Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вимоги до джерел струму

Читайте также:
  1. Internet-джерела
  2. Internet-джерела
  3. IV. Вимоги до зберігання вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  4. Oslash; Сила струму в однорідній ділянці кола прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і обернено пропорційна його опору.
  5. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  6. А* колодязну та джерельну воду
  7. А3. За яким правилом визначається напрям індукційного струму?
  8. Акти судової влади як джерела трудового права
  9. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
  10. Виборче право та його джерела.

1. Добровільні формування ЦЗ утворюються під час загрози або виникнення НС для проведення допоміжних робіт із запобігання або ліквідації наслідків таких ситуацій за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування.

2. Добровільні формування ЦЗ мають право:

1) на отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та аварійно-рятувальних служб, що працюють у зоні НС, інформації, необхідної для проведення заходів і робіт із запобігання та ліквідації наслідків НС;

2) на безперешкодний доступ на об’єкти суб’єктів господарювання і їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків НС;

3) вимагати додержання заходів безпеки від усіх осіб, які перебувають у зоні НС.

3. До добровільних формувань ЦЗ включаються громадяни на добровільних засадах.

4. Громадяни, які виконують завдання із запобігання або ліквідації наслідків НС у складі добровільного формування ЦЗ, мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайну ситуацію та про заходи необхідної безпеки;

2) забезпечення і використання під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС засобів індивідуального захисту;

3) відшкодування шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС;

4) медичну допомогу та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних та психологічних травм під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС.

5. Громадяни, які виконують завдання із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільного формування ЦЗ, зобов’язані:

1) виконувати завдання та обсяг робіт, визначені залежно від характеру НС;

2) дотримуватися заходів безпеки під час виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків НС, правил поведінки в зоні НС;

3) вивчати способи захисту від НС, надання домедичної допомоги, правила користування засобами захисту.

6. Положення про добровільні формування ЦЗ затверджується Кабінетом Міністрів України.

В лекції визначено склад, завдання повноваження та права сил цивільного захисту.

Зазначається, що для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону можуть залучатися Збройні Сили України, інші військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, утворені відповідно до законів України. Умови залучення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначаються відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану", "Про Збройні Сили України" та інших законів.

Вимоги до джерел струму

Застосовувані при вимірах джерела постійного струму (гальванічні елементи, акумулятори, мережа постійного струму, випрямлячі струму промислової частоти й ін.), вимоги до них (діапазон напруги, стабільність, мала пульсація, високий ККД, надійність, зручності експлуатації й ін.), а також способи виконання цих вимог розглядаються в курсі електроживлення підприємств зв'язку.

Джерелами змінних струмів служать вимірювальні генератори. Це прилади, що створюють електричні сигнали з відомими параметрами (частотою, напругою, формою). Вони призначені для посилки у вимірювальні схеми різного роду вимірювальних сигналів, належною мірою імітуючи ті сигнали, що несуть інформацію в різноманітних пристроях зв'язку. Діапазон частот цих сигналів досить широкий — від одиниць герц до гігагерц.

Застосовуються вимірювальні генератори періодичних сигналів синусоїдальної і не синусоїдальної (наприклад, пилкоподібної) форми; генератори імпульсних сигналів; генератори частотно - і амплітудно-модульованих сигналів; генератори шуму.

Вимоги до вимірювальних генераторів різноманітні і залежать від розв'язуваної вимірювальної задачі. Основні з них наступні: 1) можливість одержання необхідних величин потужності, напруги або струму необхідної частоти і форми; 2) зручність зміни частоти (або кроку дискретності) і вихідної напруги (головним чином, убік малих значень); 3) мала похибка установки частоти і стабільність частоти; 4) для синусоїдальних напруги — малий коефіцієнт гармонік; 5) можливість установки необхідного вихідного опору; 6) достатня сталість вихідної напруги (у тому числі і при зміні частоти; 7) підходящі умови живлення генератора, зручні габарити, маса і конструкція.

Вимоги до окремих типів генераторів задаються у відповідних ДСТ. Наприклад, для генераторів низької частоти (від 20 Гц до 300 кГц) за ДСТ 10501—74 встановлені класи точності по межі основної допустимої похибки установки частоти (0,1; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 3,0) і по межі основної допустимої похибки установки опорного значення вихідної напруги (1,0; 2,0; 2,5; 4,0; 6,0). Нормуються також по цьому ДСТ: нестабільність частоти після 15-хвилинного самопрогріву; додаткові похибки установки частоти від зміни температури (на 10° С), напруги живлення (на 10%), зміни навантаження (від холостого ходу до максимального значення); нестабільність опорного значення вихідної напруги за будь-які 3 години після самопрогріву; граничне значення коефіцієнта гармонік і напруги перешкод (у залежності від класу точності по вихідній напрузі); середній час безвідмовної роботи (500 годин).

Стабільність частоти вимірювального генератора може порушуватися за рахунок змін температури (зокрема, при прогріванні генератора під час роботи), напруги живлення (мережі), параметрів схем від часу, величини і характеру навантажувального опору. Тому в схемах генераторів застосовують елементи з температурною компенсацією, передбачають визначене розміщення деталей, включають стабілізатори живлячої напруги, використовують елементи зі значним часом старіння. Час прогріву, необхідний для нормальної роботи генератора, вказується в паспорті приладу.

Для зменшення впливу навантажувальних опорів на роботу генераторів у їхніх схемах найчастіше передбачають включення буферних підсилювальних каскадів.

Найбільше поширення мають генератори напруги синусоїдальної форми з частотою від одиниць герц до десятків і сотень мегагерц.

 


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 10 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав