Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи закладів для дітей з порушеннями

Читайте также:
  1. Визначення походження дитини від матері та батька,Особисті і майнові обовязки батьків і дітей.
  2. Вихід дітей віком від 15 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.
  3. Відношення держави до дітей з обмеженими можливостями здоров'я
  4. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
  5. Дітей з порушеннями ПФР
  6. для дітей старшої групи
  7. Додаткові послуги закладів ресторанного господарства при готелі
  8. За жахливою статистикою 50% гомосексуалістів – педофіли! Чи хочете ви, щоб ваших дітей навчали гомосексуалісти? Після прийняття даного закону це стане можливим!
  9. Завдання спеціального навчання мови і мовлення дітей із ПМР
  10. Загальна характеристика дітей з обмеженими можливостями здоров'я

психофізичного розвитку (ПФР)

 

У спеціальних навчально-виховних установах діти з порушеннями психофізичного розвитку одержують залежно від типу шкіл початкову, неповну середню, а деякі – середню освіту. Горизонтальна структура спеціальної освіти в Україні представлена наступними спеціальними (корекційними закладами):

1) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для глухих дітей – мають у своєму складі 1-10 класи і підготовчий клас для дітей, які не одержали організовану дошкільну підготовку до навчання у школі. У 1-й клас приймаються діти семирічного віку, а у підготовчий – шестирічки. Глухі діти, які навчаються в школі-інтернаті, отримують освіту в обсязі девя’тирічної загальноосвітньої школи. Учні випускного класу складають іспити, та їм видається свідоцтво про неповну середню освіту.

Школа-інтернат для глухих дітей, враховуючи особливості їхнього розвитку, вирішує загальні із загальноосвітньою школою завдання виховання та навчання, дає загальноосвітню, політехнічну та трудову підготовку. Особлива увага надається формуванню і розвитку словесного мовлення та словесно-логічного мислення, а також розвитку залишкового слуху, корекційній та компенсаторній роботі. Робота з формування і розвитку виразного усного мовлення глухих учнів, розширення активної мовленнєвої практики здійснюється на всіх уроках та в позаурочний час.

Гранична наповнюваність класів в школі глухих – 12 осіб.

2) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для слабочуючих і пізнооглухлих дітей – є начально-виховними установами, що здійснюють виховання, загальноосвітню і трудову підготовку, подолання наслідків зниження слуху і мовленнєвого недорозвинення даної категорії дітей. Приймає дітей від 7 років і має два відділення. Перше – для дітей з легким недорозвиненням мовлення унаслідок порушення слуху. Термін навчання в першому відділенні – 10 років (1-10 класи).

Друге відділення – для дітей з глибоким недорозвиненням мовлення у результаті порушення слухової функції. Навчання продовжується 12 років (з 1 по 7 клас за спеціальними програмами і підручниками, а далі за програмами і підручниками 5-8 класів масової школи).

Випускники першого і другого відділень здобувають освіту в обсязі неповної середньої школи. Наповнюваність класів –12 осіб.

3) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для сліпих дітей з повною втратою зору (вони складають 6-8%) або що мають залишковий зір (до 0,04 D).

У школі для сліпих діти дістають політехнічну освіту і професійну підготовку.

Зміст навчання у школі для сліпих дітей в основному відповідає вмісту навчання у масовій школі, з деяким збільшенням часу на вивчення програмного матеріалу. Разом з тим ряд дисциплін (фізвиховання, виробнича підготовка, рельєфне малювання, креслення та ін.) мають спеціальні програми.

Групові та індивідуальні заняття з лікувальної гімнастики, ритміки, виправлення мовлення та інших недоліків розвитку необхідні для підготовки до засвоєння програмного матеріалу. Корекційно-виховна робота спрямована на подолання вторинних відхилень у розвитку сліпих дітей та здійснюється за допомогою спеціальних прийомів навчання, спеціального обладнання, навчальних посібників та тифлотехнічних засобів.

Навчання загальноосвітнім предметам ведеться за підручниками масової школи, які надруковані рельєфно-точковим шрифтом. Трудове і професійне навчання проводиться в навчально-виробничих майстернях, які обладнано спеціальними робочими інструментами. Наповнюваність класів – 12 осіб.

4) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для слабозорих дітей. При школах-інтернатах для слабозорих за необхідністю організовуються класи для сліпих дітей, а в школах-інтернатах для сліпих – відповідні класи для слабозорих. У школах змішаного типу навчання сліпих та слабозорих дітей здійснюється в окремих класах.

У школах для слабозорих дітей здійснюються всебічний психофізичний корекційний розвиток учнів, компенсація наслідків зорових порушень, охорона, зміцнення та можливе відновлення неповноцінного зору в умовах послабленого режиму.

Успіх навчання та виховання слабозорих дітей залежить від умов зорової роботи. У класі використовуються спеціальний навчальний та наочний матеріал, спеціальні оптичні і технічні засоби та методи навчання, які спрямовані на корекцію спотворених зорових уявлень дітей. Шкільне обладнання пристосоване до індивідуальних особливостей зору дітей: підвищене освітлення, спеціальна конструкція парт з похилою кришкою, яка рухається, підручники масової школи, які надруковані крупнішим шрифтом, зошити з особливим розлініюванням. Кількість учнів у класі не повинна перевищувати 12 осіб.

5) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з важкими порушеннями мовлення (різні форми алалій, афазій, дизартрій та дислалій, заїкання та ін.). Внаслідок мовленнєвої патології ці діти не можуть навчатися в масовій школі і вимагають спеціально організованих умов навчання.

У першому відділенні школи – з 10-річним терміном навчання та з підготовчим класом для дітей, які не пройшли спеціальної дошкільної підготовки, навчаються діти з важким загальним недорозвиненням мовлення.

У другому відділенні – з 10-річним терміном навчання – навчаються діти тільки з важкою формою заїкання при нормальному загальному розвитку інших сторін мовлення. Наповнюваність класів – 12 осіб.

Учні даних шкіл-інтернатів (першого і другого відділень) здобувають освіту в обсязі неповної середньої загальноосвітньої школи.

Головне завдання школи-інтернату полягає в корекції дефектів усного та письмового мовлення, відхилень у психічному та фізичному розвитку учнів, закріпленні мовленнєвих навичок, активізації мовленнєвих форм спілкування.

6) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з особливостями інтелектуального розвитку. В них навчаються діти із зниженням інтелекту в ступені дебільності. За дев’ять років навчання спеціальна школа забезпечує учням всебічний розвиток, виховання, загальноосвітню підготовку (приблизно в обсязі початкової масової школи), професійно-трудове навчання і оволодіння доступними професіями.

Трудове навчання займає значне місце в навальному часі та є одним з розділів роботи школи по підготовці учнів до самостійного життя і корисній діяльності для суспільства. Навчання ручній праці в молодших класах, професійно-трудове навчання старшокласників з різних видів промислової та сільськогосподарської праці, виробниче навчання у випускному класі вирішують у спеціальній школі спеціальні завдання соціальної адаптації та реабілітації. Наповнюваність класів – до 16 осіб.

Для дітей з глибокими ступенями розумової відсталості (імбецильність, ідіотія) в системі соціального забезпечення існують дитячі будинки з 4 до 18 років.

Розумово відсталих дітей, які страждають психічними захворюваннями, залежно від стану віддають до дитячих психоневрологічних стаціонарів або в дитячі відділення психіатричних лікарень.

7) Для дітей із затримкою психічного розвитку відкриті спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (школи з подовженим днем), де здійснюється освіта в обсязі неповної середньої масової школи. У ці школи приймаються діти у підготовчий та 1-2 класи. Разом із загальноосвітньою підготовкою тут проводиться комплексна лікувально-відновлювальна, санітарно-гігієнічна, профілактична робота, а також корекційні групові та індивідуальні заняття з метою подолання недоліків психофізичного розвитку, які викликали неуспішність у масовій школі. Важливе значення у роботі з такими дітьми має принцип диференційованого підходу на основі даних психолого-педагогічного та клінічного вивчення дитини.

Після закінчення початкового навчання та по мірі корекції дефектів розвитку діти можуть переводитися до масової загальноосвітньої школи. У випадках стійких форм затримки психічного розвитку діти залишаються в спеціальній школі на весь строк навчання.

8) Спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату – заклади є навчально-виховними та лікувально-оздоровчими. У школах для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату здійснюється трудова терапія, яка спрямована нa відновлення або компенсацію рухових порушень. Заняття з праці ведуться з урахуванням рухових та пізнавальних можливостей учнів. У кожному класі передбачені індивідуальні заняття з корекції наявних порушень, які систематично проводять вчителя школи-інтернату. У розклад включені групові та індивідуальні заняття з лікувальної гімнастики та з вчителем-логопедом.

Навчання здійснюється за навчальними програмами масової школи. Трудове навчання і заняття фізкультурою здійснюються за спеціальними програмами.

Тривалість уроків у підготовчому та у першому класах скорочена до 30-35 хв. Кількість учнів у класі та у виховній групі – 16 осіб. По мірі відновлення здоров’я рішенням медико-педагогічної комісії учні можуть переводитися у масову школу.

Разом з традиційними освітніми установами в даний час, створюються нові типи установ – реабілітаційні центри. Головним в діяльності реабілітаційних центрів є не тільки і не стільки зміна структури, форми та змісту роботи, а скільки бажання змінити відношення до дітей з відхиленнями у розвитку, до їх бід і потреб.

Реабілітаційні центри, як правило, є багатофункціональними: включають діагностичні, розвиваючі, корекційні та оздоровчі комплекси, а також творчі майстерні, навчання в яких спрямовано на розвиток здібностей дітей у галузі ремесел, мистецтва, музики, любові до природи, можливостей для розвитку особистості, уміння розуміти навколишній світ та знайти в ньому місце для себе.

Таким чином, спеціальна освіта в Україні на даний момент є складною розгалуженою системою, в якій спостерігається диференціація, інтеграція та вдосконалення вертикальної і горизонтальної структури, розвиток нових видів спеціальних установ для дітей з труднощами у навчанні, спілкуванні, поведінці, а також створення принципово нових багатопрофільних і багатофункціональних реабілітаційних центрів, які надають соціально-педагогічну та психологічну допомогу та підтримку дітям різного віку з різними відхиленнями у розвитку.

 

 




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 361 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав