Читайте также:
|
Система підготовки дітей з обмеженими можливостями до самостійного життя і суспільно корисної трудової діяльності в спеціальних школах покликана на високому рівні, який відповідає сучасному рівню розвитку суспільства, передбачати процес педагогічно організованого оволодіння різними компонентами людської культури – знаннями, способами діяльності, досвідом творчої діяльності, досвідом емоційного відношення до дійсності.
Теоретичною основою процесу навчання у спеціальних школах є концепції, які розроблені відомим психологом Л.С. Виготським, про наявність у дитини (у тому числі і аномальної) як би двох рівнів розвитку пізнавальних можливостей – рівня актуального (вже досягнутого) розвитку, спираючись на який дитина може повністю самостійно виконувати ті або інші завдання, і зони найближчого розвитку, яка відображає його потенційні можливості, реалізувати які дитина зараз може при наданні йому тієї або іншої педагогічної допомоги.
Діти з обмеженими можливостями випробовують труднощі у сприйнятті, осмисленні, запам’ятовуванні навчальної інформації, в застосуванні знань на практиці. У багатьох випадках наголошується своєрідність у здійсненні дітьми цілеспрямованої діяльності, в розвитку їх пізнавальних інтересів, у відношенні до навчання. Всі ці труднощі можуть бути подолані систематичним і цілеспрямованим проведенням в процесі навчання у спеціальних школах корекційної роботи, яка стимулює компенсаторний розвиток пізнавальної діяльності дітей з порушеннями ПФР. У зв’язку з цим всі питання, які пов’язані з особливостями навчання у спеціальних школах, дефектологія розглядає під кутом зору корекції. Провідними принципами навчання у спеціальних закладах є:
1) Принцип корекційної спрямованості навчання є специфічним для всіх типів спеціальних шкіл (у порівнянні із масовою школою) і виконує найважливішу роль для досягнення цілей навчання дітей з обмеженими можливостями. Реалізація даного принципу припускає таку постановку навчального процесу, при якій в максимально можливому ступені виправляються недоліки розвитку, які характерні для дітей з тими або іншими дефектами, розширяються їх пізнавальні можливості.
2) Принцип свідомості та активності навчання припускає засвоєння дітьми інформації на основі її розуміння, а не механічного заучування, максимальної і цілеспрямованої активності дітей у різних видах навчальної діяльності, позитивного і свідомого відношення до процесу навчання. Недостатність осмислення знань, розрив між узагальненнями і конкретними фактами, які характерні для дітей з порушеннями ПФР, байдужість до процесу навчання, невпевненість у своїх силах утрудняють реалізацію даного принципу в спеціальних школах. Проте за відповідних умов корекційного навчання ці труднощі можуть бути успішно подолані.
3) Принцип наочності у навчанні, який припускає широке використання безпосереднього сприйняття учнями предметів та явищ дійсності в їх натуральному вигляді або в зображеннях, які мають величезне значення для формування правильних уявлень про навколишній світ і створює необхідні передумови для розвитку мислення школярів, оволодіння ними понятійними знаннями. Але при ураженнях аналізаторів у дітей з сенсорними дефектами застосування наочності доцільне тільки при використанні спеціальних засобів, які спрямовані на компенсацію порушених функцій на повніше використання аналізаторів, які підлягають зберіганню (для сліпих – рельєфні географічні карти, глобус; для глухих – звукопідсилююча апаратура; для дітей з інтелектуальною недостатністю – спеціальні прийоми, які забезпечують єдність чуттєвого та раціонального пізнання – від конкретних образів до узагальнених уявлень і понять).
4) Принцип науковості та систематичності. Учні всіх типів спеціальних шкіл в тому або іншому обсязі вивчають основи наук і знання, які їм повідомляються, відповідно до принципу науковості та систематичності навчання. Повинні бути науково достовірними і висловлюватися в тій послідовності і системі, яка відповідає логіці даної науки.
5) Принцип доступності навчання – успішність засвоєння знань залежить від того, наскільки зміст навчального матеріалу, який вивчається, відповідає пізнавальним можливостям даного контингенту учнів. Доступність навчання дітей з порушеннями ПФР загальноосвітнім предметам забезпечується також і спеціальними прийомами викладання. Чим сильніше виражені відхилення в розвитку у різних категорій дітей з обмеженими можливостями, тим більше особливостей в змісті їхнього навчання. Наприклад, в спеціальних школах для розумово відсталих дітей навчальні предмети вивчаються в меншому обсязі, ніж у масовій школі. Не вимагається засвоєння складного абстрактного матеріалу, багатьох теоретичних закономірностей та ін. Ряд предметів, які вивчаються у масових школах (фізика, хімія, іноземна мова та ін.), відсутні в навчальному плані спеціальних шкіл. Система наукових знань для розумово відсталих дітей значно спрощена.
6) Принцип міцності засвоєння знань і способів діяльності – увага надається багатократному і різноманітному повторенню навчального матеріалу, розвитку логічної пам’яті учнів, що допомагає коригувати недоліки запам’ятовування, збереження та відтворення інформації, які характерні для розумово відсталих дітей.
7) Принцип індивідуального підходу до учнів, для реалізації якого в спеціальній школі організаційно передбачений ряд умов, зокрема, значно менша (у порівнянні з масовою школою) наповнюваність класів, індивідуальні заняття корекційно-розвиваючого характеру – логопедична робота, заняття по розвитку залишкових функцій порушених аналізаторів, лікувальна фізкультура.
В процесі фронтальної роботи з класом вчитель-дефектолог крім індивідуального підходу до дітей, який заснований на знанні різноманітних особливостей кожного з них, здійснює і диференційований підхід до певних груп учнів одного ж класу, що розрізняються типологічними особливостями пізнавальної діяльності.
В цілому в кожному з принципів, які лежать в основі навчання дітей з обмеженими можливостями, чітко виражена основна ідея спеціальної дидактики – необхідність корекційної дії навчання на хід розвитку дитини і використання всіх можливостей, які містяться в змісті та методах навчання, для максимальної інтенсифікації такої дії. Підкреслимо при цьому, що, враховуючи особливості розвитку дітей з порушеннями ПФР, спеціальне навчання не пристосовується до дефекту, не підкоряється йому, а переслідує мету його подолання.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 154 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |