|
Читайте также: |
У 1985 році під егідою Михайла Горбачова в СРСР почали впроваджувати комплекс реформ, який іменувався загальним терміном «перебудова». Перебудова сприяла демократизації суспільно-політичного життя в СРСР, увійшла у суспільний обіг свобода слова.
Очевидно, враховуючи масштаби СРСР, що перебудова і гласність впроваджувались у союзних республіках не синхронно, винятком не стала і ЛРСР. У ЛРСР, в міру «застійних» тенденцій у місцевому керівництві, перебудова в певній мірі гальмувалась, тому місцеве партійне керівництво, яке мало виступити суб’єктом перебудови так ним і не стало. Однак, попри місцеве керівництво партії, перебудова стала одним з тих чинників, що дала поштовх у поступовому пробудженні національних ідей, питань культури та незалежності в суспільному-політичному житті литовців. Люди об’єднувались навколо проблем екології, зокрема будівництва Ігналінської АЕС, культури, коли радянська влада робила спроби зруйнування пам’яток національної спадщини, питань історичної правди, яка штовхала людей до вивчення довоєнної історичної літератури, як, наприклад, «Історія Литви» Адольфаса Сапоки. Зокрема, найбільш актуальним було питання щодо пакту Молотова-Рібентропа, за яким Литва втрачала свою незалежність, будучи окупованою з боку СРСР. Таким чином, суспільство Литви йшло в сторону перетворень, відродження національної ідеї, що вилилось у народний фронт Литви, отримавши назву Саюдіс, що з литовської означало не що інше, як рух.
Розвинувся Саюдіс з Ініціативної групи, яка була заснована зїзді 3 червня, коли йшло обговорення проекту Конституції ЛРСР, об’єднавши у своєму складі представників литовської інтелігенції, сповідуючи ідею підтримки перебудови в Литві. Розуміючи актуальні проблеми Литви, Саюдіс оформлює спеціальні комісії 8 червня, які мали б охопити різні сфери суспільно-політичного, економічного та культурного життя, таким чином вирішуючи їх. Поступово Саюдіс почав видавати своє видання «Саюдже жінес», або «Вісті Саюдісу», де публікуються подальші програмні документи, які відображають цілі та ідеї, що сповідує Саюдіс. Доволі цікавим було те, що свою широку суспільну підтримку Саюдіс здобув у ході мітингів та акцій, де регулярно виголошувались ті цілі, здобуття яких було дуже важливим для суспільства Литви, серед них економічний та культурний суверенітет, запровадження громадянства. На всіх мітингах Саюдісу виголошувалось питання радянсько-німецьких договорів 1939-1940 років, яке можна вважати ключовим в з точки зору історичної правди та незалежності, позаяк за цим договором Литва втратила свою державність у 1940 році, будучи таким чином окупована з боку СРСР.
Із 22-23 жовтня починається новий етап в існуванні та діяльності Саюдісу, який розпочався з Установчого з’їзду. Ми звертаємо на це питання особливу увагу, оскільки на Установчому з’їзді були сформовані керівні органи Саюдісу – Сейм, та Рада Сейму, члени яких в подальшому стали кандидатами від Саюдісу на виборах у ВР ЛРСР та ВР СРСР, тоді ж Саюдіс отримав мандат довіри населення.
[1] Симонян Р.Х. Страны Балтии и распад СССР (о некоторых мифах и стереотипах массового сознания) // Вопросы истории. – 2002. - №12. – С.31.
[2] Č. Laurinavičius, V. Sirutavičius, Sąjūdis: nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, XII t., I dalis. - Vilnius: Baltos lankos, 2008.- p. 46
[3] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.16
[4] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.39
[5] Эйдинтас А., Бумблаускас А,Кулакаускас А., Тамошайтис М. История Литвы/А. Эйдинтас и др. – Вильнюс: Eugrimas, 2013. – 318 с. –с.262
[6] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.16.
[7] У цей же день,23 серпня, близько 5000 зібрались,щоб покласти квіти до монументу Свободи в Ризі і 2000 в столиці Естонії – Таллінні.
[8] B. Genzelis, Sąjūdis: priešistorė ir istorija, Vilnius, 1999, p. 12.
[9] ХРОНИКА ТЕКУЩИХ СОБЫТИЙ, ВЫПУСК 37, 30 сентября 1975г.: [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikisource.org/wiki/Хроника_текущих_событий/37/13
[10] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.34
[11] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.19
[12] S. Lapienis, Z. Vaišvila, Atviras laiškas „Vakarinių naujienų“ redakcijai ir korespondentei I. Tiškutei, Sąjūdžio žinios, 1988 06 19, nr. 2, p. 1.
[13] "СОГЛАСИЕ" № 7 - 30 апреля 1989 года: [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.agitclub.ru/front/frontsov/sajudis.htm
[14] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.25
[15] ЛРП – Литовський рух за перебудову
[16] 1988 m. birželio 19 d. Sąjūdžio Iniciatyvinės grupės susutikimas su visuomene, aprašytas leidinyje „Sąjūdžio žinios“. J. Malinauskas, A. Medalinskas, Sąjūdžio žinios, 1988 06 19, nr. 1, p. 1.
[17] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.75
[18] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.76
[19] B. Balikienė, Reportažas iš Vingio parko, „Pergalė!“, Sąjūdžio žinios, 1988 07 16, nr. 9, p. 1.
[20] V. Landsbergio žodis Lietuvai, Vilnius, Gedimino aikštė, 1988 m. birželio 24, Sąjūdžio žinios, 1988 07 03, p. 2–3
[21] R. Ozolas, Lietuvos Persitvarkymo Sąjūdžio įsikūrimas: Kelias į Nepriklausomybę: Lietuvos Sąjūdis 1988–1991, sud. B. Genzelis ir A. Rupšytė, Kaunas, 2010, p. 33.
[22] Č. Laurinavičius, V. Sirutavičius, Sąjūdis: nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, XII t., I dalis, Vilnius: Baltos lankos, 2008, p 101.
[23] Sigito Gedos žodis Lietuvai, Vilnius, Vingio parkas, 1988 m. liepos 9 diena, Sąjūdžio žinios, 1988 07 19, nr. 10, p. 2.
[24] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.41
[25] Vilniaus Koordinacinė Taryba, Sąjūdžio žinios, 1988 07 07, nr. 7, p. 4.
[26] Č. Laurinavičius, V. Sirutavičius, Sąjūdis: nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, XII t., I dalis, Vilnius: Baltos lankos, 2008, p. 106.
[27] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.69
[28] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.70
[29] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007,p. 116.
[30] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.106
[31] V. Čepaitis, Sąjūdžio politinės akcijos, Kelias į Nepriklausomybę: Lietuvos Sąjūdis 1999–1991, sud., B. Genzelis, A. Rupšytė, Kaunas, 2010, p. 78
[32] Senn A. Lithuania Awakening / A. Senn. - Berkeley: University of California Press, 1990. -.294 p. - Bibliogr.:p.177
[33] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 156–157
[34] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 179.
[35] Antroji LPS Seimo sesija, Atgimimas, 1988 12 12, nr. 10, p. 4.
[36] Č. Laurinavičius, V. Sirutavičius, Sąjūdis: nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, XII t., I dalis, Baltos lankos, 2008, p. 213.
[37] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 226.
[38] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 241–242.
[39] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 253
[40] Ефремов Г. Мы люди друг другу: Литва, будни свободы 1988-1989/Г.Ефремов. —М.: Прогресс, 1991.- с.43
[41] Эйдинтас А., Бумблаускас А,Кулакаускас А., Тамошайтис М. История Литвы/А. Эйдинтас и др. – Вильнюс: Eugrimas, 2013. – 318 с. –с.273
[42] V. Čepaitis, Su Sąjūdžiu už Lietuvą nuo 1988 06 03–1990 03 11, Tvermė, 2007, p. 302.
[43] Č. Laurinavičius, V. Sirutavičius, Sąjūdis: nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, XII t., I dalis, Baltos lankos, 2008, p. 270
[44] Sąjūdžio rinkiminė programa, Atgimimas, 1990 02 02.
[45] Lietuvos nepriklausomybės aktas:[Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://lt.wikipedia.org/wiki/Lietuvos_Nepriklausomyb%C4%97s_Aktas
[46] Хинштейн А. Ельцин, Кремль: история болезни /А. Хинштейн.-М.: ОЛМА Медиа Групп, 2006.- 572с.-с.263
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 117 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |