Читайте также:
|
Після катастрофічного паводка 2008 року Держводагенством розроблено «Схему комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет», на основі якої було затверджено Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах цих річок загальною кошторисною вартістю понад 31 млрд. гривень. До їх розробки, крім проектних організацій, були залучені 33 науково-дослідних інститути Національної академії наук та Національної академії аграрних наук. Забезпечення протипаводкового захисту здійснюється як шляхом будівництва дамб і укріплення берегів, так і активним способом регулювання паводкового стоку на водозборах за рахунок 17 протипаводкових польдерів, 17 сухих рівнинних ємностей, 56 сухих гірських ємностей, 11 протипаводкових водосховищ. У результаті виконання заходів, передбачених Програмою, буде захищено близько 900 населених пунктів з виробничою інфраструктурою.
Здійснення заходів реалізації Програми базується на басейновому принципі, тобто враховується пріоритетність першочергового будівництва протипаводкових споруд з урахуванням особливостей конкретного басейну річки.
Відповідно до цього, у верхів'ї р. Дністер у Львівській області у 2009 році введений в експлуатацію один польдер об'ємом 50,0 млн. куб. м, а у 2010-2011
роках будуть побудовані ще два польдери з загальним об'ємом акумуляції паводкового стоку понад 160 млн. куб. м, що дасть можливість понизити максимальні паводкові рівні води у р. Дністер на 1,7 м. Таке зниження рівнів паводкових вод дасть можливість захистити від затоплення частину Львівської і частину Івано – Франківської областей.
«Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету», у 2009 році профінансована в обсязі 106,5 млн. грн., що становить 88% до запланованого обсягу фінансування.
Відповідно було побудовано та відновлено 10,3 км захисних дамб, 6,8 км берегоукріплень, розчищено 30,5 км русел річок. Захищено 60 населених пунктів, 3,6 тис. садиб і 7 тис. га сільськогосподарських угідь.
Екстремально високий паводок у липні 2008 року у Прикарпатті, який за гідрологічними характеристиками був близький до історичного паводка 1969 року, а за наслідками оцінюється як катастрофічний (за даними Гідрометслужби за період з 22 по 28 липня випало 110-250% місячної норми опадів), наочно продемонстрував потребу впровадження автоматизованих ситем управління. Передбачається поетапне створення мережі гідрометеорологічних автоматичних вимірювальних станцій в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет на території України, удосконалення систем передачі інформації від систем локального моніторингу, метеорологічних радіолокаторів у регіональні (Львівський та Чернівецький ЦГМ) та обласні організації Держгідрометслужби України та в Укргідрометцентр, включаючи програмні комплекси прогнозування паводків і зони затоплення, системи обміну прогнозною та поточною інформацією з сусідніми країнами - Румунією та Молдовою.
У перспективі планується на базі даних про водогосподарські системи, споруди, водні об'єкти (рівні, об'єм, витрати), надзвичайні ситуації (час, місце, збитки, кількість постраждалих тощо) з картографічним їх відображенням, метеорологічні умови (температура, опади), гідрологію (рівні, витрати, температура), гідрохімію (мінералізація, жорсткість) тощо створити АІВС Україна, що дозволить здійснювати аналіз гідрометеорологічної та водогосподарської ситуації з метою своєчасного реагування на НС техногенного та природного характеру та прийняття управлінських рішень.
При організації системи протипаводкового захисту Держводагенство виходить з того, що кардинальне вирішення проблеми надійного захисту від паводків і мінімізації збитків, яких зазнає населення і економіка країни,вимагає поєднання пасивної частини заходів з активною частиною протипаводкового захисту шляхом будівництва протипаводкових водосховищ, сухих гірських та рівнинних акумулюючих водосховищ, протипаводкових польдерів тощо, яка дасть можливість трасформувати паводковий стік за рівнями з 1% до 10% забезпеченості, а також з поліпшенням умов формування паводкового стоку та регулюванням господарської діяльності в зонах можливого затоплення. З цією метою на водозаборах впроваджуються науково - обгрунтовані принчипи організації території і землекористування. Насамперед, це запровадження оптимального поєднання лісових насаджень і луків, водно-болотних угідь з орними землями тощо. Упорядкування використання земель у зонах можливого затоплення, включаючи обмеження забудови.
Держводагенство України і Кризовий центр продовжує працювати над вдосконаленням системи запобігання та реагування на НС, а також над підвищенням надійності водогосподарських систем, об´єктів та гідротехнічних споруд і водогосподарської галузі загалом.
Приведення у готовність та організація роботи органів управління у разі виникнення повені (паводку)
Інформація про загрозу виникнення повені (паводку) надходить від обласного центру з гідрометеорології телефоном та у вигляді штормових попереджень, гідрологічних бюлетенів, а також може надійти по лінії Держводагенства України. Про ускладнення погодних умов АДЦ облводресурсів оповіщає підвідомчі МУВГ. У разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з повінню (паводками), керівники (АДЦ) МУВГ негайно доповідають начальнику (АДЦ) облводресурсів, головам райдержадміністрацій, міським головам, начальникам управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідно до зон обслуговування. АДЦ облводресурсів доповідає Кризовому центру Дежводагенства України, оперативному черговому управління з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА.
У відповідності до обстановки, що склалася начальник служби приймає рішення на приведення в готовність органів управління і сил служби. Ці заходи здійснюються у відповідності до календарних планів дій органів управління і сил служби.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |