Читайте также:
|
Як і будь-яка інша суспільствознавча наука, політологія оперує сукупністю категорій — вузлових понять, з допомогою яких розкривається предмет науки.
Специфікою політологічного категорійного апарату є те, що, формуючись пізніше, ніж апарат інших суспільствознавчих наук, він запозичив багато категорій із історичного, філософського, правового, соціологічного словників. Багато термінів політологія перейняла із області таких наук як кібернетика, біологія, теоретична математика та ін. Система політологічних категорій знаходиться в розвитку, вона постійно збагачується і на міжнародному, і на вітчизняному рівнях.
Умовно категорії політології можна поділити на чотири групи:
• загальні: політика, влада, демократія, свобода тощо;
• структурні: політична система, політична організація, держава, політична партія, громадсько-політичний рух та ін.;
• функціонування: політична діяльність, політичний процес, політична боротьба, політичний конфлікт та ін.;
• розвитку: політична революція, контрреволюція, політична трансформація, політична еволюція та ін.
Призначення політології для суспільства розкривається в її функціях.
Теоретико-пізнавальна функція передбачає вивчення, систематизацію, тлумачення, аналіз, узагальнення й оцінку політичних явищ. Теоретичне пізнання дає змогу всебічно вивчити й оцінити досвід політичної діяльності соціальних суб’єктів, їх політичне мистецтво; політологія покликана дати знання політичних, умов, засобів і форм розв’язання соціальних питань.
Світоглядна функція зумовлює утвердження цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури соціальних суб’єктів. Це сприяє досягненню певного консенсусу в суспільстві, оптимальному функціонуванню політичних інститутів. Вивчення політології дає змогу зрозуміти, чиї інтереси представляють певні партії, суспільні групи, їхні лідери. Ця функція впливає на вміння оцінювати політичні події у зв’язку з конкретними історичними умовами.
Прогностична функція полягає в передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки. Це необхідно для вироблення механізму раціональної організації, політичних процесів, урахування ресурсів політичної влади. У нинішніх умовах зростає роль прогнозування політичної поведінки людей у різних регіонах країни, наслідків здійснюваних політичних акцій. Процес прогнозування спирається на пізнання об’єктивних законів суспільно-політичного розвитку, політичних інтересів, потреб, стимулів. При цьому беруться до уваги співвідношення політичних сил у суспільстві, їх взаємодія, стан політичної свідомості й культури, національні традиції.
Прикладна функція передбачає вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів, механізмів реалізації політичних знань, раціональної організації політичних процесів. Вона забезпечує вивчення ефективності політичних рішень, стану суспільної думки, ставлення громадськості до політичних структур, інститутів і норм. Орієнтована на безпосереднє вирішення проблем, пов’язаних з формуванням знань про принципи й методи практичного регулювання політичних процесів і виконання конкретних завдань.
Виділяють і такі функції політології, як методологічна, регулятивна, нормативна та ін.
Безумовно, усі зазначені функції тісно пов’язані між собою і взаємодіють із загальними функціями політики, які виступають у цивілізованому суспільстві на перший план..
Структура політології передбачає розмежування фундаментальної теоретичної і прикладної політології. Один напрям відрізняється від іншого завданнями, дослідницькими процедурами і зв’язками з практикою.
Теоретична політологія ставить своїм завданням отримання нового знання, пояснення і розуміння політичної реальності, розробку нових концептуальних-моделей реальності. Але її вплив на практику носить опосередкований характер.
Прикладна політологія безпосередньо орієнтована на досягнення реального політичного ефекту. Вона вивчає і пропонує способи впливу на певні сфери політичної реальності. Кінцевою метою досліджень у цій сфері є прогнози, рекомендації, поради учасникам політичного процесу. Даний напрям політології має безпосередній зв’язок з практикою. Про практичний напрям прикладної політології свідчить і сфера її уваги: технології виборчих компаній, вивчення суспільної думки, електоральна поведінка, технологія організації влади, прийняття політичних рішень, політичне прогнозування, моделювання політичних процесів тощо.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 142 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |