Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зародження медичної географії як науки.

Читайте также:
  1. IV. Методология и теория исторической науки.
  2. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
  3. Антисциентические концепции философии науки.
  4. Билет № 2. Предмет, общая характеристика, основные проблемы истории философии науки.
  5. Билет№ 14:Соотношение философии и науки.
  6. Биология в контексте философии и методологии современной науки. Биофилософия.
  7. В – 1. Краткая история финансов и финансовой науки.
  8. Важнейшие этапы развития науки. Исторические типы научной рациональности.
  9. Взаимодействие философии и науки. Проблема научности философии
  10. Вклад М.В. Ломоносова в становление университетской психологической науки. Психологические идеи в трудах Ломоносова.

Запрошення

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської конференції «Розвиток європейських стандартів прав і свобод людини в Україні: теорія і практика» 20 – 21 листопада 2014 року. Реєстрація учасників конференції з 10:00 до 10:30 20 листопада 2014.

 

 

Місце проведення конференції:

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 16.

За результатами конференції буде публікуватися електронний збірник тез доповідей.

Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.

 

 

Умови участі у конференції

 

Для участі у конференції необхідно до 30.10.2014 надіслати на адресу оргкомітету заявку на участь у конференції, тези доповідей – електронний варіант та копію платіжного документу про сплату оргвнеску. Оплата за участь у конференції становить: очна форма 150грн., публікація тез доповідей без участі у конференції становить 100 грн.

За рахунок оргвнесків фінансуються витрати, пов’язані з організацією конференції та публікацією тез доповідей.

Кошти надсилати:отримувач: ТОВ ВНЗ «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту»

Код 14204539 МФО 354789

Р/р 2600700025653 АТ в «Укрексімбанк» м. Черкаси, 18036, вул. Н.Левицького, 16; призначення платежу: за участь (прізвище, ім’я та по батькові) у конференції.

 

Проїзд, проживання та харчування учасників конференції здійснюються за їх рахунок.

 

 

Регламент роботи:

- доповідь на пленарному засіданні – 20 хв.

- доповідь на секційному засіданні – 15 хв.

- виступ в обговоренні – 5 хв.

 

Тематика конференції

· Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень;

· Конституційне право, муніципальне право;

· Цивільне право і цивільний процес, сімейне право;

· Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право;

· Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право.

 

 

Вимоги до оформлення тез

доповідей

 

 

Тези доповідей надаються українською, російською або англійською мовою, набрані в редакторі Microsoft Word. Розмір аркуша: А4, орієнтація: книжкова, шрифт Times New Roman, розмір 12, міжрядковий інтервал 1,0, береги по 20 мм.

 

Розташування на сторінці: у правому верхньому куті прізвище та ініціали автора (авторів); через інтервал з орієнтацією по центру – назва тез великими літерами; через інтервал з орієнтацією по ширині сторінки – текст доповіді.

 

Обсяг тез доповіді – повні 2 сторінки, включно з рисунками і таблицями.

 

Літературні джерела повинні бути пронумеровані відповідно до порядку згадування в тексті. Список літератури наводиться наприкінці тез згідно встановлених вимог.

Тези надсилати на електронну адресу:pravo.ui.suem@gmail.com

 

Зміст

 

 

1. Вступ…………………………………………………………………….. 3

2. Зародження медичної географії як науки………………………………4

3. Розвиток медичної географії в Україні…………………………………6

4. Сучасний стан та перспективи розвитку……………………………….10

5. Розвиток нетрадиційної медицини.…………………………………….14

6. Висновки……………………………………………………….…………16


Вступ

Економічна і соціальна географія нині переживає етап становлення нової парадигми. Одним із підтверджень цієї тези можна вважати становлення і розвиток відносно нового напряму науки – соціальної географії та соціологізації економічної географії в традиційному розумінні предмета її дослідження. Серед галузевих соціально-географічних наук розвивається медична географія.

Медична географія загалом як і медична географія України, зокрема, є відносно молодою галуззю географічних знань. Вона містить у собі унікальну змістову інформацію, яка нагромаджувалась ще з давніх часів. Ця галузь знань є перспективною й буде динамічно розвиватись, тому що цього вимагає сьогодення.

Сучасний стан медичної географії вимагає глибокого вивчення взаємозв’язків суспільства і природи, людини та стану її здоров’я із середовищем проживання, тому що саме довкілля формує цей стан. Адже, незаперечною є істина: здоров’я людини – це найдорожча цінність.

 

 

Зародження медичної географії як науки.

Батьком медичної географії став батько і медицини - Гіппократ. У своїй праці "Про повітря, води і місцевості" він виявив зв'язок побуту, здоров'я і характеру народів з довкіллям.

Хоча медична географія офіційно стала професією всього декілька десятиліть тому, ймовірно, її корені йдуть в древні часи, усе розпочалося з клятви Гіппократа, в якій є слова "Не зашкодь". Багато явищ, які вивчає географія вплинули на здоров'я людини, у тому числі якість води і повітря, спосіб життя людей в тих або інших регіонах, то, як вони живляться. Дві тисячі років назад Гіппократ вивчав ті ж самі явища, про які ми говоримо сьогодні. В середині XIX століття британський лікар Джон Шоу використовував принципи медичної географії для визначення джерела спалаху холери, що викликала велику епідемію в Лондоні. Коли він наніс на карту міста місця, де жили хворі, виявилось, що усі вони групуються в районі однієї і тієї ж водорозбірної колонки. Це дозволило лікарям зробити висновок, що вода з неї стала джерелом поширення холерного вібріона. Джон Шоу фактично створив те, що ми зараз називаємо географічною інформаційною системою.

Проте, офіційною батьківщиною медичної географії визнано Італію. У XVII ст. італійський вчений Б.Раммаціні увів термін "медична географія" і розкрив зміст цього поняття. Перші праці з медичної географії були опубліковані також за межами України. Таку протирічиву ситуацію (українські вчені дуже близько підійшли до народження нової науки, але не зуміли вчасно використати нагромаджений багаж медико-географічних знань) можна вважати особливістю розвитку медичної географії в Україні.

Одна з перших праць з медичної географії "Узагальнення всезагальної медичної практичної географії" була написана в 1792 р. німецьким вченим Фінке. Він зазначає, що назви "медична географія" заслуговує така праця, в якій, описуючи кожну країну, досліджують

її географічне положення, стан її землі, властивості повітря, води, клімату, продукти харчування її жителів; повідомляють про мораль і звички людей, що впливають на їхнє здоров'я; розповідають про хвороби та засоби їх лікування в цих країнах, - нарешті, повідомляють про все, що необхідно знати про медичний стан кожної країни.

У 1853 р. в Берліні вийшла праця Фуке "Медична географія", у якій дано таке визначення цьому поняттю: медична географія - це наука, що вивчає закони за якими на Землі розподіляються і поширюються хвороби. Фуке розрізняє "географічну нозологію" і "нозологічну географію".

Французький лікар військового госпіталю Буден у праці "Досвід медичної географії" (1843) дав таке визначення медичній географії: "Народження, життя, захворювання і смерть - все змінюється залежно від клімату і грунту, від племені і національності. Ці різноманітні прояви життя і смерті, здоров'я і хвороби, ці неперервні переміни в просторі, що видозмінюються походженням людей, складають спеціальний предмет медичної географії".

 

В середині XIX ст. медичну географію починають розглядати як галузь загальної географії.

А.Н.Сисін (1879-1956), якого вважали одним з організаторів і керівників санітарно-епідеміологічної справи в СРСР, вбачав завдання медичної географії у виясненні зв'язків масових захворювань (не лише епідемічних) з умовами місцевості, а також зв'язків цих захворювань з даним зовнішнім середовищем (живим і мертвим) (1929). Цю дискусію продовжили медико-географи різних країн при подальшій участі й українських учених. Так, Ріпман (1934) під медичною географією розумів той напрям географії, який досліджує і пояснює вплив на людину і тварину факторів, що виходять з географічного простору землі, і їх вплив на життя. Обергулемер (1935) вважає, що поняття і зміст медичної географії випливають з установленого факту поширення певних захворювань у визначених областях земної кулі і знайшли свій вираз як у старій медичній літературі, так і в перших спробах їх картографування.

Ще одною особливістю розвитку медичної географії є те, що як медико-географічні знання, так і перші медико-географічні праці переважно належали медикам. Навіть у ХХ ст., коли географи довели свої права на медичну географію, медики відігравали не останню роль у розвитку цієї науки.

 

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 10 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.079 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав