Читайте также:
|
Сучасна дефектологія постійно підкреслює і практично реалізує принципову спільність спрямованості виховання учнів спеціальних і масових шкіл. Таке розуміння завдань виховання дітей з порушеннями ПФР засноване на визнанні можливості і необхідності включення їх в активне життя суспільства.
Розвиток особистості дитини з порушеннями ПФР підкоряється тим же законам, що і процес розвитку дітей, які не мають певних відхилень, хоча є певна специфіка, яка пов’язана з необхідністю корекції розвитку та компенсації дефекту вихованців спеціальних шкіл. Тому для дітей даної категорії необхідне застосування системи спеціальних педагогічних засобів для подолання або ослаблення таких недоліків.
Основними завданнями виховання учнів спеціальних шкіл є:
1. Виховання в учнів громадянських, етичних якостей, свідомої дисципліни.
2. Прищеплення учням працьовитості та культури праці, звичок до трудового життя.
3. Забезпечення нормального фізичного розвитку.
4. Формування в учнів естетичних поглядів та смаків, вміння будувати своє життя, поведінку за законами краси.
5. Розвиток в учнів розумових здібностей.
Цілі і задачі виховання сформульовані в його принципах, які є віддзеркаленням закономірностей виховного процесу. Найбільш суттєвими з них є:
1) Принцип зв’язку виховного процесу з життям –діти з обмеженими можливостями широко залучаються до корисної суспільної діяльності, значення якої виходить за рамки шкіл, мають постійні і активні шефські зв’язки з виробничими колективами.
2) Принцип виховання особистості в колективі і через колектив. Цей принцип не втрачає свого значення і в роботі з дітьми, які мають порушення у розвитку, тим паче що, як підкреслював Л.С. Виготський, дитячий колектив є дієвим соціальним чинником компенсації дефекту. Досвід колективних відносин, які виникають в спільній діяльності, в постійному спілкуванні дітей один з одним, визначає етичні установки як всього колективу в цілому, так і окремих його членів. Враховуючи, що через низку обставин, пов’язаних з особливостями порушеного розвитку, у дітей з тим або іншим дефектом виникають певні труднощі у встановленні колективних відносин, педагоги спеціальних шкіл ведуть цілеспрямовану роботу із створення, зміцнення, розвитку колективів учнів та використання виховної сили колективу для формування у школярів соціально цінних якостей особистості.
3) Принцип єдності пошани та вимогливості до особистості вихованця стосовно виховання дітей з порушеннями ПФР означає перш за все необхідність підходу до кожного з них з вірою у позитивні якості вихованця, в можливість вдосконалення його особистості, з наданням значної довіри учню при дорученні йому того або іншого завдання, з активізацією його самостійних зусиль для подолання труднощів, які зустрічаються при виконанні тієї або іншої роботи. Важливо забезпечити постійне рівне, доброзичливе, але вимогливе відношення всіх педагогів і батьків до дитини з обмеженими можливостями, допомагати йому аналізувати свою діяльність і поведінку, прагнути до їх вдосконалення.
4) Принцип обліку вікових, індивідуальних і типологічних особливостей дітей – вимагає глибокого знання педагогом-дефектологом специфічних рис розвитку як різних категорій дітей з порушеннями ПФР різного віку, так і всіх різноманітних індивідуальних особистісних особливостей кожного вихованця. Потрібно враховувати, що в спеціальній школі серед дітей одного і того ж класу часто можна знайти більше, ніж в масовій школі, своєрідностей індивідуального розвитку, що пов’язане з відмінностями при тій або іншій якісній структурі дефекту.
5) Принцип єдності і цілісності, системності виховного процесу, який означає забезпечення однієї єдиної мети – гармонійного розвитку особистості, взаємозв’язку між розумовим, етичним, трудовим, естетичним і фізичним вихованням, між всіма видами діяльності учнів, всіма сторонами їх життя, між виховними впливами на дітей всіх педагогів, а також сім’ї і громадськості. Цей принцип припускає планомірність, безперервність у здійсненні виховної роботи, забезпечення спадкоємності між дошкільним і шкільним вихованням дітей з порушеннями ПФР, між вихованням їх у молодших, середніх та старших класах, нарощування виховних дій на школярів.
Слід зазначити, що також провідними принципами виховання дітей з порушеннями ПФР є:
6) Принцип комплексного підходу до виховання дітей з порушеннями ПФР.
7) Принцип оптимістичної перспективності виховання.
8) Принцип дієвості виховання.
9) Принцип виховання у трудовій активній діяльності.
10) Принцип систематичності та послідовності.
11) Принцип поєднання педагогічного керівництва із розвитком самостійності та активності.
12) Принцип демократизації виховання.
При реалізації всіх вказаних вище принципів виховання дітей з обмеженими можливостями особлива увага звертається на формування у них таких особистісних якостей, які сприяють найбільшій ефективності процесу компенсаторного розвитку, забезпечують дитині активну життєву позицію, викликають прагнення подолати дефект, проявити свої потенційні можливості в максимальній мірі з користю для інших людей, колективу, суспільства.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 172 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |