій повинні розроблятися можливі плани ліквідації. При аварійних ситуаціях важливо оповіщати працівників підприємства та населення. Для ліквідації аварій на підприємствах повинні передбачатися спеціальні резерви, а також кожен працівник повинен знати маршрут виходу з приміщення на випадок виникнення аварій.

Робочі місця, обладнані персональними комп’ютерами, забезпечені належними умовами.

Таким чином можна зробити висновок, що на досліджувальному об’єкті ПП «Агробізнес-2» задовільні умови праці, так як всі працівники даного господарства дотримуються всіх необхідних умов, які потрібні для безпечної та продуктивної праці, а також проводяться профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці. Умови праці бухгалтерів задовільні; рівень безпеки безпечний; робочі місця, обладнані персональними комп’ютерами, забезпечені належними умовами.

Покращення умов праці на виробництві є необхідною умовою підвищення її продуктивності та економічної ефективності виробництва. Для цього необхідно:

- розробляти і впроваджувати у виробництво найбільш раціональні технологічні процеси і таку організацію виробництва і праці, яка б усувала небезпечні та шкідливі для здоров’я чинники;

- залучати у виробництво найновішу техніку, під час експлуатації якої виключається потенціальна небезпека аварії, пожеж та нещасних випадків;

- розробляти заходи, спрямовані на профілактику травматизму, професійних захворювань та підвищення культури виробництва, які гарантують повну безпеку і здорові умови праці;

- пропонуємо створити у приміщенні адміністративної будівлі окремий кабінет для зберігання бухгалтерських документів та звітності, так званий архів, для того щоб звільнити простір у кабінеті бухгалтера.

 

4.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства є основним критерієм попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та витрат в разі аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха, застосування засобів ураження.

Під стійкістю роботи об'єктів господарської діяльності розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв'язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни.

Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні цінності розуміють їх спроможність виконувати свої функції в умовах НС.

На стійкість роботи об'єктів в умовах НС впливають наступні фактори:

1. Розміщення об'єкта відносно великих міст, об'єктів атомної

енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів та ін.;

2. Природнокліматичні умови, технології виробництва;

3. Надійність захисту робітників та службовців;

4. Масштаби і ступінь вражаючої дії стихійного

лиха, аварії, катастрофи;

5. Спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта

протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

6. Захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж,

вибухів, зараження ОР та СДОР);

7. Надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для

виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

8. Стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦЗ

[Інформаційний пакет,с.31].

Підвищення стійкості роботи ОГД досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних та організаційних заходів, які спрямовані на максимальне зниження дії уражаючих факторів і створення умов для ліквідації наслідків АС.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу вражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат [Стеблюк, с.11].

Щорічно в нашій країні виникають надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, що призводить до загибелі багатьох людей і значних матеріальних збитків.

Надзвичайні ситуації за походженням поділяють на такі.

Надзвичайні ситуації природного характеру — небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо. До них відносять: землетруси, ургани, зливи, повінь, ожеледь, град, снігові лавини, пожежі.

Найбільш вірогідною надзвичайною ситуацією на території, де розташоване господарство можуть бути землетруси.

Землетру́с — це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу.

Осередки землетрусів знаходяться на глибині майже 60 км, а інколи на глибині до 700 км.

Небезпечне природне явище — це подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Потенційно небезпечний об'єкт — це такий об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

Всі вище перераховані події негативно впливають на роботу господарства, тим що:

- зриваються дахи;

- руйнуються будівлі;

- ламаються та викорчовуються дерева;

- обриваються лінії електропередач і зв’язку;

- руйнуються опори;

- розмиваються дороги;

- знищуються посіви;

- завдають значних моральних і матеріальних збитків населенню.

Для ліквідації цих наслідків потребуються великі затрати матеріальних та людських ресурсів.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є приватне підприємство «Агробізнес-2» Білгород-Дністровського району Одеської області, розташоване в південній частині області.

ПП «Агробізенс-2» розташоване на території села Салгани, яке знаходиться на відстані 7-8 км від районного центру та 80 км від обласного центру м. Одеси. Найближча залізнична станція Тіра знаходиться на відстані 4 км від господарства.

За даними агрокліматичного районування Одеської області територія землекористування відноситься до теплого достатньо зволоженого агрокліматичного району лісостепу. Кліматичні умови формуються, в основному, під впливом атлантичних і середземноморських повітряних мас, які і створюють умови для утворення теплого клімату.

Організація підприємства «Агробізнес-2» розташована в одноповерховому будинку. Будова не сейсмостійка, цегляна, без каркасна з перекриттям із залізобетонних елементів. На об’єкті працює 9 осіб.

Господарство спеціалізується по вирощуванню зернових та технічних культур. Площа сількосподарських угідь на 2012 рік складає 1244 га.

Господарство знаходиться у с. Салгани Білгород-Дністровського району де за даними МНС області можливий землетрус силою до 7 балів.

Основна частина будівель (70%) у с. Салгани – цегляні одноповерхові будинки з розрахунковою сейсмостійкістю δlim = 6 балів (ІУ категорія). 30% населення мешкає у будинках ІІІ категорії сейсмостійкістю δlim = 7 балів.

Споруди ІУ категорії отримають середні пошкодження (до 45%), ІІІ категорії – слабкі (до 15 %) [ Методичні вказівки, с.48 ] .

Населення при середніх пошкодженнях зазнає ураження до 11% (КНС=0,11) (у т.ч. 3% смертельні, тобто КНСсм=0,03), при слабких – 8% (КС=0,08) (2% смертельні, тобто КСсм=0,02) [ Методичні вказівки, с.49 ].

а) Розраховуємо втрати мешканців несейсмостійких будинків ВННС:

ВННС = ННС · КНС,

де: ННС = 0,7·Н – кількість мешканців несейсмостійких будинків;

КНС = 0,11 – коефіцієнт ураження серед мешканців несейсмостійких будинків.

Тому: ВННС = 0,7 · 3000 · 0,11 = 231 чол.

У тому числі, смертельні втрати:

ННСсм = ННС · КНСсм = 0,7 ·3000 · 0,03 = 63 чол.

Санітарні середні та важкі травми отримають 1% уражених, що складе:

ННСсер.важ= ННС·КНСсер.важ= 0,7·3000 ·0,01=21 чол.

б) Втрати серед мешканців сейсмостійких будинків:

ВНС = НС ·КС = 0,3 · 3000 · 0,08 = 72 чол.

З них смертельні втрати: ВНСсм = 0,3 · 3000 · 0,02 = 18 чол.

Санітарні середні та важкі травми отримають 1% уражених, що складе:

НСсер.важ = НС · КСсер.важ= 0,3 ·3000 ·0,01= 9 чол.

в) Загальна кількість загиблих:

ВНЗАГсм = ВННСсм + ВНСсм = 63 + 18 = 81 чол.

Санітарні втрати (кількість поранених):

ВНсан = ВННС + ВНС – ВНЗАГсм = 231 + 72 – 81 = 222 чол.

Мешканців села, що отримали середні та важкі травми, необхідно доставити у лікарню.

ВНЗАГсер.важ= ННСсер.важ + НСсер.важ = 21 + 9 = 30 чол.

Висновок: втрати серед населення можуть бути значними.

Пропозиції щодо підвищення стійкості села до впливу землетрусу:

– підсилити по сейсмостійкості житлові та нежитлові будівлі на селі;

– провести декілька тренувань по сигналу "Землетрус";

– підготувати додаткові місця у лікарні для розміщення середньо і важко уражених людей у кількості 30 чол.

– для проведення РіНР та надання першої медичної допомоги організувати ланки;

– створити резерв будівельних та ремонтних матеріалів для ліквідації наслідків землетрусу (шифер, балки, цегла, цемент, пісок, скло, пиломатеріали).

– по можливості перевести повітряні лінії електропередачі на кабельні.

– забезпечити місцеве додаткове джерело електроенергії.

Список використаної літератури:

3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона [Текст]: підручник/ М.І. Стеблюк. – К., 2003. – 455с.

4. Інформаційний пакет методичних матеріалів для практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для підготовки фахівців ОКР «спеціаліст», «магістр» всіх напрямків очної і заочної форми навчання. Частина 2. [Текст]: /М.М., Сакун, В.Ф. Нагорнюк. – Одеса: ОДАУ, 2010. – 68с.

5. Методичні вказівки до написання розділу “ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ” Автори: кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри БЖД і ФВ М.М. Сакун, кандидат військових наук, доцент В.Ф. Нагорнюк .

 

 

Тема 4.1 – 4.2 Розрахунок страхових тарифів, сум збитків та страхових відшкодувань.

Страхування – система економічних відносин.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав